Постанова

від 31.03.2009 по справі 2-а-1191/08

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 р.                                                                              

Справа №  2-а-1191/08 

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання - Чміль І.В.,

з участю позивачаОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників відповідачів Омельчука С.В., Забожчук

О.В., Наумчик О.О.,

розглянувши у відкритого судовому засіданні в місті

Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства

внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Пенсійного

фонду України у Волинській області про скасування рішення колегії та

зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Міністерства

внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Пенсійного

фонду України у Волинській області про визнання незаконним рішення про відмову

включення 50% доплати з суми пенсії в грошове забезпечення для перерахунку

пенсії; зобов'язання включити 50% доплату у грошове забезпечення для

нарахування пенсії з 1 січня 2005 року в розмірі 50 % і з 1 січня 2006 року у

розмірі 100%; зобов'язання провести перерахунок пенсії з врахуванням доплати у

грошове забезпечення з 1 січня 2005 року у розмірі 50% і з 1 січня 2006 року у

розмірі 100%; стягнути 10848,14 грн. недоплаченої пенсії та зобов'язання

виплачувати пенсію в розмірі 2809,58 грн. з 1 грудня 2008 року до наступного

перерахунку.

Позивач під час судового розгляду справи неодноразово

здійснював уточнення позовних вимог та згідно заяви від 18 лютого 2009 року про

зміну позовних вимог просив визнати нечинним і скасувати повністю рішення

колегії УМВС України у Волинській області від 27 жовтня 1997 року «Про завдання

органів та підрозділів внутрішніх справ області по виконанню розпорядження МВС

України від 1 жовтня 1997 року №219 та про стан використання бюджетних та

позабюджетних коштів, дотримання доведеного ліміту фонду заробітної плати за 9

місяців 1997 року»; визнати нечинною відмову УМВС України у Волинській області

від 8 вересня 2008 року і відмови Головного управління пенсійного фонду України

у Волинській області від 1 березня 2007 року і 12 квітня 2007 року про відмову

в перерахунку моєї пенсії з врахуванням щомісячної доплати від належної суми

пенсії в розмірі 50%; зобов'язання УМВС України у Волинській області

підготувати і надати в Головне управління пенсійного фонду України у Волинській

області довідку встановленого зразка про розмір мого грошового забезпечення з

урахуванням 50% щомісячної доплати від належної суми пенсії,яку я отримував

згідно наказу начальника УМВС №11 від 2 лютого 1996 року і не скасовану

відповідним його наказом та зобов'язати Головне управління пенсійного фонду

України у Волинській області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням 50%

пенсійної доплати та провести її виплату з 1 січня 2005 року в розмірі 50%, а з

1 січня 2006 року в розмірі 100% до наступного перерахунку.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що під час проходження служби

в УМВС України у Волинській області наказом начальника УМВС №11 від 2 лютого

2006 року було призначено щомісячну доплату з суми пенсії, яка нараховується в

розмірі 50%. Наказом №35 о/с від           

12 березня 1999 року було звільнено з органів внутрішніх справ у

відставку за вислугою років. На момент звільнення доплата з суми пенсії, яка

нараховується в розмірі 50% йому не виплачувалась у зв'язку з неналежним

фінансуванням. При проведенні перерахування пенсій не донарахована та не

виплачена доплата з суми пенсії в розмірі 50% вплинула на розмір пенсії, яку

він мав би отримувати з 1 січня 2005 року. Крім того, рішення колегії УМВС

України у Волинській області від 27 жовтня 1997 року «Про завдання органів та

підрозділів внутрішніх справ області по виконанню розпорядження МВС України

від        1 жовтня 1997 року №219 та про

стан використання бюджетних та позабюджетних коштів, дотримання доведеного

ліміту фонду заробітної плати за 9 місяців 1997 року» не оформлене належним

чином, не затверджене наказом начальника УМВС та не пройшло реєстрації в книзі

наказів начальника УМВС і в органах Міністерства юстиції України, а тому не

може вважатись законним і легітимним.

В судовому засіданні позивач та представники позивача

підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, в доповненнях

і поясненнях, та просили їх задовольнити.

Представники відповідача Управління Міністерства

внутрішніх справ України у Волинській області Омельчук С.В та Забожчук О.В. у

запереченнях та в судовому засіданні позов не визнали. Суду пояснили, що

позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, позивачем

пропущено строк звернення з позовом до адміністративного суду, встановленого

статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Просили застосувати строк

звернення до суду і в позові відмовити.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного

фонду України у Волинській області у запереченні та в судовому засіданні позов

не визнала, обґрунтовуючи тим, що дії управління відповідають вимогам чинного

законодавства. Просила в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення, доводи та заперечення

представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за

своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з

наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 під час проходження служби

в УМВС України у Волинській області відповідно до наказу №11 о/с від 2 лютого

1996 року було встановлено з 1 лютого 1996 року щомісячну доплату з суми

пенсії, яка могла б бути нарахована в розмірі 50% згідно постанови Кабінету

Міністрів України від 2 квітня 1993 року №257.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів

України від 2 квітня 1993 року №257 «Про умови оплати праці працівників

внутрішніх справ» було надано керівникам органів внутрішніх справ право у межах

асигнувань, виділених на утримання цих органів, установлювати особам рядового і

начальницького складу, які мають право на пенсію за вислугу років згідно з

чинним законодавством і залишені за їхньою згодою в інтересах справи на службі,

щомісячну доплату у розмірі від 25% до 50% від суми пенсії, яка могла бути їм

нарахована.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18

лютого 1997 року №177, вищенаведена постанова Кабінету Міністрів України від 2

квітня 1993 року №257 втратила чинність, крім пункту 4, та згідно постанов

Кабінету Міністрів України від 22 травня       

1997 року № 476 і від 2 лютого 2000 року № 207 втратила чинність в

повному обсязі.

Рішенням колегії УМВС України у Волинській області від

27 жовтня 1997 року «Про стан використання бюджетних та позабюджетних коштів,

дотримання доведеного ліміту фонду заробітної плати за 9 місяців 1997 року» з 1

серпня 1997 року відмінено всьому особовому складу органів внутрішніх справ

встановлені раніше надбавки і доплати, які обмежені лімітом фонду заробітної

плати.

В ході розгляду справи сторони підтвердили, що

встановлену наказом начальника УМВС від 2 лютого 1996 року доплату з суми

пенсії в розмірі 50% позивач на час його звільнення у відставку (за вислугою

років) 12 березня 1999 року цю доплату не отримував і вона не була врахована

при призначенні пенсії, а згодом і при проведенні перерахунку пенсії з 1 січня

2005 року відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін

до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,

осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших

осіб».

Оскільки на момент звільнення позивача постанова

Кабінету Міністрів України від       2

квітня 1993 року № 257 втратила чинність, щомісячну доплату у розмірі 50% від

суми пенсії, яка могла бути нарахована, ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася,

була відмінена відповідно до рішення колегії УМВС у Волинській області від 27

жовтня           1997 року та не була

включена до грошового атестатуОСОБА_1, то і підстав включення її для

перерахунку пенсії немає.

Посилання позивача на те, що він має право на таку

доплату відповідно до Указу Президента України «Про умови грошового

забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників

органів внутрішніх справ» від 4 жовтня 1996 року не заслуговують на увагу,

оскільки зазначеним Указом надано право, а не обов'язок керівникам внутрішніх

справ в межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів встановлювати

такі надбавки і керівником УМВС така надбавка позивачу на підстав цього Указу

не встановлювалась.

Вимоги позивача щодо визнання нечинним і скасування

повністю рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27 жовтня 1997

року «Про завдання органів та підрозділів внутрішніх справ області по виконанню

розпорядження МВС України від           

1 жовтня 1997 року №219 та про стан використання бюджетних та

позабюджетних коштів, дотримання доведеного ліміту фонду заробітної плати за 9

місяців 1997 року» також до задоволення не підлягають враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу

адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в

межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом

або іншими законами.

Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного

судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за

захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який,

якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна

була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з довідки

Управління МВС України у Волинській області від 27 квітня 2007 року, було

проведено перевірку фактів, викладених у колективному зверненні пенсіонерів

органів внутрішніх справ. 25 квітня 2007 року відбулась зустріч в місті

Нововолинську з пенсіонерами, членами Ради ветеранів Нововолинського міського

відділу внутрішніх справ в тому числі з позивачем, де підтверджено факт

проведення колегії УМВС України у Волинській області 27 жовтня 1997 року та

винесення нею відповідного рішення про скасування для всього особового складу з

1 серпня 1997 року встановлених раніше надбавок і доплат.

Таким чином, суд вважає, що позивачу було відомо про

рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27 жовтня 1997 року з

квітня місяця 2007 року. ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом лише 13

листопада 2008 року, тобто з пропуском строку звернення, встановленого частиною

2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного

судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є

підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на

цьому наполягає одна із сторін.

На підставі статті 71 Кодексу адміністративного судочинства

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її

вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а

в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

Оскільки позивачем не доведено протиправності дій чи

бездіяльності відповідачів, а представниками відповідачів було заявлено в

судовому засіданні про пропущення позивачем строку звернення до

адміністративного суду з вказаним позовом та безпідставністю позовних вимог,

суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимогОСОБА_1

Керуючись статтями 99, 100, частиною 3 статті 160,

статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону

України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та

деяких інших осіб», Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення

осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів

внутрішніх справ» від 4 жовтня 1996 року, постанови Кабінету Міністрів України

від 2 квітня 1993 року №257 «Про умови оплати праці працівників внутрішніх

справ», суд

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх

справ України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду

України у Волинській області відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо

заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде

подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення

цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не

скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського

апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний

суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня

складення постанови в повному обсязі - 6 квітня 

2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно

надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий                                                                                        

О.А. Лозовський