Рішення

від 15.07.2014 по справі 910/11590/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11590/14 15.07.14 За позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингагротех"

про стягнення 34 412,47 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін :

Від позивача Черняк А.А. (дов. 3 14/20-10-14 від 08.01.14)

Від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов договору оренди автотранспорту № 10/1 від 31.08 2011 в розмірі 34 412, 47 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.06.2014 порушено провадження у справі №910/11590/14 та призначено до розгляду на 03.07.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 03.07.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 03.07.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Розгляд справи було відкладено на 15.07.2014.

15.07.2014 в судове засідання прибув представник позивача і дав додаткові пояснення по справі.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 15.07.2014 представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Судом встановлено, що копії ухвал господарського суду від 29.05.2014 про порушення провадження у справі та відповідних ухвал про відкладення розгляду справи були направлені відповідачу за його юридичною адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 04.07.2014, яка є незмінною на даний час.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2006 між відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (найменування змінено постановою Кабінету Міністрів України № 951 від 31 серпня 2011 року на Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг») (далі - позивач, орендодавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингагротех» (далі - відповідач, орендар за договором) укладено договір оренди автотранспорту № 10/1 (далі - договір), згідно якого у позивача виникли перед відповідачем зобов'язання по передачі майна у строкове платне володіння та користування.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування автомобіль AUDI випуску 2002 року, колір чорний, кузов WAUZZZ4D82N007683, залишкова вартість 158135,56 грн. державний номер АА3394КА (надалі майно).

Згідно п. 2.1.-.2.4. договору вступ орендаря у володіння та користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі вказаного майна, який є невідємною частиною цього договору.

Передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар володіє і користується ним протягом строку оренди.

Передача майна в оренду здійснюється за балансовою вартістю у відповідності з Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

В матеріалах справи наявний акт прийому передачі автомобіля AUDI випуску 2002 року, колір чорний, кузов WAUZZZ4D82N007683 від 31.03.2006, яким підтверджується передання орендареві об'єкта оренди.

Отже, свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, передавши відповідачеві у користування майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 31.03.2006.

Відповідно до п. 3.1.-3.3. договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і визначається додатком №1, який є невід'ємною частиною договору.

Орендна плата перераховується орендарем орендодавцеві щомісяця, не пізніше 10 числа наступного після закінчення звітного місяця.

Розмір орендної плати може бути переглянуто за домовленістю сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 5.2 Договору, Відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату, що визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і визначається додатком № 1, який є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Однак, відповідач свої зобов'язання, щодо погашення заборгованості за договором не виконав, в зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем з квітня 2006 року по лютий 2007 року у сумі 34 412,47 грн.

Даними діями відповідач порушує взяті на себе зобов'язання за договором оренди.

Внаслідок укладення договору оренди, між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов ч.1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона(орендодавець) передає другій стороні(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина перша статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що відповідач має перед позивачем заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 34 412,47 грн.

Відповідач не надав суду доказів, які підтверджують відсутність у нього заборгованості зі сплати ним орендної плати.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

За таких обставин, суд вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 34 412,47 грн. вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингагротех" (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Каховська, буд. 60, код ЄДРПОУ 33444691) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01023, м. Київ, Печерський район, вул. Мечникова, буд. 16а, код ЄЖРПОУ 30401456) основну заборгованість в сумі 34 412 (тридцять чотири тисячі чотириста дванадцять) грн. 47 коп. та судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 21.07.2014