Ухвала

від 16.07.2014 по справі 147/267/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/267/14-ц Провадження № 22-ц/772/2112/2014Головуючий в суді першої інстанції:Волошин І. А. Категорія: 23Доповідач: Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2014 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Берегового О. Ю.,

суддів: Нікушина В. П., Денишенко Т.О.,

при секретарі: Сніжко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агропромислова фірма" Іззія" на заочне рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Агропромислова фірма Іззія" про розірвання договору оренди землі, -

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства «Агропромислова фірма «Іззія» про розірвання договору оренди землі, зазначивши, що 05.05.2004 року уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки, однією з умов якого є узгоджений сторонами механізм одностороннього розірвання договору при бажанні власника паю самостійно обробляти свою земельну ділянку, але не раніше п'яти років після підписання договору. При намаганні позивачки добровільно реалізувати передбачену умову договором оренди землі, відповідач усно їй у цьому відмовляв, в силу чого, позивачка змушена була звернутись до суду та просила розірвати договір оренди землі від 05.05.2004 року, підписаного між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Агропромислова фірма «Іззія», зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК 10.05.2007 року за № 040780600243.

Заочним рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 квітня 2014 року позов задоволено, розірвано договір оренди землі укладений між ОСОБА_2 та ПП "Агропромислова фірма "Іззія", зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Центр ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 040780600243 від 10.05.2007 року, стягнуто з ПП АФ «Іззія» на користь ОСОБА_2 243,60грн. в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті судового збору.

Не погодившись з таким рішенням суду ПП "Агропромислова фірма "Іззія" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи просило рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 квітня 2014 року скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України, - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України, - під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правові норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ВН №203009 ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2,8892 га. кадастровий №0524180600:01:003:0104 в с. Буди Тростянецького району Вінницької області (а.с. 5).

05 травня 2004 року між ОСОБА_2 та ПП "Агропромислова фірма "Іззія", в особі його засновника ОСОБА_6, укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки площею 2,8892 га.. Згідно п. 8 договір укладено на двадцять років. Договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК 10.05.2007 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040780600243 (а.с. 6- 8 ).

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина 1). Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина 2).

Відповідно до ст. З Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Договір оренди землі, згідно визначення статті 13 Закону України "Про оренду землі", являє собою договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначені істотні умови оренди землі, зокрема: строк дії договору оренди; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що пунктом 35 договору оренди землі передбачені і узгоджені умови розірвання договору оренди в односторонньому порядку при наявності бажання власника паю самостійно обробляти свою землю, але не раніше 5-ти років після підписання договору, за умови попередження за рік наперед, та обов'язкового обміну паю на край поля.

Колегія суддів погоджується із такою позицією суду першої інстанції, виходячи із того, що пунктом 35 договору оренди землі орендодавцю надано право на дострокове розірвання договору оренди не раніше 5-ти років після підписання договору за умови попередження орендодавцем орендаря за один рік про наступне розірвання цього договору. В умовах договору не має чіткого визначення такого попередження, зокрема: попередження має бути усним чи письмовим і не визначено форму, зміст і порядок такого попередження.

З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2013 року ОСОБА_2 звернулася до ПП "Агропромислова фірма "Іззія" з заявою про припинення обробітку належної їй земельної ділянки. Зазначена заява була направлена поштою на адресу директора підприємства ОСОБА_5, так як згідно тверджень представника позивача за зазначеною в договорі юридичною адресою представники підприємства були відсутні, та вручена згідно повідомлення про вручення поштового відправлення адресату (а.с. 9-10).

Разом з тим, твердження апелянта про наявність рішення апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2012 року у справі № 225/683/2012 згідно якого вбачається що ОСОБА_2 поряд з іншими громадянами вже зверталась з аналогічними позовними вимогами до ПП «АФ»Ізія» не заслуговують на увагу, оскільки підстави звернення за обома позовами різні. Зазначена обставина лише підтверджує факт обізнаності ПП «АФ«Іззія» про намір та бажання позивачки ОСОБА_2 розірвати договір оренди ще в квітні 2012 року.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач на виконання умов договору оренди заздалегідь і в установлений договором строк був повідомлений позивачем про наступне розірвання цього договору, тому дійшов правильного висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог.

Обґрунтованими також колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо недійсності договору оренди землі в частині обов'язкового обміну паю на край поля, оскільки вказана умова суперечить нормам Цивільного Кодексу України, внаслідок чого порушується право власності орендодавця, якому відповідно до державного акта на право власності на землю належить земельна ділянка з чітко визначеними межами, розмірами та місцем розташування, а також право власності інших власників земельних ділянок розташованих по краю без визначення якого поля.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ч.2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агропромислова фірма" Іззія" відхилити.

Заочне рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: