Постанова

від 16.07.2014 по справі 804/6955/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 р. Справа № 804/6955/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит - Корм» (далі - позивач) до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області (далі - відповідач, ОДПІ) про визнання дій противоправними та зобов'язання винити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (том 1 а.с.83-87), просив визнати протиправними дії Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області шодо коригування задекларованих ТОВ «Фаворит-Корм» сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.13 по 31.07.13, яке відбулось в «Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на центральному рівні» інших підсистемах автоматизованої системи «Податковий блок», інших інформаційних системах та базах на підставі акту від 18.11.13 №913/22-01/37214613 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Корм» (код за ЄДРПОУ 37214613) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Керуюча Компанія «Гранд Дистриб'юшн» (код ЄДРПОУ 35394779) за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р.», та зобов'язати ОДПІ відновити в «Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на центральному рівні» інших підсистемах автоматизованої системи «Податковий блок» інших інформаційних системах та базах задекларовані ТОВ «Фаворит-Корм» в декларації з податку на додану вартість суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.13 по 31.07.13. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що інформація у базах податкової звітності, системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на центральному рівні не відповідає даним податкових документів, наданих Позивачем - платником ПДВ. Також позивачем зазначено про відсутність норм матеріального права, що передбачають нарахування та/або скасування податковим органом узгоджених сум податкових зобов'язань на підставі Актів перевірки, а також відсутність норм матеріального права, що передбачають право податкового органу створювати програмні продукти для розміщення в них викривлених, неправдивих показників податкової звітності платників податків, та взагалі права на облік викривлених, неправдивих показників податкової звітності; а також про відсутність обов'язкових документів для зміни задекларованих платником податків показників, зокрема, жодних рішень, податкових-повідомлень рішень відносно позивача. Відповідно до змісту пояснень №2 від 16.07.14 позивач просить суд встановити обставини правомірності декларування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ у липні 2013р., облік та коригування ДПІ цих задекларованих позивачем показників в інформаційних базах органів державної податкової служби.

Заява про зміну позовних вимог отримана відповідачем 16.06.14 (том 1 а.с.164).

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволені позову. Мотиви незгоди зводяться до того, що перевіркою позивача встановлено не підтвердження документально реальності здійснення господарських відносин між ТОВ «Керуюча компанія «Гранд Дистриб'юшн» - ТОВ «Фаворит -корм» та контрагентами покупцями за липень 2013 р., а тому позивачем завищені податкові зобов'язання з контрагентами покупцями на суму 355 749,90 грн. та податковий кредит на суму 264 734,46 грн. за липень 2013р. також відповідачем зазначено, що оскільки висновки відповідного акту перевірки не містять інформації щодо виникнення податкових зобов'язань позивача зі сплати до бюджету податків на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством, то й податкові повішення-рішення відповідачем не формувались (том 1 а.с.68-75).

16.07.14 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (том 1 а.с.67), в судове засідання не прибув, доказів поважності неприбуття не надав.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Оскільки відповідач не надав належні докази поважності причин неприбуття в судове засідання в даній справи, суд визнає неприбуття представника відповідача без поважних причин, а тому розгляд справи не відкладається та справу вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши доводи позову та заперечень, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із відображенням відповідачем в «Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на центральному рівні», інших підсистемах автоматизованої системи «Податковий блок», інших інформаційних системах та базах показників податкового зобов'язання та податкового кредиту позивача на підставі акту від 18.11.13 №913/22-01/37214613 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Корм» (код за ЄДРПОУ 37214613) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Керуюча Компанія «Гранд Дистриб'юшн» (код ЄДРПОУ 35394779) за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р.» (далі - Акт).

За висновками вказаного Акту перевіркою не підтверджено реальності здійснення господарських відносин між ТОВ «Керуюча компанія «Гранд Дистриб'юшн» - ТОВ «Фаворит -корм» та контрагентами покупцями за липень 2013 р., а тому, на думку відповідача, позивачем завищені податкові зобов'язання з контрагентами покупцями на суму 355 749,90 грн. та податковий кредит на суму 264 734,46 грн. за липень 2013р. Як зазначено позивачем в позові та відповідачем в запереченнях проти позову (а.с.72), за результатами вказаного Акту проведено коригування в АІС «Податковий блок» в інформаційній базі «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПС України з наступними суб'єктами господарювання: - податкові зобов'язання за липень 2013р. з контрагентами покупцями на суму 355 749,90 грн.; - податковий кредит за липень 2013 р. по ТОВ «Керуюча компанія «Гранд Дистриб'юшн» на суму 264 734,46 грн.

Перевіряючи спірні дії ДПІ на відповідність вимогами ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке. Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом. Так, контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірка їх достовірності є одними з основних функцій органів державної податкової служби. З метою удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість та визначення порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів ДПА України своїм Наказом «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18.04.08 № 266 затвердила відповідні Методичні рекомендації (далі - Методичні рекомендації №266).

Згідно з п. 1.3 Методичних рекомендацій №266 створені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

За змістом п. 2.12. Методичних рекомендацій №266 інформація податкової звітності з податку на додану вартість надсилається до центральної бази даних податкової звітності та підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Одночасно положеннями пп.16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПКУ). Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Податкова декларація з ПДВ заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу (п.179.5 ст. 179 ПКУ). Внесення змін до податкової звітності, за змістом ст. 50 ПК України, вчиняється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Положеннями п. 9.8 ст. 9 ПКУ визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України від 31.12.08 №827, передбачено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

На підставі викладених нормативних положень суд доходить до висновку, що обов'язку платника податків подати декларацію з податку на додану вартість кореспондує обов'язок податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, і повинні їм відповідати.

Крім того, суд зважує, що вище викладені нормативні положення дають підстави для висновку й про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Такий етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Позаяк питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У спірних правовідносинах ОДПІ в ході проведення перевірки дійшла висновку про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між ТОВ «Керуюча компанія «Гранд Дистриб'юшн» - ТОВ «Фаворит -корм» та контрагентами покупцями за липень 2013 р., про завищення податкових зобов'язань з контрагентами покупцями на суму 355 749,90 грн. та податкового кредиту на суму 264 734,46 грн. за липень 2013р. Отже, висновки ДПІ, викладені в Акті, стосуються правильності та достовірності задекларованих позивачем даних податкового обліку.

Суд відмічає, що висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платнику податкових зобов'язань відповідним податковим повідомлення-рішенням та їх узгодження у встановленому законом порядку. Як встановлено в ході розгляду справи, відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі Акту відповідачем відносно позивача не приймалось, однак висновки Акту внесені до електронних баз, що потягло відображення в таких базах показників з відхилення сум ПДВ з податкових зобов'язань та податкового кредиту від сум ПДВ, зазначених позивачем в податкових деклараціях.

Покликання відповідача щодо невинесення податкового повідомлення-рішення через відсутність інформації з виникнення у позивача податкових зобов'язань зі сплати до бюджету податків є безпідставними та ґрунтуються на хибному розумінні положень ПКУ. Так, відповідно до імперативних приписів пп.54.3.2. п.54.3. ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань. Як вбачається зі змісту Акту, контролюючим органом встановлено завищення позивачем сум податкового зобов'язання. Крім того, суд відмічає, що згідно з п.200.1. ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2); при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3). Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що зміна розмірів податкових зобов'язань та податкового кредиту безумовно має своїм наслідком зміну розміру суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або суми від'ємного значення. За приписами пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Положеннями п.58.1. ст.58 ПКУ визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 ПКУ, або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПКУ. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст.54 ПКУ та його узгодження.

Щодо прохання позивача встановити обставини правомірності декларування ним податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ у липні 2013р., суд зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є визнання протиправними дії ОДПІ щодо коригування показників платника з податкових зобов'язань та податкового кредиту в автоматизованій інформаційній системі, а не правомірність формування позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань за липень 2013р., предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав для визнання оскаржуваних дій контролюючого органу протиправними у судовому порядку, тобто про їх вчинення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, про їх обґрунтованість, або про відсутність таких фактів. При цьому, питання правомірності формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань не може бути предметом доказування, оскільки відповідне рішення суб'єкта владних повноважень, яке б свідчило про визнання неправомірними таких показників та мало б юридичну силу для позивача, відсутнє та не є предметом позову у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не доведений належними та допустимим доказами факт відповідності показників в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України показникам, зазначеним позивачем в податковій звітності з ПДВ за спірний період, з огляду на внесення до електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів даних Акту та зміну податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача, наслідком чого є невідповідність таких даних даним, задекларованим позивачем в податковій декларації з ПДВ за період з 01.07.13 по 31.07.13, а також на відсутність відповідного податкового повідомлення-рішення відносно позивача, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподіл відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування задекларованих ТОВ «Фаворит-Корм» сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.13 по 31.07.13, яке відбулось в «Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на центральному рівні» інших підсистемах автоматизованої системи «Податковий блок», інших інформаційних системах та базах на підставі акту від 18.11.13 №913/22-01/37214613 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Корм» (код за ЄДРПОУ 37214613) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Керуюча Компанія «Гранд Дистриб'юшн» (код ЄДРПОУ 35394779) за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р.».

Зобов'язати Криворізьку центральну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в «Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на центральному рівні» інших підсистемах автоматизованої системи «Податковий блок», інших інформаційних системах та базах задекларовані ТОВ «Фаворит-Корм» в декларації з податку на додану вартість суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.13 по 31.07.13.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Корм» витрати по сплаті судового збору в сумі 219 грн. (двісті дев'ятнадцять гривень) 24 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев