Рішення

від 15.07.2014 по справі 902/886/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 липня 2014 р.

Справа № 902/886/14

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників :

позивача : Олійник А.В. - згідно довіреності;

відповідача : Акопян А.А. - директор.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Крижопільські ЕМ" (вул.Піонерська, 81, смт.Крижопіль, Вінницька область, 24600) до :Приватного сільськогосподарського підприємства "ГСНТ" (вул.8-го Березня, 2, кв.2, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600) про стягнення 8113,43 грн. - боргу за спожиту електричну енергію, згідно договору про постачання електричної енергії № 9089 від 23.11.2006 р., -

ВСТАНОВИВ :

Директор ПСП "ГСНТ" (відповідача) Акопян А.А. в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що працівники СО "Крижопільські ЕМ" незаконно проникли на територію підприємства відповідача, перебували там близько 45 хв., а через вказаний проміжок часу викликали власника підприємства відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд на підставі ст. 11, 16, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 275, 277 ГК України прийшов до висновку про те, що позовні вимоги в сумі 8113, 43 грн. - боргу підлягають задоволенню.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

23.11.2006 р. між позивачем - ПАТ "Вінницяобленерго" (як правонаступник ВАТ "АК Вінницяобленерго") в особі СО "Крижопільські ЕМ" (в договорі - "Постачальник") та відповідачем - ПСП "ГСНТ" (в договорі - "Споживач") було укладено договір № 9089 про постачання електричної енергії.

Згідно п.1.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 16,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

В п.2.1. договору сторони домовилися, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов"язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п.2.3.3. договору споживач зобов'язується проводити оплату вартості спожитої електроенергії на протязі 5 днів з дня отримання рахунку шляхом перерахування грошових коштів на відповідний рахунок постачальника.

Згідно п. 2.3.5. договору споживач зобов'язався до 20 числа кожного розрахункового місяця, направляти до Постачальника свого уповноваженого представника для надання звіту про кількість спожитої електроенергії за розрахунковий період та проведення взаємозвірки розрахунків між сторонами.

28 серпня 2013 року представниками ЕМ проведено технічну перевірку у відповідності до п. 3.33 Правил користування електричною енергією та виявлено порушення про що за присутності директора ПСП "ГСНТ" Акопяна А.А. було складено акт порушення № 0276, який було підписано зі сторони позивача. Відповідач відмовився підписувати даний акт, про що складено відповідний акт представниками позивача .

При проведенні технічної перевірки 28.08.2013 р. на об'єкті Відповідача «ферма» було зафіксовано показник приладу обліку 007945. 14 серпня 2013 року відповідач надав позивачу звіт про спожиту електроенергію за серпень поточного року, в якому зазначено, що по об'єкту «ферма» кінцевий показник 1396. Різниця між зафіксованим показником представниками ЕМ та показником, по якому прозвітував Відповідач в цьому ж місяці (001396) становила 6549 кВт на суму 8113,43 грн.

18.09.2013 року на адресу Відповідача було відправлено для оплати рахунок № 7758 від 29.08.2013 року на суму 8113,43 грн. в кількості 6549 кВт. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, Відповідач отримав рахунок до оплати 19 вересня 2013 року.

В період вересень - грудень 2013 року Відповідачем не було надано звіти за спожиту електричну енергію, але було проведено оплату на загальну суму 400,00 грн., що стверджується платіжним дорученням №5337627 від 30.09.2013р. та платіжним дорученням № 6430298 від 18.12.2013р.

В період 01.01. - 16.06.2014 року Відповідачем було здано звіти про спожиту електричну енергію на 870 кВт (споживання на об'єкті «кафе») на суму 1049,00 грн. В даний період оплату проведено на загальну суму 649 грн.

Отже, за період 28.08.2013 - 16.06.2014р. відповідачем по справі було спожито електроенергії в кількості 7419 кВт на суму 9162,43 грн.

У відповідності до п. 6.11 Правил користування електричною енергією та п. 2.3.3 Договору № 9089, Відповідач зобов'язався проводити оплату вартості спожитої електричної енергії на протязі 5-ти днів з дня отримання рахунку шляхом перерахування грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника.

Відповідачем за період 28.08.2013 - 16.06.2014р. оплату проведено лише на суму 1049,00 грн.

Таким чином, борг відповідача за спожиту електоенергію становить 8113,43 грн.

Вказане вище підтверджується наявними в справі доказами, а саме: договором про постачання електричної енергії № 9089 від 23.11.2006 р., додатками до нього (а.с.11-14), розрахунком ціни позову, актом контрольного зняття показників розрахункових лічильників, перевірки виконання договірних величин споживачння активної електроенергії № 9 від 28.08.2013 р., актом відмови від підпису від 28.08.2013 р., актом про порушення № 0276 від 28.06.2013 р., рапортом № 9089 за серпень 2013 р., звітами про відпуск електроенергії за квітень, травень 2014 р., рахуками - фактурами № 7210 від 14.08.2013 р., № 7758 від 29.08.2013 р., № 9089/4201/1 від 28.04.2014 р., № 9089/6174/1 ід 21.05.2014 р., реєстрами оплати за електроенергію, платіжними дорученнями № 5337627 від 30.09.2013 р. на суму 150 грн., № 6430298 від 18.12.2013 р. на суму 250 грн., актом № 0059920 від 18.06.2012 р. на заміну засобів обліку, актом про пломбування та збереження пломб.

Також вище викладене підтверджується рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.04.2014 р. у справі № 902/357/14 позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі СО "Крижопільські ЕМ" до Приватного сільськогосподарського підприємства "ГСНТ" про стягнення 3 871,82 грн.

Зміст вказаного договору свідчить, що між сторонами виникли правовідносини з енергопостачання електроенергії, які регулюються ст. 275, 277 ГК України.

Згідно ст. 275, 277 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов"язаний оплатити прийняту електроенергію та дотримуватися передбаченого договором режим у її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Відповідно до ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Згідно ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.11 Правил, обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового приладу обліку електричної енергії про її фактичне споживання.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997р., споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно п.3.1 Правил користування електричною енергією, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п.5.1. Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28, Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п.6.41. ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ (далі - акт).

Відповідно до п. 6.42 Правил користування електричною енергією визначає, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками енергопостачальника електричної енергії під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяги не до врахованої електричної енергії та сума завданих збитків.

Частиною 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Таким чином, дії відповідача свідчать про допущення ним правопорушення, що тягне за собою відповідальність за нанесення матеріальної шкоди позивачу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Заперечення відповідача до уваги судом не беруться, оскільки не обгрунтовані належним чином та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вказані норми законодавства, встановлені судом фактичні обставини, позовні вимоги про стягнення 8113,43 грн. - боргу є такими, що ґрунтуються на законі та підтверджені належними доказами, а відтак підлягають задоволенню.

В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій (бездіяльності) відповідача судові витрати на судовий збір в сумі 1827, 00 грн. підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82 - 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити. Судові витрати на судовий збір в сумі 1827, 00 грн. покласти на відповідача.

2.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "ГСНТ" ( вул. 8-го Березня, 2, кв.2, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600, код ЄДРПОУ 30896440) на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі СО "Крижопільські ЕМ" (вул. Піонерська, 81, смт. Крижопіль, Вінницької область, 24600, код ЄДРПОУ 25510245) 8113, 43 грн. боргу, 1827, 00 грн. витрат на сплату судового збору. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 15.07.2014 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 21.07.2014 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи