Постанова

від 02.04.2014 по справі 804/2677/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 р. Справа № 804/2677/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма «Алеко-Авто» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма «Алеко-Авто» звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами про: - визнання винесеного Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відносно ТОВ БФ «Алеко-Авто» податкового повідомлення-рішення №0002362201 від 29.08.2013р. протиправним та скасування; - визнання протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування (зменшення) в податкових електронних базах даних податкових органів, в тому числі і в базах «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах, показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з ТОВ БФ «Алеко-Авто» в розрізі контрагентів на підставі Акта №53/22-01/25516704 від 05.08.2013р.; - зобов'язання Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронних базах даних податкових органів, в тому числі в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах, показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, які ТОВ БФ «Алеко-Авто» задекларувало у податковій звітності за квітень-вересень 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка по взаємовідносинам з ТОВ «Стронг Україна ЛТД» за червень 2012 року, ТОВ «Абро Україна» за період квітень-вересень 2012 року. Висновки Акту перевірки складеного за її результатами не відповідають нормам чинного законодавства, є неправомірними та необґрунтованими, позивачем надані копії перинних та бухгалтерських документів які відображають реальність фінансово-господарських відносин позивача, ним правомірно сформовано податковий кредиту періоді отримання відповідної податкової накладної, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0002362201 від 29.08.2013р., прийняте на підставі нього, є протиправним та підлягає скасуванню. Оскільки внесені в електронну базу даних ДПІ висновки Акту вплинули на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС, суми включені вищевказаними контрагентами виключені, що є порушенням прав як позивача так і третіх осіб.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що перевіркою встановлено, що в порушення ст..137, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ БФ «Алеко-Авто» у перевіряємому періоді завищено суму ПДВ, яка віднесена до складу податкового кредиту, у тому числі по взаємовідносинах з придбання товарів у контрагента-постачальника ТОВ «Стронг Україна ЛТД» та ТОВ «Абро Україна», укладені правочини якого з постачальниками та покупцями мають ознаки нереальності, а також у зв'язку з включенням до його складу сум ПДВ, не підтверджених відповідними первинними документами, а також документами на підтвердження транспортування або доставки товарів від контрагентів позивача. Встановлено, що у перевіряємому періоді платник податків мав фінансово-господарські взаємовідносини з придбання товарно-матеріальних цінностей з вказаними контрагентами: ТОВ «Абро Україна» та ТОВ «Стронг Україна ЛТД», за результатами перевірок яких податковими органами за місцем їх реєстрації було складено Акти про неможливість проведення зустрічної звірки, згідно з якими операції зазначених контрагентів не спрямовані на реальне настання наслідків та не створюють юридичних наслідків. Таким чином формування податкового кредиту за рахунок фінансово-господарської діяльності з зазначеними суб'єктами господарювання є неправомірними та такими, що порушують податкове законодавство. Відтак, дії податкового органу щодо проведення перевірки та викладені висновки в Акті перевірки №53/22-01/25516704 від 05.08.2013р. відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема Податкового кодексу України, а податкове повідомлення-рішення №0002362201 від 29.08.2013р. є правомірними, у зв'язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засіданні не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 02.04.2014р. відповідно до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно акта Дніпропетровської ОДПІ від 05.08.2013р. № 53/22-01/25516704, ТОВ БФ «Алеко-Авто» зареєстровано в Дніпропетровській районній Державній адміністрації 20.02.1998р. за ЄДРПОУ : 25516704, взято на податковий облік в органах податкової служби 31.03.1998р. № 1703, станом на 23.07.13р. перебувало на обліку в Дніпропетровській ОДПІ.

Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби направила на адресу ТОВ БФ «Алеко Авто» запит № 1032391/10/22.2-19 від 13.06.2014р щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо взаємовідносин з ТОВ «Абро Україна» за період квітень-вересень 2012р.; ТОВ «Стронг Україна ЛТД» за червень 2012р., за переліком.

У відповідь на вказаний запит керівник МПФ «Алеко-Авто» за вих..№ 02-25/06 від 25.06.2013р. надав відповідь з копіями документів які витребовувались для перевірки.

В період з 23.07.2013р. по 29.07.2013р., відповідно п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у зв'язку з надходженням на адресу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції матеріалів перевірок: ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області : акт № 503/22.5-08/36726733 від 15.02.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АБРО Україна»; акт № 997/22.2-11/35680143 від 15.02.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СТРОНГ УКРАЇНА ЛТД» та на підставі наказу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції від 22.07.2013р. №12 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ БФ «Алеко-Авто» по взаємовідносинам з ТОВ «Стронг Україна ЛТД» за червень 2012 року, ТОВ «Абро Україна» за період квітень-вересень 2012 року, за наслідками якої складено Акт №53/22-01/25516704 від 05.08.2013р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ БФ «Алеко-Авто» по взаємовідносинам з ТОВ «Стронг Україна ЛТД» за червень 2012р., ТОВ «Абро Україна» зап період квітень-вересень 2012р.

Відповідно до вказаного Акту перевірки, при перевірці використані матеріали, отримані від ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська: Акт №503/22.5-08/36726733 від 15.02.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Абро Україна» щодо підтвердження здійснення господарських відносин з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за квітень-вересень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку, Акт №997/22.2-11/35680143 від 15.02.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стронг Україна ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Лігран» за період лютий-серпень 2012 року та ТОВ «Шоковіта» за вересень-жовтень 2012 року; інформація комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних система ДПІ: програмний комплекс АІС «Податки» обласного рівня, АС «Податковий блок», електронні реєстри податкових накладних, первинних документів, які надані ТОВ БФ «Алеко-Авто».

Згідно висновків вказаного Акту, документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ БФ «Алеко-Авто»:

Вигодонабувач : 1. п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в наслідок чого ТОВ БФ «Алеко-Авто» занижено податок на додану вартість у сумі 15833 грн. за серпень 2012 року.;

Транзитер : 1. п.п. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит на суму 17491 грн., у т.ч. за квітень 2012 року 8269 грн., за серпень 2012 року 1158 грн., за вересень 2012 року 1307 грн.; 2. п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України завищено податкові зобов'язання на суму 27691 грн., у т.ч. за квітень 2012 року 3725 грн., за травень 2012 року 5403 грн., за червень 2012 року 3088 грн., за липень 2012 року 10470 грн., за серпень 2012 року 1435 грн., за вересень 2012 року 3570 грн.; 3. п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України завищено валові витрати на суму 87455 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2012 року на суму 33785 грн., за ІІІ квартал 2012 року на суму 53670 грн.; 4. ст..134 Податкового кодексу України завищено валовий дохід на суму 138455 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2012 року на суму 61080 грн., за ІІІ квартал 2012 року на суму 77375 грн..

Не погоджуючись із викладеними в Акті перевірки №53/22-01/25516704 від 05.08.2013р.. висновками позивачем були надані до податкового органу заперечення у частині дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість №1/21 від 21.08.2013р.

На підставі вказаного Акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002362201 від 29.08.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ БФ «Алеко-Авто» по податку на додану вартість у сумі 23749,50грн., у т.ч. за основним платежем -15833 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7916,50 грн..

Так згідно акта перевірки позивача №53/22-01/25516704 від 05.08.2013р. , (арк.2) п.п.2.7 Інформація про види діяльності, які мав право здійснювати ТОВ БФ «Алеко-Авто» за період, що звірявся : оптова торгівля хімічними продуктами, неспеціалізована оптова торгівля, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Згідно із штатним розкладом ТОВ БФ «Алеко-Авто», затвердженим наказом №3 від 02.04.2012р., на підприємстві працює 9 осіб.

Відповідно до копії договору №1106 від 11.06.2012р. наявного в матеріалах справи, укладеного між ТОВ «Стронг Україна ЛТД» (Продавець) та ТОВ БФ «Алеко-Авто» (Покупець), предметом якого є придбання товаронавантажувальної техніки - дизельний автонавантажувач марки BAOLI, модель CPCD, згідно специфікації №1, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно Специфікації № 1 к договору № 1106 від 11.07.2012р. між ТОВ «Стронг Україна ЛТД» і ТОВ МПФ «Алеко-Авто», найменування товару - Дизельний навантажувач ТМ BAOLI, м- 23008 року модель CPCD.

Відповідно до Договору поставки №270412/01 від 27.04.2012р. укладеного між ТОВ «Абро Україна» (Продавець) та ТОВ БФ «Алеко-Авто» (Покупець), предметом якого є придбання товару в кількості та ціні згідно виставленого рахунка-фактури на кожну партію товару згідно заявок покупця.

Судом також досліджені надані сторонами докази: платіжне доручення №126 від 08.06.2012р.; Акт приймання-передачі до договору №1106 від 11.06.2012р.; Акт звіряння розрахунків з 01.06.2012р. по 30.06.2012р. від 30.06.2012р. щодо підтвердження розрахунків між ТОВ «Стронг Україна ЛТД» та ТОВ БФ «Алеко-Авто»; Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.07.2013р. та від 31.03.2011р.; Картка рахунку: 131: необоротні активи: Диз.погрузчик CPCD 15 за 01.01.2011р. - 30.06.2012р. Наказ директора ТОВ «Стронг Україна ЛТД» №40 від 10.01.2012р. про вивід із експлуатації основних засобів; податкова накладна №22 від 11.06.2012р.; видаткова накладна від 12.06.2012р.; світлини автонавантажувача та документація до нього на іноземній мові без перекладу; зображення орендованого автомобіля МАН на підставі Договору від 21.04.2010р., ксерокопії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів; Договір оренди нежитлових та виробничих приміщень №10-11/4(із доповненням від 01.02.2012р.), №11-12/4 ( із доповненням від 01.02.2012р.); обігово-сальдові відомості за рахунком 28.1. з 01.09.2012р. до 30.09.2012р., з 01.04.2012р. до 30.04.2012р., з 01.06.2012р. до 30.06.2012р.

Також за клопотанням позивача в судовому засіданні 05.03.2014р. був опитаний свідок ОСОБА_3, який суду пояснив, що в період часу з 01.03.2012р. по 31.07.2013р. працював в ТОВ БФ «Алеко-Авто» на посаді завідуючого складом, та підтвердив що підприємством приблизно в червні 2012р. був куплений дизельний автонавантажувач марки BAOLI, модель CPCD, який в період його роботи на підприємстві використовувався під час господарської діяльності ним особисто.

На підтвердження вказаних фактів свідком ОСОБА_3 було надано та досліджено судом посвідчення НОМЕР_2 видане на ім'я ОСОБА_3, копія якого залучена до матеріалів справи, згідно якого останній пройшов навчання на курсах перепідготовки водіїв навантажувачів, та постановою кваліфікаційної комісії йому присвоєно професію водія навантажувача 4-го розряду; копія трудової книжки ОСОБА_3 НОМЕР_1; копії наказів про прийняття на роботу від 01.03.2012р. та наказу 6 про припинення трудового договору від 31.07.2013р.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України яким передбачено, що документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

П.198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст..201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченим пунктом 201.11 ст.201 цього кодексу.

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

П.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.11 ст.201 ПК України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: «назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки позивача від 05.08.2013р. № 53/22-01/25516704 перевіркою встановлено порушення, зокрема, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в наслідок чого ТОВ БФ «Алеко-Авто» занижено податок на додану вартість у сумі 15833 грн. за серпень 2012 року.

Проте судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські відносини з постачальниками ТОВ «Абро Україна» та ТОВ «Стронг Україна ЛТД», що підтверджується дослідженими у судовому засіданні належним чином оформленими доказами, а саме: договором №1106 від 11.06.2012р., укладеним між ТОВ «Стронг Україна ЛТД» (Продавець) та ТОВ БФ «Алеко-Авто» (Покупець), предметом якого є придбання товаронавантажувальної техніки - дизельний автонавантажувач марки BAOLI, модель CPCD, згідно специфікації №1, Специфікацією № 1 к договору № 1106 від 11.07.2012р. між ТОВ «Стронг Україна ЛТД» і ТОВ МПФ «Алеко-Авто», найменування товару - Дизельний навантажувач ТМ BAOLI, м- 23008 року модель CPCD; договором поставки №270412/01 від 27.04.2012р. укладеним між ТОВ «Абро Україна» (Продавець) та ТОВ БФ «Алеко-Авто» (Покупець), предметом якого є придбання товару в кількості та ціні згідно виставленого рахунка-фактури на кожну партію товару згідно заявок покупця; платіжним дорученням №126 від 08.06.2012р.; Актом приймання-передачі до договору №1106 від 11.06.2012р.; Актом звіряння розрахунків з 01.06.2012р. по 30.06.2012р. від 30.06.2012р. щодо підтвердження розрахунків між ТОВ «Стронг Україна ЛТД» та ТОВ БФ «Алеко-Авто»; Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.07.2013р. та від 31.03.2011р.; Картка рахунку: 131: необоротні активи: Диз.погрузчик CPCD 15 за 01.01.2011р. - 30.06.2012р.; податкова накладна №22 від 11.06.2012р.; видаткова накладна від 12.06.2012р.; світлини автонавантажувача та документація до нього на іноземній мові без перекладу; ксерокопії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів; Договір оренди нежитлових та виробничих приміщень №10-11/4(із доповненням від 01.02.2012р.), №11-12/4 ( із доповненням від 01.02.2012р.); обігово-сальдові відомості за рахунком 28.1. з 01.09.2012р. до 30.09.2012р., з 01.04.2012р. до 30.04.2012р., з 01.06.2012р. до 30.06.2012р..

Також виконання умов укладеного договору з ТОВ «Стронг Україна ЛТД», підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_3, який пояснив, що в період часу з 01.03.2012р. по 31.07.2013р. працював в ТОВ БФ «Алеко-Авто» на посаді завідуючого складом, та підтвердив що підприємством приблизно в червні 2012р. був куплений дизельний автонавантажувач марки BAOLI, модель CPCD, який в період його роботи на підприємстві використовувався під час господарської діяльності ним особисто.

Надані пояснення свідка були підтверджені відповідними доказами, а саме: посвідченням НОМЕР_2 видане на ім'я ОСОБА_3, згідно якого останній пройшов навчання на курсах перепідготовки водіїв навантажувачів, та постановою кваліфікаційної комісії йому присвоєно професію водія навантажувача 4-го розряду; копією трудової книжки ОСОБА_3 НОМЕР_1; копіями наказів про прийняття на роботу від 01.03.2012р. та наказу 6 про припинення трудового договору від 31.07.2013р.

Як вбачається з дослідженого акту перевірки позивача Дніпропетровської ОДПІ від 05.08.2013р. № 53/22-01/25516704 то підставою для висновку податкового органу про наявність допущених позивачем порушень податкового законодавства були матеріали перевірок: ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області - акт № 503/22.5-08/36726733 від 15.02.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АБРО Україна», та акт № 997/22.2-11/35680143 від 15.02.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СТРОНГ УКРАЇНА ЛТД».

При цьому суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на порушення вимог законодавства вказаними контрагентами позивача.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку неправомірних дій іншого зазначено в практиці Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

В свою чергу, податковим органом не подано доказів обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності контрагентів позивача або про допущені ним порушення податкового законодавства (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності). Будь-яких обставин на підтвердження факту недобросовісності саме позивача як платника податків, що виключають його право на отримання податкової вигоди, податковим органом не зазначено.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Проте в ході судового розгляду відповідачем не спростовано наявності у позивача необхідних ресурсів та основних засобів для здійснення господарської діяльності, складських приміщень, транспортних засобів, економічної доцільності, наявністю відповідного управлінського та технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів.

Натомість фізична, технічна та технологічна можливості ТОВ БФ «Алеко-Авто» до вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій з контрагентами ТОВ «Абро Україна» та ТОВ «Стронг Україна ЛТД», та наявність господарської мети, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Також відомості щодо перебування ТОВ «Абро Україна» та ТОВ «Стронг Україна ЛТД» у процесі припинення або припинення Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не надано.

Фактичне виконання господарських відносин позивача з ТОВ «Абро Україна» та ТОВ «Стронг Україна ЛТД» оформлено первинними документам які наявні в матеріалах справи. Первинні документи - видаткові накладні, податкові накладні, якими оформлені господарські операції складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Таким чином доводи на які посилається податковий орган в акті перевірки позивача від 05.08.2013р. № 53/22-01/25516704 та запереченнях спростовуються доказами наявними в справі та дослідженими у судовому засіданні.

Суд зазначає, що відсутність товаро-транспортної накладної не може бути підставою невизнання господарських операцій, права на податковий кредит та витрати.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що позивач виконав свої зобов'язання перед його контрагентами, що підтверджено зазначеними вище документами та правомірно сформував показники податкової звітності відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо коригування (зменшення) в податкових електронних базах даних податкових органів, в тому числі і в базах «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах, показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з ТОВ БФ «Алеко-Авто» в розрізі контрагентів на підставі Акта №53/22-01/25516704 від 05.08.2013р.; зобов'язання відповідача відновити в електронних базах даних податкових органів, в тому числі в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах, показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, які ТОВ БФ «Алеко-Авто» задекларувало у податковій звітності за квітень-вересень 2012 року, то суд зазначає наступне.

Вирішуючи по суті спірні правовідносини, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Позивачем ні у позовній заяві, ні у судовому засіданні не наведено конкретних доказів того, що на момент звернення до суду відповідачем вчинені дії щодо коригування показників податкової звітності позивача - зменшення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ БФ «Алеко-Авто» в податкових електронних базах даних податкових органів, в тому числі і в базах «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах, не надані пояснення та докази щодо наявності порушених прав позивача у зв'язку з вчиненнями вказаних дій, про наявність вчинених дій відповідачем також не було зазначено.

Частина 2 статті 71 КАС України, покладаючи обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не звільняє позивача від встановленого частиною 1 цієї ж статті обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги.

Враховуючи вищевказані положення норм процесуального та матеріального права, відсутність доказів в матеріалах справи станом на час розгляду справи, суд приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, отже в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Таким чином, на підставі вище наведеного, з урахуванням обґрунтованості та документального підтвердження дій позивача та не доведення правомірності вчинених дій відповідачем, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма «Алеко-Авто» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма «Алеко-Авто» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002362201 від 29.08.2013р. винесене Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відносно ТОВ БФ «Алеко-Авто» про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ БФ «Алеко-Авто» по податку на додану вартість у сумі 23749,50грн., у т.ч. за основним платежем -15833 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7916,50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова