Рішення

від 14.07.2014 по справі 910/8914/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/8914/14 14.07.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Фіш" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрморепродукт" простягнення 30 216,50 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

Від позивача:Сич М.В. Від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Фіш" (надалі - "ТОВ "Атлантіс Фіш") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрморепродукт" (надалі - "ТОВ "Укрморепродукт") про стягнення 30 216,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання договору поставки №АФ-052/11/13 від 06.11.2013 р. було виконано свої зобов'язання по поставці свіжомороженої риби та морепродуктів, а відповідач належним чином свої зобов'язання по оплаті даного товару не виконав, у зв'язку з чим ТОВ "Атлантіс Фіш" вказує, що у ТОВ "Укрморепродукт" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 28 825,05 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 589,96 грн., інфляційні витрати у розмірі 518,85 грн. та 3 % річних у розмірі 282,64 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. порушено провадження у справі №910/8914/14 та призначено її до розгляду на 29.05.2014 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник позивача в судове засідання 14.07.2014 р. з'явилась, надала суду заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 14.07.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103030343267, яке було отримане 02.07.2014 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується матеріалами справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, та вказано у позові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2013 р. між ТОВ "Атлантіс Фіш" (постачальник) та ТОВ "Укрморепродукт" (покупець) було укладено договір поставки №АФ-052/11/13 (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити свіжоморожену рибу та морепродукти (далі - товар).

У пунктах 4.1 та 4.2 Договору сторони погодили, що ціна за кожну партію товару за цим договором узгоджується постачальником та покупцем та вказується у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору, а сума складених разом видаткових накладних дорівнює загальній вартості товару.

Згідно пунктів 5.1 та 5.2 Договору покупець зобов'язується оплатити повну вартість товару не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дати поставки товару постачальником шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому Договорі.

Сторони у пункті 5.4 Договору встановили, що оплата вважається здійсненою після зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

У пункті 7.1 Договору передбачено, що за порушення зобов'язання з оплати (п. 5.1 Договору) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час прострочення, від простроченої суми, за кожен день такого прострочення.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу у період з 14.01.2014 р. по 04.02.2014 р. товар загальною вартістю 46 825,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №АФ000000010 від 14.01.2014 р., №АФ000000021 від 21.01.2014 р., №АФ000000030 від 28.01.2014 р. та №АФ000000034 від 04.02.2014 р., а відповідачем було сплачено за поставлений товар продавцю (з урахуванням сум, сплачених ТОВ "Укрморепродукт" після звернення ТОВ "Атлантіс Фіш" з даним позовом до суду) 31 000,00 грн. у відповідності до виписок з особового рахунку позивача та актом №АФ0000181 звіряння взаємних розрахунків.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №5 від 07.03.2014 р., в якій просив сплатити заборгованість за Договором протягом 10 (десяти) банківських днів з дня її одержання.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті придбаного товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 15 825,00 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховано пеню у розмірі 589,96 грн., інфляційні витрати у розмірі 518,85 та 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 282,64 грн.

Укладений позивачем та відповідачем Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (вказаними видатковими накладними) підтверджується здійснення позивачем поставки товару загальною вартістю 46 825,00 грн., який було отримано представником відповідача Шевчуком Олександром Володимировичем, повноваження якого на отримання вказаних цінностей підтверджуються довіреностями №12 від 14.01.2014 р., №23 від 21.01.2014 р., №28 від 28.01.2014 р. та №37 від 04.02.2014 р.

З наявних у справі виписок з особового рахунку ТОВ "Атлантіс Фіш" вбачається, що відповідачем було частково сплачено за поставлений товар до звернення позивача з даним позовом до суду, а саме - 21.01.2014 р. було сплачено 10 000,00 грн., 04.02.2014 р. - 8 000,00 грн., 08.04.2014 р. - 2 000,00 грн., 16.04.2014 р. - 6 000,00 грн., а також після звернення позивача з позовом: 06.06.2014 р. - 2 000,00 грн., 10.06.2014 р. 1 000,00 грн., 13.06.2014 р. - 1 000,00 грн. та 17.06.2014 р. - 1 000,00 грн., що разом становить 31 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у п. 5.1 Договору встановили, що покупець повинен оплатити партію товару не пізніше 10 банківських днів з дати поставки товару постачальником.

На виконання вказаного пункту Договору відповідач повинен був сплатити за поставлений 14.01.2014 р. товар до 27.01.2014 р., поставлений 21.01.2014 р. - до 03.02.2014 р., поставлений 28.01.2014 р. - до 10.02.2014 р. та поставлений 04.02.2014 р. - до 17.02.2014 р. (з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України "Про перенесення робочих днів у 2014 році" №920-р від 21.11.2013 р., відповідно до якого суботи, що перепадають на 25 січня та 08 лютого - робочі дні).

Таким чином, покупець взятих на себе зобов'язань за Договором належним чином не виконав, вартість переданого йому товару в повному обсязі у визначений Договором строк не сплатив, в зв'язку з чим у ТОВ "Укрморепродукт" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 15 825,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 15 825,00 грн. за переданий йому товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Атлантіс Фіш" про стягнення з ТОВ "Укрморепродукт" заборгованості у розмірі 15 825,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 589,96 грн., інфляційних витрат у розмірі 518,85 та 3% річних у розмірі 282,64 грн., нарахованих за період з 05.02.2014 р. по 09.04.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1 Договору сторони передбачили, що за порушення зобов'язання з оплати (п. 5.1 Договору) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час прострочення, від простроченої суми, за кожен день такого прострочення.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ТОВ "Атлантіс Фіш" нараховано пеню з дотриманням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та здійснивши перерахунок пені з урахуванням визначеного позивачем періоду такого нарахування, суд прийшов до висновку про правомірність стягнення пені у розмірі 588,52 грн.

Як вбачається з наданого суду розрахунку пені розбіжність між заявленою до стягнення ТОВ "Атлантіс Фіш" пенею та встановленим судом розміром пені, яка підлягає стягненню, зумовлена не врахуванням позивачем оплати ТОВ "Укрморепродукт" 08.04.2014 р. поставленої продукції у розмірі 2 000,00 грн., а тому в іншій частині заявлена до стягнення пеня у розмірі 1,44 грн. ( 589,96 грн. - 588,52 грн.) обрахована невірно та не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши правильність здійсненних позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних витрат, прийшов до висновку, що правомірним буде стягнення з ТОВ "Укрморепродукт" за визначений ТОВ "Атлантіс Фіш" період 3% річних у розмірі 135, 81 грн. та інфляційних витрат у розмірі 760,96 грн.

Розбіжність між заявленою до стягнення ТОВ "Атлантіс Фіш" сумою 3% річних та встановленим судом розміром 3% річних, які підлягають стягненню, зумовлена, як вбачається з розрахунку, крім не врахування позивачем здійснення оплати ТОВ "Укрморепродукт" 08.04.2014 р. поставленої продукції у розмірі 2 000,00 грн., ще й арифметичною помилкою, допущеною позивачем під час додавання підрахованих по періодам сум. Відтак, за відсутності правових підстав для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат, правомірним буде стягнути з ТОВ "Укрморепродукт" 3% річних у розмірі 135,81 грн. та інфляційних витрат у розмірі 518,85 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення 3% річних - 146,83 грн. (282,64 грн. - 135,81 грн.) слід відмовити з наведених вище підстав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов частково та стягнути ТОВ "Укрморепродукт" на користь ТОВ "Атлантіс Фіш" заборгованість у розмірі 15 825,00 грн., пеню у розмірі 588,52 грн., інфляційні витрати у розмірі 518,85 та 3% річних у розмірі 135,81 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Фіш" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрморепродукт" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2; ідентифікаційний код 31466802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Фіш" (04655, м. Київ, вул. Богатирська, 1-Д; ідентифікаційний код 38883423) заборгованість у розмірі 15 825 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 52 коп., інфляційні витрати у розмірі 518 (п'ятсот вісімнадцять) грн. 85 коп., 3% річних у розмірі 135 (сто тридцять п'ять) грн. 81 коп. та судовий збір у розмірі 1 811 (одна тисяча вісімсот одинадцять) грн. 27 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 16.07.2014 р.

Суддя Р.В.Бойко