Рішення

від 16.07.2014 по справі 909/484/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2014 р. Справа № 909/484/14

За позовом: комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром", м. Івано-Франківськ, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і Джес-2", м. Львів, про: про стягнення заборгованості. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача: Табака В.М. - довіреність №10-2/29 від 10.01.2014 р., відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і Джес -2". Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2014 р. позовну заяву та додатні до неї матеріали надіслано за підсудністю до господарського суду Львівської області. Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.05.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 18.06.2014 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору №1361 від 02.01.2010 р. та Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації міста Івано-Франківська не оплатив вартості послуг з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 5.300,11 грн. Крім того, відповідачу нараховану 2.943,81 грн. пені, 26,50 грн. 96,22 грн. інфляційних втрат. Разом з тим, в результаті проведеної перевірки інспекцією встановлено перевищення показників ХСК забруднень. У зв'язку з цим відповідачу нараховано 6.421,46 грн.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, причин неприбуття не повідомив, проти вимог позову в установленому порядку не заперечив. Таким чином, судом було створено відповідачу усі можливості для висловлення власної позиції з приводу предмета спору та подання доказів на свій захист. Протягом всього часу провадження у справі, проведення судових засідань, відповідач жодним чином не заперечив проти позовних вимог, клопотань, заяв не подав, а тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. З огляду на зазначене розгляд справи здійснюється на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами та відсутності представника відповідача.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №1361 на відпуск і споживання питної води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної від 02.01.2010 року (надалі - Договір). За умовами цього договору Водоекотехпром (позивач у справі) зобов'язується надавати абоненту послуги з водопостачання холодної води та водовідведення, а абонент бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги та інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами.

У додатку №1 до Договору сторонами погоджено адресу надання послуг: місто Івано-Франківськ, вулиця Ребета, будинок 6.

На виконання умов Договору сторонами складено акти №1361 від 22.04.2013 р. за період з 18.03.2013 р. - 22.04.2013 р., від 27.05.2013 р. за період з 22.04.2013 р. - 27.05.2013 р., від 18.06.2013 р. за період з червня 2013 року по 18.07.2013 р., від 27.06.2013 р. за період з 27.05.2013 р. - 27.06.2013 р. про обсяги переданої абоненту води і прийнятих від нього стічних вод протягом розрахункового періоду.

Позивачем скеровано на адресу відповідача претензію про оплату боргу у сумі 14.665,38 грн. Докази надіслання долучені до матеріалів справи.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату №1361 від 23.04.2013 р. на суму 31.408,51 грн., від 27.05.2013 р. на суму 17.905,81 грн., від 27.06.2013 р. на суму 11.005,45 грн., від 18.07.2013 р. на суму 10.316,76 грн., від 15.08.2013 р. на суму 10.600,21 грн.

Інспекцією КП "Івано-Франківськводоекотехпром" 29.05.2013 р. було проведено перевірку стічних вод відповідача, про що складено відповідний акт. Згідно з цим актом по результатах перевірки виявлено перевищення показників концентрацій ХСК забруднень.

Лабораторні дослідження, проведені Відділом лабораторного контролю КП "Івано-Франківськводоекотехпром", зафіксували перевищення допустимих концентрацій стічних вод, а саме: ХСК в 2,3 рази, що підтверджується лабораторним аналізом стічних вод, долученим до матеріалів справи. Міністерством з питань житлово-комунального господарства України видано 26.08.2009 р. свідоцтво про атестацію №60 Відділу лабораторного контролю КП "Івано-Франківськводоекотехпром". Свідоцтво дійсне до 26.08.2014 р.

Згідно із поданим розрахунком плати підвищеного тарифу за скид наднормативних забруднень величини додаткової плати для товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і Джес-2" за скид стічних вод з порушенням вимог Правил приймання щодо їх складу і властивостей, плата становить 6.421,46 грн.

Позивачем скеровано на адресу відповідача лист від 07.06.2013 р. №8-5/1035 з вимогою сплатити розмір плати по підвищеному тарифу за скид наднормативних забруднень у сумі 6.421,46 грн. Докази надіслання долучені до матеріалів справи.

Відповідачем не подано суду доказів сплати боргу.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу подачі води та приймання стічних вод на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

На підставі укладеного з позивачем Договору відповідач користується послугами водопостачання та водовідведення і є абонентом позивача, здійснює скид стічних вод у систему каналізації міста Івано-Франківська і сплачує за надані послуги відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту пунктів 2.2.1 Договору абонент зобов'язується щомісячно в 14 робочий день місяця (першого місяця наступного кварталу) направляти представника у відділ збуту Водоекотехпрому для подання додатку 4 "Акту про обсяги переданої "Абоненту" питної води і прийнятих від цього стічних вод. Результати аналізу стічних вод, які є невід'ємною частиною договору, одержання відповідних рахунків на оплату та надання "Водоекотехпрому" документів, що підтверджують оплату в розрахунковому періоді.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 2.2.2 Договору абонент зобов'язується здійснювати оплату послуг водопостачання та водовідведення в 3-х денний термін з моменту отримання рахунку та здійснювати авансовий платіж, який вноситься 1-го числа місяця, за який здійснюється передоплата, в розмірі вартості наданих послуг у минулому місяці.

За таких обставин заборгованість відповідача за спожиті послуги водопостачання та водовідведення становить 5.300,11 грн. В цій частині позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно з пунктом 2.2.3 Договору у разі несвоєчасної оплати платежів, передбачених даним договором абонент сплачує Водоекотехпрому пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, 3% річних та збитки завдані інфляційним процесом. Сума пені, 3% річних, інфляційних збитків включаються в наступний платіжний період.

Разом з тим, суд враховує положення пункту 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. №14. Відповідно до цього пункту якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Передбачений частиною шостою статті 231 ГК України розмір відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про порушення позивачем правил, визначених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України в частині визначення шестимісячного періоду нарахування. Проте оскільки розмір пені, що обчислюється відповідно статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", перевищує заявлений до стягнення, суд вважає за необхідне задовольнити позов у частині заявленої суми - 2.943,81 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 26,50 грн. інфляційних втрат, 96,22 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог про стягнення 6.421,46 грн. за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин, то суд враховує таке.

Статтею 44 Водного кодексу України визначені обов'язки водокористувачів, які зобов'язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин. Згідно із статтею 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин

У статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" вказано, що екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України розроблено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 р. (надалі - Державні Правила). Ці правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Згідно з п. 1.5 Державних Правил Водоканали підставі цих правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, в яких установлюються допустимі концентрації (надалі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Відповідно до пунктів 1.8 та 2.4 Державних Правил водоканали приймають стічні води підприємств до комунальної або відомчої каналізації за умови, якщо каналізаційна мережа та очисні споруди каналізації мають резерв пропускної спроможності, показники якості стічних вод Підприємства задовольняють вимоги місцевих Правил приймання та укладеного з Водоканалом договору на приймання стічних вод (Договір на послуги водовідведення). Підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги місцевих Правил та договору на послуги водовідведення, дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради (п.1.6 державних Правил).

Відповідно до п. 2.3 Інструкції нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Н п) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Пунктом 3.2 Інструкції встановлено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються в систему каналізації, порівняно із встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Н п), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (V пз) та коефіцієнтом кратності (К к), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.03.2004 р. №116 затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації м. Івано-Франківська (надалі - Правила приймання стічних вод), які визначають, що до компетенції Водоекотехпрому входить встановлення підприємствам об'єми, режими та нормативи скиду забруднюючих речовин у міську каналізацію, а також контроль за виконанням цих правил. Правила приймання стічних вод є обов'язковими для КП "Івано-Франківськводоекотехпром" та інші підприємства, що мають на балансі системи каналізації, та всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в систему каналізації міста.

Відповідно до пункту 2.5 Правил приймання стічних вод КП "Івано-Франківськводоекотехпром" зобов'язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства, а також за режимом і об'ємами скиду.

Як убачається із матеріалів справи, сторонами у пункті 2.2.6 Договору погоджено допустимі показники якості скиду стічних вод в міську каналізацію.

За умовами пункту 2.16 Договору відповідач зобов'язаний дотримуватись установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприєства.

Як установлено судом, на виконання обов'язку здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства, 29.05.2013 р. позивачем здійснено відбір проб стічних вод відповідача, про що було складено акт відбору проб стічних вод. Вказаний акт підписаний уповноваженим представником відповідача без будь-яких зауважень, в тому числі щодо місця та порядку відбору проб та жодних скарг з цього приводу від нього не надходило. Доказів зворотнього відповідачем не подано.

У випадку перевищення встановлених договором показників "Водоекотехпром" зобов'язаний пред'явити підприємствам до оплати рахунки за послуги каналізації, які розраховано за підпищеними тарифами у відповідності до Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів (пункт 2.5 Договору).

Лабораторні дослідження, проведені Відділом лабораторного контролю КП "Івано-Франківськводоекотехпром", зафіксували перевищення допустимих концентрацій стічних вод, а саме: ХСК в 2,3 рази, що підтверджується лабораторним аналізом стічних вод, долученим до матеріалів справи.

Відповідач не скористався своїм правом, визначеним пунктом 8.11 Правил приймання стічних вод, на проведення спільного аналізу контрольної проби.

Відповідно до пункту 6.5 Правил приймання стічних вод та підпункту 2.2.6 Договору позивачем нараховано відповідачу додаткову плату за скид понаднормативних забруднень, яка згідно з розрахунком становить 6.421,46 грн.

За таких обставин, оскільки у відповідача виник обов'язок з додаткової оплати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, відповідачем не спростовано належними доказами факт відсутності перевищення ДК у стічних водах, вимоги позивача про стягнення 6.421,46 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В силу статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і Джес -2" (адреса: вулиця Антоновича, будинок 122-А, місто Львів, Львівська область, 79057; ідентифікаційний код 31789254 ) на користь комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" (адреса: вулиця Ботанічна, будинок 2, місто Івано-Франківськ, Львівська область; ідентифікаційний код 32360815 ) 5.300,11 грн. боргу, 2.943,81 грн. пені, 26,50 грн. інфляційних втрат, 96,22 грн. - 3% річних, 6.421,46 грн., 1.827,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.07.2014 року.

Суддя Рим Т.Я.