Рішення

від 16.07.2014 по справі 642/6399/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/3662/14 Головуючий 1 - інст. - Грінчук О.П.

Справа № 642/6399/13-ц Доповідач - Зазулинська Т.П.

Категорія - спадкові

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Прудніковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 07 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, Кооперативу по будівництву та експлуатації колективних гаражів "Ракета", Садівничого товариства "Здоров"я", треті особи: ОСОБА_7, Друга державна нотаріальна контора міста Харкова про визнання права власності на 1/3 частину квартири, пай та членство у кооперативі по будівництву та експлуатації колективних гаражів "Ракета" і на пай та членство в садівничому товаристві "Здоров"я",-

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_5 звернулась до Ленінського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, в якому просила встановити факт проживання однією сім"єю чоловіка та жінки без шлюбу: її та ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 з 06 травня 2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_1;

Усунути від спадкування після ОСОБА_8 його матір ОСОБА_6 та доньку ОСОБА_4

Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Харкова від 05 серпня 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом ОСОБА_5

В подальшому ОСОБА_5 тричі уточнювала свій позов. Так, у листопаді 2013 року просила усунути від спадкування після ОСОБА_8 його дочку ОСОБА_4; встановити факт сімейних стосунків між нею і ОСОБА_8, що має юридичне значення, за період з 06.05.1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею у порядку спадкування право власності на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1.( а.с.94-97,114)

В уточненій позовній заяві, поданій у грудні 2013 року ОСОБА_5 просила визнати її та ОСОБА_7 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 і визнати за нею право на пай та членство у кооперативі по будівництву та експлуатації гаражів "Ракета" та в садівничому товаристві "Здоров"я".

Ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 24 грудня 2013 року Кооператив по будівництву та експлуатації гаражів "Ракета" та садівниче товариство"Здоров"я"були залучені до участі у справі в якості відповідачів.

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 07 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені частково. Визнано право власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на 1/3 частину квартири в АДРЕСА_2.

Визнано право ОСОБА_5 на пай та членство у кооперативі по будівництву та експлуатації колективних гаражів "Ракета", код ЄДРПОУ 23148308, розташоване за адресою: м.Харків, вул.Старопрудна,25.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

При цьому посилається на неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Вказує, що висновку про те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_8 з 1992 року проживали спільно без реєстрації шлюбу суд дійшов без врахування показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 про те, що після розірвання шлюбу сімейні відносини вказані особи не підтримували, спільного господарства не вели. ОСОБА_8 зустрічався з іншою жінкою, з якою підтримував сімейні стосунки, приїздив у гості до матері , до неї, до свого брата. В квартирі, яка була приватизована після розірвання шлюбу колишнім подружжям ОСОБА_8 та їхньою дочкою ОСОБА_7, ОСОБА_8 займав окрему кімнату.

Зауважує, що показання свідка ОСОБА_12 про причини сварок між колишнім подружжям Пічугіних судом в рішенні відображені невірно, а також на те, що резолютивна частина рішення не містить висновку про встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім"єю ОСОБА_8 і ОСОБА_5

Вважає , що обставини піклування ОСОБА_5 про ОСОБА_8 та матеріальне його забезпечення у зв"язку з хворобою та встановленням 2-ї групи інвалідності, які суд вважав встановленими є недоведеними , не підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що суперечать поясненням і самої позивачки та свідків, допитаних за її клопотанням.

Зазначає також, що вимоги про зміну черговості спадкування позивачкою не заявлялись і судом не вирішувались, однак суд дійшов висновку про рівність прав позивачки із спадкоємцями за законом першої черги померлого ОСОБА_8 : його доньками та матір"ю, а визнавши тільки за позивачкою та її дочкою право власності на частину квартири, що належала померлому ОСОБА_13 , а за позивачкою також на пай та членство в кооперативі по будівництву та експлуатації колективних гаражів "Ракета" фактично безпідставно усунув від спадкування її та мати померлого ОСОБА_6

ОСОБА_5 та її представник проти скарги заперечували, при цьому підтвердили, що розгляду підлягали тільки вимоги, зазначені в уточненій позовній заяві, поданій до суду у грудні 2013 року.

Заслухавши доповідь судді; пояснення осіб, що беруть участь у справі; перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції. судова колегія доходить висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

З матеріалів справи убачається і не оспорюється особами, які беруть участь у справі, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8.. Шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_8 був розірваний 06 травня 1992 року. Відповіч ОСОБА_6 є матір»ю померлого ОСОБА_8, а відповідач ОСОБА_4 і 3-я особа ОСОБА_7 - його доньками.

Зі змісту рішення суду першої інстанції убачається, що вимогами ОСОБА_5 , які підлягали вирішенню, є : визнання її та ОСОБА_7 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , визнання права на пай та членство у кооперативі по будівництву та експлуатації гаражів "Ракета" та в садівничому товаристві "Здоров"я".

Задовольняючи позов в частині визнання за ОСОБА_5 і ОСОБА_7 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3, а за ОСОБА_5 також на пай і членство у кооперативі по будівництву і експлуатації гаражів « Ракета» суд виходив з того, що з 1992 року ОСОБА_5 та ОСОБА_8 проживали спільно без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільні витрати, проживали в одному житловому приміщенні, з моменту отримання ОСОБА_8 інвалідності ОСОБА_5 постійно про нього піклувалась. За час проживання однією сім»єю вказані особи набули квартиру АДРЕСА_3, членство у кооперативі по будівництву та експлуатації колективних гаражів «Ракета», членство в садівничому товаристві «Здоров»я» і ОСОБА_5 як єдиний член сім»ї спадкодавця має переважне право на пай і членство в кооперативі по будівництву та експлуатації колективних гаражів « Ракета», а членом садівничого товариства « Здоров»я» вона стати не може, виходячи зі Статуту цього товариства.

Спір вирішено судом на підставі п.2 ч.1 ст.1219, ч.2 ст.1259,1261,1264, 1267, ч.2 ст.1279 ЦК України , ч.2 ст.3, ч.1 ст.6, ст.74 СК України.

Між тим, вимог про визнання за нею права на частку у майні, набутому під час проживання однією сім»єю з ОСОБА_8 ОСОБА_5 не заявляла і як вже зазначалось, уточнивши у грудні 2013 року свій позов, не заявляла в ньому вимог про встановлення факту її спільного проживання однією сім»єю з ОСОБА_8, про усунення від спадкування після померлого ОСОБА_8 його дочку ОСОБА_4 та мати ОСОБА_6, не просила про зміну черговості спадкування.

До того ж, право спільної власності на квартиру АДРЕСА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 набули у1994 році у порядку приватизації, тобто безоплатно, тому на це майно не можуть поширюватись положення ст.74 СК України. Час виплати ОСОБА_8 паю в кооперативі «Ракета» та участь ОСОБА_5 у його виплаті не з»ясовувались і в рішенні суду не зазначені, доказів виникнення спору щодо права на членство у кооперативі " Ракета" та садівничому товаристві " Здоров"я" матеріали справи не містять.

Зазначивши в рішенні суду про те, що у відповідності до п.26 Статуту право на пай померлого члена кооперативу переходить до спадкоємців, переважне право на користування гаражним приміщенням мають спадкоємці-члени сім»ї померлого, за умови вступу одного з них до кооперативу, а також, що разом з ОСОБА_8 проживали ОСОБА_5 і ОСОБА_7 і що спадкоємцями ОСОБА_8 першої черги є також ОСОБА_4 і ОСОБА_6 та що позивач, доньки померлого та його мати як спадкоємці мають рівні права на частку у спадщині, суд визнав право власності на 1/3 частину квартири за ОСОБА_5 і ОСОБА_7, а право на пай в кооперативі«Ракета» тільки за ОСОБА_5 не вказавши рішенні правові підстави визнання права власності на частку квартири за ОСОБА_5 і ОСОБА_7, а на пай у кооперативі «Ракета» за ОСОБА_5, а також з яких підстав право на спадкування частини квартири не мають дочка померлого ОСОБА_4 та його мати ОСОБА_6, а на пай в кооперативі «Ракета» вказані особи, а також і дочка ОСОБА_7

Проте, проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом як спадкоємців першої черги на підставі ст. 1261 ЦК.

Черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (ч. 1 ст. 1259 ЦК), або на підставі рішення суду (ч. 2 ст. 1259 ЦК).

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Зміна черговості спадкування лише надає право спадкоємцю наступної черги на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, а не визнає його спадкоємцем цієї черги. Отримавши право на спадкування разом із спадкоємцями іншої черги, такий спадкоємець вважається спадкоємцем тієї черги, до якої він належить відповідно до статей 1261- 1265 ЦК..

Будь-які повноваження ОСОБА_5 на пред»явлення позову про визнання права власності на 1/3 частину квартири в інтересах ОСОБА_7 в матеріалах справи відсутні, процесуальний статус вказаної особи не змінювався, відношення ОСОБА_7 до заявленого ОСОБА_5 в її інтересах позову не з»ясовувалось і які перешкоди має вказана особа для реалізації своїх спадкових пправ через нотаріальну контору не зазначено ані в позові, ані в рішенні суду.

Висновків про те, що саме ОСОБА_8 з 1992 року опікувалась та матеріально забезпечувала спадкодавця, який через похилий вік та тяжку хворобу був у безпорадному стані суд дійшов поза межами позовних вимог та всупререч матеріалам справи, з яких убачається, що ОСОБА_8 отримував пенсію , фактично до часу своєї смерті працював охоронником у кооперативі «Ракета», був членом садівничого товариства «Здоров»я і як стверджувала відповідач ОСОБА_4, свідок ОСОБА_9, а також і сама позивачка фізичним трудом надавав значну допомогу своїм родичам у будівництві та ремонтах.

Наведене свідчить, що судом першої інстанції неповно були з»ясовані обставини, що мають значення для справи; обставини, які суд вважав встановленими є недоведеними, висновки суду не відповідають обставинам справи, є суперечливими, норми матеріального і процесуального права застосовані неправильно, що призвело до неправильного вирішення справи і у відповідності до ч.ч.1,2 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_7

Керуючись ст.ст.303,304, п.2 ч.1 ст.307, ч.ч.1 і 2 ст.309, ст.ст.313,314,316,317,319,324 ЦПК України судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 07 квітня 2014 року скасувати і у задоволенні позовних вимог ОСОБА_14 про визнання права власності на 1/3 частину квартири, пай та членство у кооперативі по будівництву та експлуатації колективних гаражів "Ракета" і на пай та членство в садівничому товаристві "Здоров"я" відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана протягом дваджцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Витщого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя - підпис

Судді колегії - підписи

Копія вірна. Суддя -