Постанова

від 17.07.2014 по справі 821/2233/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/2233/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кузьменко Н.А.

при секретарі - Поповій К.Г.

за участю: представників позивача - Феодосієвої О.І., Крупи Ю.Я.

представника відповідача - Саплєвої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сніжинка" до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Херсонської області про визнання протиправною та скасування постанови №7/21-04-15-43 від 17.06.2014 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 12180 грн., -

встановив:

01 липня 2014 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сніжинка" (далі - позивач, ТОВ «Сніжинка») до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Херсонської області (далі - відповідач, Інспекція ДАБК) з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування постанови №7/21-04-15-43 від 17.06.2014 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 12180 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог представники позивача зазначили, що 23 червня 2014 року товариством отримано постанову відповідача №7/21-04-15-43 від 17.06.2014 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 12180 грн. Позивача притягнуто до відповідальності за недопущення посадових осіб Інспекції ДАБК до перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства щодо об'єкту пральні №9 по вул. Покришева,53 у м. Херсоні та належить ТОВ «Сніжинка» на праві власності. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності був складений на підставі акту про недопущення посадових осіб інспекції ДАБК на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 03.6.2014 року. Відповідач не вірно визначив суб'єкт правовідносин в сфері містобудівної діяльності, який несе відповідальність за дотримання законодавства на зазначеному об'єкті. Товариство не має доступу до об'єкту по вул. Покришева,53 в м. Херсон, оскільки з 01.01.2014 року за договором оренди №26 дане приміщення перебуває в володінні та користуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Відповідач не перевіряв орендаря, договір оренди та додані до нього документи пред'являлись відповідачу, але останній зробив висновок про протиправність дій позивача. Товариство наголошує, що процесуальні документи виготовлялись відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства. ТОВ «Сніжинка» стверджує про відсутність об'єкта та суб'єкта правопорушення, належним суб'єктом є орендар - ФОП ОСОБА_4 З посиланням на норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» обґрунтовує правомірність своїх вимог. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправною та скасування постанови №7/21-04-15-43 від 17.06.2014 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 12180 грн.

Представник Інспекції ДАБК в судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі та просила суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях від 17 липня 2014 року. Крім того, представник відповідача зазначила, що відповідно до п.4 ст.319 Цивільного кодексу України «власність зобов'язує» тому відповідальним за стан власності цілком покладено на власника майна в даному випадку ТОВ «Сніжинка». Відповідач знав про відносини з оренди майна, які існують між позивачем та ФОП ОСОБА_4, однак вважає відповідальним за недопущення до перевірки саме ТОВ «Сніжинка». Інспекція ДАБК заперечує проти неправомірності своїх дій та зазначає, що при проведенні перевірки діяла в порядок та спосіб передбачений законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що на підставі статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038, згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) на підставі наказу від 08 січня 2014 року №02, листа Управління державної служби з надзвичайних ситуацій №77/04-4/2756 від 05.05.2014 року, направлення на здійснення позапланової перевірки №542 від 27 травня 2014 року відповідачем здійснено спробу проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ «Сніжинка» на об'єкті «Пральний заклад №9», який належить товариству на підставі свідоцтва на право власності №380 від 20.11.2002 року за адресою м. Херсон, вул. Покришева,53.

Результатом недопущення посадових осіб до проведення перевірки став акт від 03 червня 2014 року «Про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій».

03 червня 2014 року Інспекцією ДАБК складено протокол №132 про порушення у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено «недопущення посадових осіб Інспекції до перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті «пральний заклад №9» який належить ТОВ «Сніжинка», за адресою: м. Херсон, вул. Покришева,53». Відповідальність за виявлені порушення передбачена п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Позивача повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 10 год. 00 хв. 17 червня 2014 року.

Одночасно з протоколом про порушення у сфері містобудівної діяльності Інспекцією ДАБК 03 червня 2014 року винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. В приписі міститься єдина вимога до позивача: допустити посадових осіб до перевірки приміщення пральні за адресою м. Херсон, вул. Покришева,53 в термін до 18 червня 2014 року.

17 червня 2014 року на підставі акту перевірки та протоколу №132 від 03.06.2014 року постановою №7/21-04-15-43 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 12180 грн.

Позивач заперечує проти накладення штрафу та стверджує, що він не може відповідати за допуск посадових осіб Інспекції ДАБК на зазначений об'єкт, оскільки останній з 01 січня 2014 року знаходиться в оренді фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

Згідно з п.6.1 договору оренди майна №26 від 01.01.14 року, орендар самостійно здійснює господарську діяльність в межах, визначених чинним законодавством України та цим договором.

За узгодженістю з орендодавцем орендар має право вносити зміни в складі орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переобладнання (п.6.2 договору №26 від 01.01.14).

Орендар не відповідає за зобов'язаннями орендодавця (п.6.3), а орендодавець не відповідає за зобов'язаннями орендаря (п.8.3).

За актом приймання-передачі майна, що переходить в оренду орендарю передано приміщення за адресою м. Херсон, вул. Покришева,53.

При вирішенні спору по суті, суд виходить із наступного.

Преамбула до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон України № 3038-VI) зазначає, що цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Як передбачає преамбула до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 р. №208/94-ВР (далі - Закон України №208/94-ВР) цей Закон встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Права та обов'язки Інспекції ДАБК передбачені Законом №3038- VI, а порядок притягнення за правопорушення у сфері містобудівної діяльності врегульований Законом №208/94-ВР, який є спеціальним для цих правовідносин.

Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури (ч.1 ст.4 Закону України № 3038-VI).

Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ч.2 ст.4 Закону України № 3038-VI).

Державним архітектурно-будівельним контролем є сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.1,2 ст.41 Закону №3038- VI).

Відповідно до ст. 41 Закону №3038- VI КМ України своєю постановою від 23 травня 2011 року №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядком №553 передбачено, що позапланова перевірка проводиться у разі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва; за результатами здійснення контролю складається акт перевірки, у разі виявлення порушень, крім акту, складається протокол разом з приписом про усунення порушення або припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; у разі відмови суб'єкта містобудування від отримання акту, протоколу та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону (п.1,2 ч.4 ст. 41 Закону №3038- VI).

Пунктом 17 Порядку №553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виконуваних без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (затвердженого постановою КМУ від 06.04.1995 р. №244), підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб (п.4,6 Порядку№244).

Позицію товариства за якою відповідач не має повноважень проводити перевірку об'єкту містобудування ІІІ категорії складності, оскільки Порядком №553 визначено, що він застосовується при перевірці дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єктах містобудування IV і V категорії складності, суд вважає помилковою з таких підстав. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2012 р. № 148 внесені зміни до Порядку №553, а саме у тексті Порядку слова "господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів будівництва" та "господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури" у всіх відмінках замінено словами "господарська діяльність, пов'язана з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності" у відповідному відмінку.

Норми постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 та від 27.02.2012 р. № 148 не дають підстав для висновку про те, що на даний час Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю позбавлена повноважень здійснювати заходи, спрямовані на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єктах всіх категорій складності.

В результаті внесення змін до Порядку обмежені повноваження Інспекції лише щодо контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до І-ІІІ категорії складності.

Стосовно застосування вимог Порядків та постанов КМ України до даних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 01.11.1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Суд застосовує насамперед норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а Порядок № 553, Порядок №244 та постанови КМ України в частині, яка відповідає спеціальному закону.

В даному випадку слід звернутись до ч.4, 4-1 ст.41 Закону №3038- VI, за якими посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством.

Наведена норма прямо закріплює право посадових осіб проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством без виключення з даного переліку об'єктів, які відносяться до І-ІІІ категорії складності.

Таким чином, суд вважає, що твердження представника позивача про відсутність у Інспекції повноважень здійснювати перевірку додержання вимог містобудівного законодавства на об'єктах І-ІІІ категорії складності є помилковим та суперечить ч.4, 4-1 ст.41 Закону №3038- VI.

Процедура проведення позапланової перевірки (спроби її проведення) та порядок прийняття процесуальних документів за результатами цієї перевірки відповідають вимогам спеціального законодавства, однак суд вважає за необхідне зупинитись на суб'єкті порушення містобудівного законодавства.

Позапланова перевірка проведена на підставі листа Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області №77/04-4/2756 від 05 травня 2014 року «Про порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки об'єктів будівництва».

В листі зазначено «…встановлено факт проведення реконструкції приміщень пральні під сауну за адресою м. Херсон, вул. Покришева,53. Вказані приміщення ТОВ фірмою «Сніжинка» відповідно договору №26 передано в оренду приватному підприємцю ОСОБА_4…».

Інспекція ДАБК листом від 30 травня 2014 року №7/21-02-18/640-10 на адресу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області повідомила, що проводиться перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства під час експлуатації приміщень пральні «Сніжинка» за адресою м. Херсон, вул. покришена,53 в якості сауни.

Згідно з п.1.1. договору оренди майна №26 від 01 січня 2014 року орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення площею 190,8 кв. м. за адресою вул. Покришева,53 для розміщення сауни.

Орендар набуває право користування частиною майна одночасно з підписанням сторонами договору та акту приймання-передачі (п.2.1).

Орендар зобов'язується самостійно отримувати встановлені законом дозволи та погодження, необхідні для здійснення ним своєї діяльності (п.5.3).

Пунктом 6.2. передбачено, що за узгодженістю з орендодавцем орендар має право вносити зміни в складі орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переобладнання.

З моменту укладення договору оренди та підписання всіх необхідних документів об'єкт «пральний заклад №9» є місцем здійснення господарської діяльності ОСОБА_4, який є належним суб'єктом містобудівної діяльності в частині отримання відповідних дозволів на реконструкцію пральні під сауну та відповідальним за допуск посадових для проведення перевірки.

Притягнення позивача до відповідальності за порушення передбачене п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу в розмірі 12180 грн. є помилковим, оскільки останній не несе відповідальність за допуск посадових осіб Інспекції ДАБК на об'єкт оренди іншого суб'єкта господарювання.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Згідно п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 71 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстав для висновку про правомірність вимог відповідача.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст.94 КАС України

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 17 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сніжинка" до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Херсонської області про визнання протиправною та скасування постанови №7/21-04-15-43 від 17.06.2014 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 12180 грн. - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №7/21-04-15-43 від 17.06.2014 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 12180 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Сніжинка» (код ЄДРПОУ 03057555) судовий збір в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 22 липня 2014 р.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 6.1.