Постанова

від 23.06.2014 по справі 914/31/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2014 р. Справа № 914/31/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Зварич О.В., Кордюк Г.Т.,

при секретарі судового засідання Бохонок В.З.

з участю представників кредиторів: Чапляк І.Р., Ступінський Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Рівненафтобаза» на ухвалу господарського суду Львівської області від 24 квітня 2014 року по справі №914/31/13 про банкрутство приватного підприємства «Земсервіс»

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області (суддя Цікало А.І.) ухвалою від 24 квітня 2014 року по справі №914/31/13 частково задовольнив заяву публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 19.09.2013р. у справі №914/31/13 про банкрутство приватного підприємства «Земсервіс» за нововиявленими обставинами; ухвалу господарського суду Львівської області від 19.09.2013р. у справі №914/31/13 змінив у частині відхилення вимог публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на суму 534342,11 грн. (пункт 4 резолютивної частини зазначеної ухвали); Вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» визнав на суму 535489,11 грн., як вимоги першої черги (з яких: 1147 грн. 00 коп. - судовий збір; 534342 грн. 11 коп. - вимоги, забезпечені заставою); в інших частинах ухвалу господарського суду Львівської області від 19.09.2013р. у справі №914/31/13 залишив без змін.

Приватне акціонерне товариство «Рівненафтобаза» подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 24.04.2014 р. у справі №914/31/13, у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 19.09.2013 р. у справі №914/31/13 про банкрутство приватного підприємства «Земсервіс» за нововиявленими обставинами - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позичальником за кредитним договором №135/08-08 від 18.08.2008р. є ОСОБА_3 Приватне підприємство «Земсервіс» забезпечує виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором №135/08-08 від 18.08.2008р. на підставі договору поруки №135.1/08-08-ПР від 18.08.2008р. та договору іпотеки від 18.08.2008р. ОСОБА_4 В ухвалі від 19.09.2013р. господарський суд Львівської області відмову у визнанні кредиторських вимог мотивував тим, що виходячи із змісту ст. 1 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо визначення термінів «кредитор» і «грошове зобов'язання» та характеру договірних відносин приватне підприємство «Земсервіс» не має грошових зобов'язань перед ПАТ «Банк «Київська Русь», а лише забезпечує виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором №135/08-08 від 18.08.2008р. Суд не приймав до уваги ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2010р. та від 25.06.2012р. у цивільній справі №2-3669/2010р., оскільки такі на дату розгляду заяви кредитора були оскаржені в апеляційному порядку й не набрали законної сили.

Також апелянт наголошує, що Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 26.12.2011р. (із змінами та доповненнями) роз'яснив, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Про розгляд справи учасникам провадження у справі про банкрутство повідомлено належним чином. Також апеляційний суд витребував матеріали справи №914/31/13, що стосуються розгляду кредиторських вимог публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» включно із ухвалою господарського суду Львівської області від 19 вересня 2013 року.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 23 червня 2014 року у склад колегії замість судді Давид Л.Л., яка перебуває у відпустці, уведено суддю Зварич О.В.

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Надлонок А.І. надіслав суду повідомлення про те, що повністю погоджується із доводами апеляційної скарги, просить розглядати справу без його участі.

У судовому засіданні представник приватного акціонерного товариства «Рівненафтобаза» апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просить задовольнити.

Представник публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» надав відзив на апеляційну скаргу, вважає оскаржену ухвалу законною і обґрунтованою, а доводи апелянта безпідставними. Просить залишити без змін ухвалу господарського суду Львівської області від 24 квітня 2014 року по справі №914/31/13. Пояснив, що заява про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами підписана керуючим Львівською філією ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_6, який діяв від імені публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на підставі довіреності №225, виданої публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» 16 травня 2013 року зі строком дії до 16 травня 2014 року. Копію довіреності та наказ про призначення ОСОБА_6 на посаду керуючого Львівською філією банку з 20 вересня 2007 року надав апеляційному суду.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Рівненафтобаза» та матеріали справи №914/31/13, заслухав пояснення представників сторін і вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області від 24 квітня 2014 року по справі №914/31/13 слід залишити без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що провадження у справі №914/31/13 про банкрутство приватного підприємства «Земсервіс» порушене ухвалою господарського суду Львівської області від 04.01.2013р. за заявою приватного акціонерного товариства «Рівненафтобаза» з урахуванням особливостей банкрутства відсутнього боржника, визначених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Постановою суду від 15.01.2013р. приватне підприємство «Земсервіс» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Надлонка Андрія Івановича.

Оголошення про визнання приватного підприємства «Земсервіс» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті «Голос України» №15 (5515) від 24.01.2013р.

22.02.2013р. публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (правонаступник Акціонерного банку «Київська Русь») звернулось до господарського суду Львівської області із заявою з грошовими вимогами до боржника на суму 534342,11 грн., копію якої надіслало боржнику та арбітражному керуючому Надлонку А.І. Заява підписана керуючим Львівською філією ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_6, який діяв від імені публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на підставі довіреності № 319, виданої публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» 16 травня 2012 року зі строком дії до 16 травня 2013 року.

Як зазначено у заяві, кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до приватного підприємства «Земсервіс» обґрунтовано договорами від 18.08.2008р. (кредитним, поруки, іпотеки) від 18.08.2008р. Кредитор стверджує, що заборгованість за кредитним договором № 135/08-08 становить 534342,11 грн., що встановлено судом у цивільній справі № 2-3669/10 за позовом Акціонерного банку «Київська Русь» до ОСОБА_3, Приватного підприємства «Земсервіс», ОСОБА_7. А саме, ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2010р. визнано мирову угоду, за умовами якої відповідачі визнали заборгованість за кредитним договором № 135/08-08 від 18.08.2008р. на загальну суму 534342,11 грн. та зобов'язалися погасити її строк до 18.08.2011р. згідно погодженого графіку платежів. Ухвалою Личаківського районного суду від 25.06.2012р. задоволено заяву ПАТ «Банк «Київська Русь» (правонаступника Акціонерного банку «Київська Русь») про зміну способу виконання ухвали про визнання мирової угоди по цивільній справі. Суд змінив спосіб виконання ухвали про визнання мирової угоди від 04.10.2012р. по справі за позовом Акціонерного банку «Київська Русь» до ОСОБА_3, Приватного підприємства «Земсервіс», ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором на примусове стягнення, звернувши рішення суду до виконання та видачі виконавчих листів на стягнення солідарно з ОСОБА_3, Приватного підприємства «Земсервіс», ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором в розмірі 534342,11 грн.

Приватне підприємство «Земсервіс» оскаржило названі ухвали до Апеляційного суду Львівської області, відтак станом на 19.09.2013р. ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 04.10.2010р. і від 25.06.2012р. не набрали законної сили.

Господарський суд Львівської області розглянув кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на суму 534342,11 грн. і ухвалою від 19.09.2013р. такі відхилив (п. 4 резолютивної частини ухвали від 19.09.2013р.).

31 жовтня 2013 року публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» звернулось до господарського суду Львівської області із заявою про перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 19.09.2013р. у справі №914/31/13 про банкрутство приватного підприємства «Земсервіс» (ідентифікаційний код 32409169) за нововиявленими обставинами. Банк просив суд скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 19.09.2013р. у справі №914/31/13 та визнати публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» кредитором у справі №914/31/13 про банкрутство приватного підприємства «Земсервіс» у сумі 534 342,11 грн. та 1 147,00 грн. судового збору.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 24.03.2014р. прийняв до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Львівської області від 19.09.2013р. у справі №914/31/13 про банкрутство приватного підприємства «Земсервіс». Ухвалою від 24.04.2014р. суд частково задовольнив і змінив ухвалу господарського суду Львівської області від 19.09.2013р. у справі №914/31/13 у частині відхилення вимог публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на суму 534342,11 грн. (пункт 4 резолютивної частини зазначеної ухвали); визнав вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» у сумі 535489,11 грн., як вимоги першої черги (з яких: 1147 грн. 00 коп. - судовий збір; 534342 грн. 11 коп. - вимоги, забезпечені заставою); в інших частинах ухвалу господарського суду Львівської області від 19.09.2013р. у справі №914/31/13 залишив без змін.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність законних підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами та про визнання кредиторських вимог публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» .

Згідно з ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 19 січня 2013 року діє нова редакція закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". За змістом п. 1-1 Прикінцевих та Перехідних положень, положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

З огляду на дату порушення провадження у справі №914/31/13 про банкрутство приватного підприємства «Земсервіс» (04.01.2013р.) та дату визнання банкрутом і уведення ліквідаційної процедури (15.01.2013р.) необхідно керуватися положеннями закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19 січня 2013 року (далі - Закон).

За визначенням статті 1 Закону кредитори - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Ухвала господарського суду Львівської області від 19.09.2013 р. по справі №914/31/13 про банкрутство приватного підприємства «Земсервіс» набрала законної сили.

В ухвалі від 19.09.2013р. (що переглядається за нововиявленими обставинами) підставою відмови у визнанні грошових вимог публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» суд першої інстанції вказав, що приватне підприємство «Земсервіс» (боржник, визнаний банкрутом) не є позичальником за кредитним договором №135/08-08 від 18.08.2008р., а забезпечує своїм майном зобов'язання третьої особи згідно укладеного 18.08.2008р. договору іпотеки, тому, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою встановлено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, заявлені вимоги не підлягають визнанню судом у справі про банкрутство майнового поручителя. При цьому, суд не брав до уваги ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2010р. та від 25.06.2012р. у справі № 2-3669/2010р., з тих підстав, що ці ухвали на день розгляду заяви з вимогами до боржника (19.09.2013р.) були оскаржені в апеляційному порядку, такі не набрали законної сили та не могли бути покладені в обґрунтування заявлених ПАТ «Банк «Київська Русь» вимог до ПП «Земсервіс».

Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» нововиявленою обставиною називає ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 08.10.2013р., якою відхилено апеляційну скаргу приватного підприємства «Земсервіс», а ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2010р. та від 25.06.2012р. у цивільній справі № 2-3669/10 залишено без змін.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2010р. у цивільній справі № 2-3669/10 за позовом Акціонерного банку «Київська Русь» до ОСОБА_3, приватного підприємства «Земсервіс», ОСОБА_7 було визнано мирову угоду, за умовами якої відповідачі визнали заборгованість за кредитним договором № 135/08-08 від 18.08.2008р. на загальну суму 534342,11 грн. та зобов'язалися погасити її в строк до 18.08.2011р. згідно погодженого графіку платежів.

Ухвалою Личаківського районного суду від 25.06.2012р. була задоволена заява ПАТ «Банк «Київська Русь». Суд змінив спосіб виконання ухвали про визнання мирової угоди від 04.10.2012р. по справі за позовом Акціонерного банку «Київська Русь» до ОСОБА_3, Приватного підприємства «Земсервіс», ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором на примусове стягнення, звернувши рішення суду до виконання та видачі виконавчих листів на стягнення солідарно з ОСОБА_3, Приватного підприємства «Земсервіс», ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором в розмірі 534342,11 грн.

Ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2010 р. та від 25.06.2012р. у цивільній справі № 2-3669/2010 р. були прийняті на час розгляду заяви публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» з вимогами до приватного підприємства «Земсервіс», проте не набрали законної сили. Відповідно станом на 19.09.2013р. публічному акціонерному товариству «Банк «Київська Русь» не могли було відомі результати перегляду зазначених ухвал в апеляційному порядку.

Кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» обґрунтовано договорами, грошове зобов'язання за якими не виконано, та ухвалами Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2010р. та від 25.06.2012р. у цивільній справі № 2-3669/2010р., які суд першої інстанції не прийняв до уваги, оскільки такі не набрали законної сиди.

Відтак факт набрання чинності ухвалами Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2010р. та від 25.06.2012р. у цивільній справі № 2-3669/2010р. має істотне значення для розгляду заяви публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» з вимогами до приватного підприємства «Земсервіс», оскільки названі судові рішення встановлюють зобов'язання боржника солідарно з іншими особами заплатити кредитору 534342,11 грн. заборгованості за кредитним договором № 135/08-08 від 18.08.2008 р.

Таким чином, ухвала Апеляційного суду Львівської області від 08.10.2013р. згідно з якою ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2010р. та від 25.06.2012р. у цивільній справі № 2-3669/2010 р. набрали законної сили, є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відома публічному акціонерному товариству «Банк «Київська Русь» на час розгляду заяви з кредиторськими вимогами до приватного підприємства «Земсервіс». А отже ухвала Апеляційного суду Львівської області від 08.10.2013р. є підставою для за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Львівської області від 19.09.2013р. у справі №914/31/13 про банкрутство приватного підприємства «Земсервіс» .

За змістом ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалами Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2010 р. та від 25.06.2012 р. у цивільній справі № 2-3669/2010 р., які набрали законної сили згідно з ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 08.10.2013 р., встановлено солідарний обов'язок позичальника ОСОБА_8 та поручителів за договорами поруки приватного підприємства «Земсервіс», і ОСОБА_7 сплатити публічному акціонерному товариству «Банк «Київська Русь» 534342,11 грн. заборгованості за кредитним договором № 135/08-08 від 18.08.2008р.

Також кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до приватного підприємства «Земсервіс» обґрунтовано й договорами, а саме:

- кредитним договором № 135/08-08, укладеним 18.08.2008р. Акціонерним банком «Київська Русь» (кредитодавець) з фізичною особою ОСОБА_3 (позичальник), за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит на суму 500000,00 грн. строком з 18 серпня 2008 року до 18 серпня 2011 року з процентною ставкою 23,5 % річних (п.п. 1.1., 1.3.). Відповідальність позичальника за порушення строків повернення кредиту, погашення процентів встановлена п.п. 7.1. - 7.5. договору;

- договором іпотеки, укладеним 18.08.2008р. Акціонерним банком «Київська Русь» (іпотекодержатель) з приватним підприємством «Земсервіс» (Іпотекодавець) і посвідченим 18.08.2008р. приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим у реєстрі за № 1631. Цей договір забезпечує вимогу Іпотекождержателя, що випливає з кредитного договору № 135/08-08, укладеного Іпотекодержателем з ОСОБА_3 (Позичальник) за виконання зобов'язань Позичальника у межах загальної суми кредиту 500000,00 грн. зі строком повернення 18 серпня 2011 року, 23,5 % річних за користування кредитом, штрафних санкцій на визначених у кредитному договорі умовах. Предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,2202 гектара (кадастровий номер 4623686400:01:004:0326) та земельна ділянка площею 0,2000 гектара (кадастровий номер 4623686400:01:004:0539) місцезнаходження: АДРЕСА_1, які належать Іпотекодавцю. Вартість предмета іпотеки сторони визначили у сумі 1017724,40 грн. (п.п. 1.1., 1.3., 1.4.);

- договором поруки № 135.1/08-08-ПР, укладеним 18.08.2008р. Акціонерним банком «Київська Русь» (кредитор) з приватним підприємством «Земсервіс» (поручитель) за умовами якого поручитель зобов'язався солідарно з боржником (ОСОБА_3) відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором у межах загальної суми кредиту 500000,00 грн. 23,5 % річних за користування кредитом, штрафних санкцій за прострочення погашення кредиту

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно.

Відповідно до вимог ст. 543 Цивільного кодексу України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 572 Цивільного кодексу установлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Окремим видом застави є іпотека (ст. 575 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 1 закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання (ч. 5 ст. 3 закону України «Про іпотеку»).

Положення закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обмежують право банку (Іпотекодержателя) звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо зобов'язання позичальника за кредитним договором не виконано.

Верховний Суд України у постанові від 03 червня 2014 року по справі №25/505/6641/2012 вказав, що забезпечені іпотекою вимоги Банку є грошовими та такими, що забезпечені заставою майна боржника. Якщо боржник не виконав основного зобов'язання, грошові вимоги Банку, забезпечені заставою майна боржника відповідно до частини 6 статті 14 та підпункту «а» пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» включаються до реєстру вимог кредиторів і задовольняються у першу чергу. Постанова прийнята за наслідками розгляду Верховним Судом України заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах і на підставі ст.111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Як зазначено вище, заборгованість за кредитним договором №135/08-08 становить 534342,11 грн. і цей факт визнано сторонами і встановлено судом у цивільній справі № 2-3669/10 за позовом Акціонерного банку «Київська Русь» до ОСОБА_3, Приватного підприємства «Земсервіс», ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Жоден з учасників провадження у справі №914/31/13 про банкрутство приватного підприємства «Земсервіс», у тому числі й апелянт, не оспорює, не заперечує і не спростовує встановленого судами у цивільній справі факту заборгованості перед банком за кредитним договором № 135/08-08 від 18.08.2008 р. у сумі 534342,11 грн. У матеріалах справи відсутні й суду апеляційної інстанції не надані докази погашення означеної суми заборгованості чи її частини.

Вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» забезпечені іпотекою - нерухомим майном приватного підприємства «Земсервіс». За змістом ст. 1 закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель вправі в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом.

Отже приватне підприємство «Земсервіс» (майновий поручитель за іпотечним договором), відповідає перед публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» (іпотекодержателем) за невиконання боржником (ОСОБА_3) основного зобов'язання як солідарний боржник, а іпотекодержатель, як кредитор, має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. У разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає перед іпотекодержателем в межах взятих на себе зобов'язань. Тому вимоги кредитора у сумі 534342,11 грн. є грошовими, такі заявлені у межах взятих приватним підприємством «Земсервіс» зобов'язань і підлягають включенню в реєстр вимог кредиторів першої черги. Також згідно із положеннями ст. 31 Закону у першу чергу погашається й сплачений за подання заяви судовий збір у сумі 1147 грн.

Вищенаведені положення закону та фактичні обставини справи спростовують доводи скаржника про не грошовий характер зобов'язань кредитора (іпотекодавця).

Згідно із ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених приписів закону та фактичних обставин справи Львівський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 24 квітня 2014 року по справі №914/31/13 про банкрутство приватного підприємства «Земсервіс» постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі дослідження усіх матеріалів справи. Скаржник належними і допустимими доказами не спростував висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Львівської області від 24 квітня 2014 року по справі №914/31/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Рівненафтобаза» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Зварич О.В.

суддя Кордюк Г.Т.