Рішення

від 10.07.2014 по справі 908/1846/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 14/61/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2014 Справа № 908/1846/14

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (адреса - 69037 м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 60-Б)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трикотаж» (адреса - 69076 м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 30)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міське комунальне підприємство «Основаніє» (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А)

про стягнення заборгованості

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Фуклєва А.В., довіреність № 77/01/01-10 від 16.06.2014р.

від відповідача: не з'явився;

від 3-ї особи: Фуклєва А.В., довіреність № 244 від 20.03.2014р.

Суть спору:

30 травня 2014 року Позивач - Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (далі за текстом Департамент) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трикотаж» (далі за текстом ТОВ «Трикотаж»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міське комунальне підприємство «Основаніє» про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2014р. порушено провадження у справі №908/1846/14, розгляд справи призначено в судовому засіданні 19.06.2014р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.06.2014р. у зв'язку з неявкою Відповідача розгляд справи відкладено до 10.07.2014р.

В судовому засіданні 10.07.2014р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представника Позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі Договору оренди №170/6 від 01.01.2002р. Відповідачеві в оренду передано приміщення, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 30. Відповідач в порушення умов Договору зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати виконував неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 20.05.2014р. утворилася заборгованість у розмірі 5 995,92 грн.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з ТОВ «Трикотаж» на користь Департаменту 5 995,92 грн. суми основного боргу та 1 827,00 грн. судового збору.

10.07.2014р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій у зв'язку з частковим погашенням Відповідачем заборгованості, Позивач просить стягнути з ТОВ «Трикотаж» на свою користь 55,92 грн. основного боргу та 1 827, грн. судового збору.

Заява не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, судом приймається, розглядаються уточнені позовні вимоги.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник Відповідача в судові засідання 19.06.2014р. та 10.07.2014р. за викликом суду не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали про порушення провадження у справі від 02.06.2014р. та від 19.06.2014. про відкладення розгляду спору були направлені за адресою місця реєстрації ТОВ «Трикотаж», вказаною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Ухвала про порушення провадження у справі повернулася на адресу суду з відміткою відділення підприємства поштового зв'язку «Організація вибула».

Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача та Третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне .

01.01.2002р. між КП «ВРЕЖО №6» - Орендодавець та ТОВ «Трикотаж» - Орендар укладено Договір оренди нежитлового приміщення №170/6 (далі Договір).

Рішенням п'ятої сесії Запорізької міської ради двадцять четвертого скликання 30.10.02 №12 «Про внесення змін та доповнень до рішення дванадцятої сесії Запорізької міської ради двадцять другого скликання 05.03.97 №13 «Про регулювання орендних відносин щодо майна комунальної власності м. Запоріжжя» внесено зміни до п. 2 рішення «Про внесення змін та доповнень до рішення дванадцятої сесії Запорізької міської ради двадцять другого скликання 05.03.97 №13 «Про регулювання орендних відносин щодо майна комунальної власності м. Запоріжжя», виклавши його в наступній редакції: 2. Надати управлінню житлового господарства міської ради повноваження орендодавця щодо вбудованих, вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень і окремо стоячих будівель, що знаходяться в повному господарському віданні комунальних підприємств «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання».

Додатковою угодою від 01.06.2011р. внесено зміни в Договір, а саме: замінено Орендодавця з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Рішенням Запорізької міської ради «Про затвердження передавальних актів та визначення розміру статутного капіталу міського комунального підприємства «Основаніє» №6 від 25.07.2012р. встановлено, що з моменту прийняття такого рішення міське комунальне підприємство «Основаніє» є повним правонаступником КП «ВРЕЖО №6», що є Балансоутримувачем нежитлового приміщення за Договором №170/6 від 01.01.2002.

За умовами п. 1.1. Договору, Орендодавець на підставі рішення міськвиконкому від 27.12.2001р. №490/43 передав, а Орендар прийняв в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення, загальною площею 390,2 кв.м., що розташоване за адресою: пр. Ювілейний, 30, яке знаходиться на балансі державного підприємства «ВРЕЖО №6»

Пунктом 10.1. Договору встановлено, що цей Договір діє з 01.01.2002р. до 01.01.2007р. строком на 5 років. Додатковою угодою від 17.01.2007р. строк дії Договору продовжено строком на 5 років - до 01.01.2012р.

Відповідно до п. 10.7. Договору та згідно приписів п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені договором. Таким чином, у зв'язку з відсутністю заяв Сторін про припинення Договору, строк дії Договору продовжено.

Згідно н. 3.1 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається Орендарем самостійно, шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Орендна плата перераховується Орендарем самостійно до міського бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об'єкта, що здається в оренду щомісячно, не пізніше 10-го числа поточного місяця (п. 3.2 Договору оренди).

Пунктом 5.2. Договору передбачено обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату.

Відповідач зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення орендної плати за Договором виконував неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 20.05.2014 року виникла заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 5995,92 гри.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією №5210/05 від 15.04.2014р. щодо оплати вказаної заборгованості, однак, відповіді на претензію не надано.

10.07.2014р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог в якій посилаючись на часткову оплату Відповідачем заборгованості з орендної плати в сумі 5 940,00 грн., просить стягнути з Відповідача залишок боргу в сумі 55,92 грн. На підтвердження часткової оплати заборгованості надано банківську виписку від 02.07.2014р., з якої вбачається, що ТОВ «Трикотаж» 02.07.2014р. сплачено 5 940,77 грн. в рахунок погашення заборгованості за Договором №170/6 від 01.01.2002р.

Таким чином, станом на момент вирішення справи, судом встановлено, що Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати за оренду приміщення, у зв'язку з чим у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 55,92 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією №5210/05 від 15.04.2014р. щодо оплати заборгованості за Договором в сумі 5995,92 гри.

Однак, як свідчать матеріали справи, вказані вимоги виконані Відповідачем лише частково та 02.07.2014р. сплачено заборгованість з орендної плати в сумі 5 940,77 грн.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, Позивачем надано всі докази на підтвердження позовних вимог.

Разом з тим, Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, Відповідач не надав, наведеного Позивачем розрахунку не спростував. Належних доказів повного погашення заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення №170/6 від 01.01.2002р. Відповідачем суду також не надано.

Враховуючи викладені обставини, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача на свою користь боргу у розмірі 55,92 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Судові витрати, у зв'язку із задоволенням позову, покладаються на Відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трикотаж», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міського комунального підприємства «Основаніє», про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трикотаж» (69076 м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 30, код ЄДРПОУ 13627781) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69037 м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 60-Б, код ЄДРПОУ 37573068) 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 92 коп. основного боргу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 15.07.2014р.