Рішення

від 15.07.2014 по справі 911/2360/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р. справа № 911/2360/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради, Київська обл., смт. Макарів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантей плюс», м. Київ

про визнання державного акта недійсним та витребування земельної ділянки

за участю представників:

від прокуратури: Івашин О.Є. (посвідчення №02909 від 17.03.2014)

від позивача: Мироненко Д.А. (довіреність №47 від 31.07.2012)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.06.2014 прокурор Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантей плюс» (далі-ТОВ «Сантей плюс»/відповідач) про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії АЖ №237370, виданого відповідачу 21.08.2008 та витребування з володіння відповідача на користь Макарівської селищної ради земельної ділянки площею 3,4540 га, розташованої по вул. Леніна, 42 смт. Макарів.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2014 порушено провадження у справі №911/2360/14 та призначено справу до розгляду на 01.07.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2014 розгляд даної справи було відкладено на 15.07.2014.

В судові засідання 01.07.2014 та 15.07.2014 представник відповідача не прибув, витребувані документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників прокуратури Макарівського району Київської області та позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведеної прокуратурою Макарівського району Київської області перевірки додержання вимог земельного законодавства було встановлено, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 24.06.2008 у справі №2-0-75/2008р., заяву ТОВ «Сантей плюс», заінтересована особа - Макарівська селищна рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено, встановлено факт передачі у власність ТОВ «Сантей плюс» земельної ділянки площею 3,4540 га, розташованої по вул. Леніна, 42 смт. Макарів, який дає право отримати останньому державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

21.08.2005 на підставі зазначеного судового рішення відповідачу був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії АЖ №237370, площею 3,4540 га, яка розташована по вул. Леніна, 42 смт. Макарів.

Означений акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020833000034.

Посилаючись на те, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08.12.2011 у справі №22Ц-6302/2011р., рішення Макарівського районного суду Київської області від 24.06.2008 у справі №2-0-75/2008р. скасовано, а заяву ТОВ «Сантей плюс», заінтересована особа - Макарівська селищна рада, про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду, прокурор Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради просить суд визнати виданий відповідачу на підставі скасованого судового рішення державний акт на право власності на земельну ділянку серії АЖ №237370 недійсним, а також витребувати у відповідача на користь позивача земельну ділянку площею 3,4540 га, розташовану по вул. Леніна, 42 смт. Макарів з підстав ст. 387 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших документів та/або доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників Макарівського району Київської області та позивача суд встановив, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 202, 215 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Приписами ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Так, судом встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії АЖ №237370 був виданий відповідачу 21.08.2008 на підставі рішення Макарівського районного суду Київської області від 24.06.2008 у справі №2-0-75/2008р.

Водночас, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08.12.2011 у справі №22Ц-6302/2011р., рішення Макарівського районного суду Київської області від 24.06.2008 у справі №2-0-75/2008р. скасовано, а заяву ТОВ «Сантей плюс», заінтересована особа - Макарівська селищна рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду. Доказів скасування означеного судового рішення суду не надано.

Частиною 4 статті 124 Конституції України унормовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що спірний державний акт був виданий відповідачу на підставі судового рішення, яке скасовано ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08.12.2011 у справі №22Ц-6302/2011р., суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку серії АЖ №237370 недійсним підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.05.2014 у справі №911/2966/13.

До того, приписами ч. 1 ст. 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1 ст. 12 та частиною 1 ст. 83 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

У відповідності до довідки №486 від 14.07.2014, виданої Управлінням Держемагенства у Макарівському районі, земельна ділянка площею 3,4540 га, що перебуває у користування відповідача, розташована в межах населеного пункту смт. Макарів Макарівської селищної ради та згідно форми 6-зем обліковується як землі автомобільного транспорту.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка площею 3,4540 га належить до земель комунальної власності у розмінні ст. 83 ЗК України, а тому повноваження щодо розпорядження спірною землею належать відповідному органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Макарівська селищна рада.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЗК України та ст. 387 ЦК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відтак, враховуючи наведені законодавчі положення, суб'єктний склад, а також задоволення позовної вимоги про визнання недійсним виданого відповідачу державного акта на право власності на земельну ділянку серії АЖ №237370, суд дійшов висновку, що вимога позивача про витребування з володіння відповідача на користь Макарівської селищної ради земельної ділянки площею 3,4540 га, розташованої по вул. Леніна, 42 смт. Макарів є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

При вирішенні питання розподілу судових витрат судом також було враховано, що у відповідності до висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у власності ТОВ «Сантей плюс», розташованої в смт. Макарів, вул. Леніна, 42 на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, складеного ФОП ОСОБА_3, ринкова вартість означеної земельної ділянки станом на 04.06.2014 становить 2 165 658,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 203, 215, 387, Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 83, 125, 126, 153 Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії АЖ №237370, виданий 21.08.2008 Товариству з обмеженою відповідальністю «Сантей плюс» (ідентифікаційний код 34233011).

3. Витребувати з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантей плюс» (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58 Б, ідентифікаційний код 34233011) на користь Макарівської селищної ради земельну ділянку площею 3,4540 га, розташовану по вул. Леніна, 42 смт. Макарів Київської області.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантей плюс» (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58 Б, ідентифікаційний код 34233011) в доход Державного бюджету України 44 531 (сорок чотири тисячі п'ятсот тридцять одну) грн. 16 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 21.07.2014

Суддя В.А. Ярема