Рішення

від 14.07.2014 по справі 908/1722/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/46/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2014 Справа № 908/1722/14

За позовом позивача 1: Комунальної установи "Міська стоматологічна поліклініка № 4" (69057 м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 10)

позивача 2: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна практика" (69006 м. Запоріжжя, вул. Леонова, 5)

про стягнення 23 457 грн. 29 коп., розірвання договору оренди та виселення

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача 1: Руденко Т.В., дов. № 07-26-110 від 03.06.2014 р.;

Від позивача 2: Фанін П.В., дов.№ 2957/01-12 від 28.09.2011 р.

Від відповідача : не з'явився

Комунальна установа "Міська стоматологічна поліклініка № 4", м. Запоріжжя та Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя звернулись до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна практика", м. Запоріжжя про стягнення 8 176 грн. 06 коп. заборгованості по орендній платі, 15 281 грн. 23 коп. відшкодування за комунальні послуги, розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 34/09 від 03.08.2009р. та виселення відповідача з об'єкту оренди: нежитлового приміщення № 50 першого поверху, приміщення № 74 другого поверху та приміщення № 129 третього поверху будівлі (літ. А-3) по вул. Сєдова, буд. 10 в місті Запоріжжя, загальною площею 66,0 кв.м.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 22.05.2014р., справу № 908/1722/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 23.05.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1722/14, присвоєно справі номер провадження 27/46/14 та призначено судове засідання на 10.06.2014р.

Ухвалами суду від 10.06.2014р. та 01.07.2014р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

14.07.2014р. продовжено судовий розгляд справи № 908/1722/147.

14.07.2014р. до початку розгляду справи представники позивача 1 та позивача 2 заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам позивачів 1, 2, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 14.07.2014р. представники позивача - 1 та - 2 надали письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій у зв'язку із сплатою відповідачем частини заборгованості по орендній платі у розмірі 1 026 грн. 56 коп. (526 грн. 56 коп. - платіж за оренду у грудні 2013р., 500 грн. 00 коп. - платіж за оренду у січні 2014р., просять суд стягнути з відповідача 7 149 грн. 50 коп. заборгованості по орендній платі, 15 281 грн. 23 коп. відшкодування за комунальні послуги, розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 34/09 від 03.08.2009р. та виселити відповідача з об'єкту оренди: нежитлового приміщення № 50 першого поверху, приміщення № 74 другого поверху та приміщення № 129 третього поверху будівлі (літ. А-3) по вул. Сєдова, буд. 10 в місті Запоріжжя, загальною площею 66,0 кв.м.

Заява позивачів 1, 2 прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, оскільки позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Розгляду підлягають зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 149 грн. 50 коп. заборгованості по орендній платі, 15 281 грн. 23 коп. відшкодування за комунальні послуги, розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 34/09 від 03.08.2009р. та виселення відповідача з об'єкту оренди: нежитлового приміщення № 50 першого поверху, приміщення № 74 другого поверху та приміщення № 129 третього поверху будівлі (літ. А-3) по вул. Сєдова, буд. 10 в місті Запоріжжя, загальною площею 66,0 кв.м.

Відповідач у судові засідання, відкриті 10.06.2014р., 01.07.2014р. та 14.07.2014р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду позивачем 2 надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо адреси відповідача та знаходження його на теперішній час в державному реєстрі на день розгляду справи. Згідно реєстру, місцезнаходження юридичної особи - ТОВ "Стоматологічна практика" є: 69006 м. Запоріжжя, вул. Леонова, 5.

Ухвали суду від 23.05.2014р., 10.06.2014р., 01.07.2014р надіслано на адресу відповідача зазначену у витязі.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна практика", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представників позивачів 1, 2, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Господарським судом встановлено , що 03.08.2009р. між Комунальною установою "Міська стоматологічна поліклініка № 4" (балансоутримувач), Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради (орендодавець), ТОВ "Стоматологічна практика" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (зареєстровано у реєстрі за № 1195).

Відповідно до п. 1.1 договору та додаткової угоди до договору орендодавець, на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.05.2009 року № 192/3 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення № 50 першого поверху, приміщення № 74 другого поверху та приміщення № 129 третього поверху будівлі (літ.А-3) по вул. Сєдова, буд. 10 в місті Запоріжжя, загальною площею 66,0 кв.м, що знаходиться на балансі комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка № 4», вартість яких визначена у звіті про незалежну оцінку і становить за незалежною оцінкою 76483,88 грн. (сімдесят шість тисяч чотириста вісімдесят три гривні 88 коп.) станом на 30.07.2009 року».

На підставі додаткової угоди від 11.07.2012р. до договору оренди нежитлового приміщення змінено сторону договору, а саме: права орендодавця прийняв Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. Дані зміни сталися внаслідок рішення Запорізької міської ради від 18.02.2011р. № 6 «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради та її виконавчих органів».

Додатковою угодою від 11.07.2012р. до договору оренди нежитлового приміщення було внесено зміни в частині заміни орендодавця - Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради, на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що приміщення використовується орендарем на правах оренди для надання стоматологічних послуг (приміщення №№ 74, 129 загальною площею 50,1 кв.м) та послуг у галузі охорони здоров'я з провадженням нових технологій та використанням власного медичного високотехнологічного обладнання (приміщення №№ 46-53 загальною площею 116, 0 кв.м). Загальною площею об'єкта 1731, б кв.м., площа земельної ділянки 7 575 кв.м. Крім того, на земельній ділянці площею 7575кв.м. розташовано: гаражі літ. Б, В, Г, замощення І, II. Згідно листа Управління у справах приватизації Запорізької міської ради від 24.07.2009р. № 1096 в будівлі іт. А-3 оренді підлягає кімнати №№ 46-53, № 74, № 129.

За матеріалами технічної інвентаризації, проведеної 28.07.2009р., кімнати №№ 46-53, № 74, № 129 поліклініки літ. А-3 це: коридор № 46 пл. 29, 3 кв.м., кімната № 47 пл. 13,1 кв.м., кімната № 48 .пл. 13, кв.м., кімната № 49 пл. 15, 2 кв.м., кімната № 50 пл. 15, 9 кв.м., кімната № 51 пл. 21, 3 кв.м., санузол № 52 пл. 4, 0 кв.м., санузол № 53 пл. 3, 9 кв.м., кімната № 74 пл. 27, 5 кв.м., кімната № 129 пл. 22, 6 кв.м., загальною площею 166, 1 :в.м.

Згідно п. 10.1 договору, цей договір укладено строком на десять років.

На підставі акту приймання-передачі від 03.08.2009р. відповідач прийняв вищезазначене нежитлове приміщення у орендодавця та балансоутримувача.

Відповідно до п. 3.1 в редакції додаткової угоди до договору від 11.07.2012р. орендна плата визначається на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.02.2006 року № 63, Запорізької міської ради від 06.04.2011 року № 47, і складає 24017,54 грн. (двадцять чотири тисячі сімнадцять гривень 54 коп.) на рік згідно з розрахунком

Додаток 2 до договору).

Пунктом 3.3 договору оренди нежитлового приміщення (в редакції додаткової угоди від 11.07.2012р.) встановлено, що орендна плата перераховується відповідачем згідно рахунків позивача 1 щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім. З 10.11.2011р. місячна орендна плата становить 2001,46хІінф (11/2011) (далі з урахуванням індексу інфляції).

Згідно п. 5.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату незалежно від нас лідків господарської діяльності.

Пункт 5.13 договору сторонами передбачено, що орендар зобов'язується укласти договори з постачальником комунальних послуг або з балансоутримувачем на компенсацію зазначених витрат та своєчасно вносити плату за ці послуги.

Згідно п. 10.4 договору він може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сто рін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду (суду) у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Одностороння відмова від договору оренди не допускається.

На виконання п. 5.13 договору оренди між позивачем 1 та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2009р. № 34/09 «Про матеріальне відшкодування за користування комунальними послугами та енергоносіями та іншими комунальними послугами».

Згідно з п. 4 зазначеної угоди відповідач взяв на себе зобов'язання перераховувати згідно виставлених позивачем 1 відповідне відшкодування не пізніше 25-го числа поточного місяця.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором оренди, з грудня 2013 року по квітень 2014р. заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі складає 7 149 грн. 50 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог), за комунальні послуги - 15 281 грн. 23 коп. за грудень 2011р., січень-березень, травень 2012р.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Частиною 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності є орендою.

Статтею 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що відносини про оренду державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцем цілісних майнових комплексів, нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності є орган місцевого самоврядування.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розрахувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 статті 291 ГК України, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону про оренду, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2.5 договору оренди сторони встановили, що у разі закінчення строку договору або його дострокового розірвання орендар передає орендодавцю (балансоутримувачу) приміщення одночасно із підписанням акту приймання-передачі вказаного приміщення в 10-ти добовий строк у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачені підстави припинення договору оренди, серед яких, зокрема і закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як свідчать матеріали справи, пояснення позивача, відповідач в добровільному порядку орендоване ним приміщення не звільнив, акт приймання-передачі не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України та ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 4 статті 284 ГК України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи встановлені на підставі оцінки доказів обставини справи, суд дійшов висновку, що будь-які правові підстави у відповідача займати орендоване приміщення, відсутні і він зобов'язаний повернути орендодавцю нежитлове приміщення, зазначене у договорі оренди нежитлового приміщення № 1202 від 18.11.2004р.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договору.

Згідно із ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

На день розгляду справи у господарському суді, відповідач приміщення не повернув, акт приймання-передачі не підписав.

Згідно постанови № 6 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського судуУкраїни передбачено, що збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги позивачів 1, 2 підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 14.07.2014року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунальної установи "Міська стоматологічна поліклініка № 4", м. Запоріжжя, Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна практика", м. Запоріжжя задовольнити.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 03.08.2009р. № 34/09, укладений між Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради (Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради: 69105, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 206, код ЄДРПОУ 37573068), Комунальної установи "Міська стоматологічна поліклініка № 4" (69057 м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 10, код ЄДРПОУ 05499033) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна практика" (69006 м. Запоріжжя, вул. Леонова, 5, код ЄДРПОУ 36277071).

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна практика" (69006 м. Запоріжжя, вул. Леонова, 5, код ЄДРПОУ 36277071) з об'єкту оренди нежитлового приміщення № 50 першого поверху, приміщення № 74 другого поверху та приміщення № 129 третього поверху будівлі (літ. А-3) по вул. Сєдова, буд. 10 в місті Запоріжжя, загальною площею 66,0 кв.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна практика" (69006 м. Запоріжжя, вул. Леонова, 5, код ЄДРПОУ 36277071) на користь Комунальної установи "Міська стоматологічна поліклініка № 4" (69057 м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 10, код ЄДРПОУ 05499033) 7 149 (сім тисяч сто сорок дев'ять) грн. 50 коп. заборгованості по орендній платі, 15 281 (п'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 23 коп. відшкодування за комунальні послуги, 4 263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 15.07.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.