Постанова

від 10.07.2014 по справі 826/6929/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 10 липня 2014 року                   10:15                       № 826/6929/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Кенвуд»       до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними дій та скасування рішення від 28.03.2014р., ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Кенвуд» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про: -          скасування рішення №2955/10/26-56-22-01 від 28.03.2014р.; -          визнання висновки, викладені в Акті від 07.02.2014р. №352/26-56-22-01-03/38235012 про результати проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Проф-Логістика» (код ЄДРПОУ 38347716) за період з 01.01.2013р. по 31.03.2013р., такими, що не відповідають вимогам закону (протиправними); -          визнання дії відповідача щодо призначення та проведення невиїзної документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Проф-Логістика» за період з 01.01.2013р. по 31.03.2013р. протиправними. Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, були вчинені протиправні дії по проведенню невиїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт, яким зафіксовані протиправно сформовані відповідачем помилкові висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства України, що призвело до порушення його прав та законних інтересів. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані дії законними та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В судовому засіданні 01.07.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -                                                    ВСТАНОВИВ: 25 грудня 2013 року відповідачем направлено запит №8363/10/26-56-22-01-12 до ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» про надання пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Проф-Логістика» за період з 01.01.2013р. по 31.03.2013р. Підставою для направлення позивачеві вказаного запиту було те, що відповідачем отримано від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Проф-Логістика» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2013р. по 28.02.2013р. від 29.05.2013р. №1869/22-3/38347716. 30 січня 2014 року відповідачем на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78, статті 79 ПК України прийнято наказ №106 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» по взаємовідносинам з ТОВ «Проф-Логістика» за період з 01.01.2013р. по 31.03.2013р. 30 січня 2014 року відповідачем прийнято повідомлення №591/10/26-56-22-01-16 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» по взаємовідносинам з ТОВ «Проф-Логістика» за період з 01.01.2013р. по 31.03.2013р. Вказані наказ та направлення на проведення перевірки були направлені відповідачем на адресу позивача, проте, 06.03.2014р. поштовий конверт повернувся до податкового органу з відміткою «за закінчення терміну зберігання». Судом не встановлено протиправності дій податкового органу щодо призначення та проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Проф-Логістика» за період з 01.01.2013р. по 31.03.2013р. Відповідачем проведено перевірку ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» за результатами якої 07.02.2014р. складено акт №352/26-56-22-01-03/38235012 про результати проведення невиїзної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Проф-Логістика» (код ЄДРПОУ 38347716) за період з 01.01.2013р. по 31.03.2013р. Вказаним актом встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» при придбані та продажу товарів (послуг); перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за перевіряємий період, які підпадають під визначення ст. 185, 198 ПК України; перевіркою встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій на суму податкових зобов'язань – 92000грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Компанія «Тяжмашкомплект» в лютому 2013 року та податкового кредиту на суму 90000грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Проф-Логістика» в лютому 2013 року. Не погоджуючись з встановленими порушеннями, позивачем 19.03.2014р. подано до податкового органу заперечення на акт перевірки. Листом від 28.03.2014р. №2955/10/26-56-22-01 податкова інспекція повідомила позивача про встановлені під час перевірки порушення та повідомила, що за результатами поданих заперечень відбулось засідання комісії, на якій було прийнято рішення висновки акту перевірки залишити без змін. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.           Відповідно до п. 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.           Згідно з п. 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.           Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.           Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:            1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;            2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;            3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;            4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;            5) у разі проведення зустрічної звірки;            6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.           Разом з тим, слід звернути увагу на наступне. Згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Оскільки перевірка господарської діяльності позивача проведена, тому, навіть за умови наявності підстав для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування, порушене право не буде захищене. Суд зазначає, що вірним способом захисту порушених прав у даному випадку буде оскарження позивачем винесеного податкового повідомлення рішення за наслідками перевірки ТОВ «Сервісний центр Кенвуд». Отже, ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві правомірно на підставі норм Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну перевірку підприємства, у зв'язку з чим в задоволені позовних вимог має бути відмовлено повністю. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Кенвуд» відмовити повністю. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів  за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Повний текст постанови підписано та виготовлено 10.07.2014р. Суддя                                                                                                  В.В. Амельохін