Рішення

від 14.07.2014 по справі 910/11744/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/11744/14 14.07.14

За позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест"

про стягнення 122 695,92 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Загнітко Н.Л. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 14 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

13.06.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №255-14/NZ від 05.05.2014 Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Верітас Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» про стягнення 122 695,92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 14.07.2014.

У судовому засіданні 14.07.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За приписами ст. 65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п. 11 Листа № 01-8/123 від 15.03.2007 Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012 між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Верітас Україна» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» (далі - Відповідач) укладено Договір про надання послуг № BV-UKR 4170/12 (далі - Договір).

За результатами виконання зобов'язань згідно з умовами Договору Позивачем Відповідачеві виставлено рахунки № 70 116 від 25.01.2013 на суму 35 835,94 грн., № 70 123 від 25.02.2013 на суму 35 835,94 грн., № 70 131 від 25.03.2013 на суму 35 835,94 грн.

Сторонами було підписано акти виконаних робіт № 70 116 від 25.01.2013, 70 123 від 25.02.2013, № 70 131 від 25.03.2013, на підставі яких Відповідач мав оплатити послуги Позивача за рахунками №№ 70 116 - до 01.02.2013 включно, 70 123 - до 02.03.2013 включно, 70 131 - до 01.04.2013 включно.

02.12.2013 Позивач направив на адресу Відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість в сумі 121 151,01 грн., у відповідь на яку Відповідач надіслав лист (вих. № 291 від 17.12.2013) з обіцянкою погасити заборгованість в повному обсязі при поновленні фінансування, орієнтовно у квітні 2014.

У подальшому Відповідач своє зобов'язання не виконав, внаслідок чого Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості, яка, з урахуванням нарахованих Позивачем штрафних санкцій, складає 122 695,92 грн., з яких 111 154,79 грн. - сума заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 7 753,32 грн. - пеня, 3 787,81 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правового обґрунтування своїх заперечень. Однак, всупереч вимог суду відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2012 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про надання послуг № BV-UKR 4170/12, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався виконати послуги по проведенню технічного контролю будівництва торгівельно-розважального центру з офісами, паркінгом та гостьовою автостоянкою з подальшим наданням звітів (далі - послуги), а Відповідач зобов'язався прийняти надані послуги та оплатити їх вартість у відповідності до п. 3 Договору та Графіка оплати послуг за Договором (Додаток до Договору №2).

Пунктом 9.1. Договору визначено, що договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань. Загальний термін надання послуг за Договором складає 6 місяців, з 01.11.2012 по 30.04.2013 (п. 4.1 Договору).

Розділом 3 Договору сторони погодили вартість та умови оплати послуг за Договором, а саме:

п. 3.1. Вартість послуг Позивача за Договором складає 215 015, 66 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 35 835,94 грн. Вартість послуг розрахована на підставі кошторису, наведеному в Додатку №3 до Договору.

п. 3.2. Відповідач здійснює оплату за послуги Позивача шляхом перерахування суми грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача у гривнях України, протягом 5 банківських днів з моменту виставлення Позивачем рахунку та підписання сторонами акту виконаних робіт за відповідний попередній період (місяць).

п. 3.3. Відповідач здійснює оплату згідно з графіком оплати послуг за Договором (Додаток №2).

Відповідно до п. 3.1 Додатку №2 до Договору, вартість послуг Позивача за Договором складає 215 015, 66 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 35 835,94 грн. та оплачується відповідно до п.п. 3.1.1-3.1.2 Договору шляхом 100% оплати послуг, виконаних за один місяць, починаючи з моменту підписання Договору, на підставі виставлених рахунків та підписаних актів приймання-передачі за минулий місяць. Щомісячна вартість послуг складає 35 835,94 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 5 972,66 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт № 70 116 від 25.01.2013, 70 123 від 25.02.2013, № 70 131 від 25.03.2013 за січень - березень 2013 року.

За результатами виконання зобов'язань згідно з умовами Договору Позивачем Відповідачеві виставлено рахунки № 70 116 від 25.01.2013 на суму 35 835,94 грн., № 70 123 від 25.02.2013 на суму 35 835,94 грн., № 70 131 від 25.03.2013 на суму 35 835,94 грн., загальною сумою 107 507,82 грн.

02.12.2013 Позивач направив на адресу Відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість в сумі 121 151,01 грн., з яких 107 507,82 грн. - основна заборгованість, 11 227,94 грн. - пеня, 2 415,25 грн. - 3% річних від простроченої суми, у відповідь на яку отримав від Відповідача лист (вих. № 291 від 17.12.2013), у якому Відповідач визнав наявну за ним заборгованість в сумі 107 507,82 грн. та гарантував погасити заборгованість в повному обсязі при поновленні фінансування, орієнтовно у квітні 2014.

Своїх зобов'язань за Договором Відповідач належним чином не виконав, послуги, надані Позивачем за Договором за січень - березень 2013 року, не оплатив, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою ПАТ «ОТП Банк» (вих. № 70-1-1/907 від 20.06.2014) про надходження на рахунок Позивача за період з 01.11.2012 по 19.06.2014 коштів від Відповідача.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок суми боргу, суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 107 507,82 грн. заборгованості за надані за Договором послуги правомірна та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий Позивачем розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 3 787,81 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3 646,97 грн. судом перевірено та встановлено, що розрахунки відповідають нормам чинного законодавства, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 10.1 Договору, у разі недотримання Відповідачем строків оплати, Відповідач має сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий Позивачем розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу у розмірі 7 753,32 грн. судом перевірено та встановлено, що останній відповідає нормам чинного законодавства, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що Позивачем належними доказами доведено прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором про надання послуг та наявну заборгованість. Відповідачем, в свою чергу, не надано доказів, які б спростовували обставини, викладені у позовній заяві.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку Відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості Відповідачем станом на час розгляду справи суду не надано, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме в сумі 122 695,92 грн., з яких 107 507,82 грн. - основна заборгованість, 7 753,32 грн. - пеня, 3 787,81 грн. - 3% річних від простроченої суми, 3 646,97 грн. - інфляційні втрати.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 2, літ. А; ідентифікаційний код 32670462, п/р 26003962506967 в ПАТ "ПУМБ", код банку 334851) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Верітас Україна» (01001, м. Київ, вул. Городецького, 11В; ідентифікаційний код 21674731, п/р 26002001300505 в АТ "ОТП Банк", мФО 300528) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду грошові кошти: 107 507 (сто сім тисяч п'ятсот сім) грн. 82 коп. основного боргу, 7 753 (сім тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 32 коп. пені, 3 787 (три тисячi сімсот вісімдесят сім) грн. 81 коп. 3% річних від простроченої суми, 3 646 (три тисячi шістсот сорок шість) грн. 97 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 454 (дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.07.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало