Рішення

від 15.07.2014 по справі 924/877/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2014 р.Справа № 924/877/14

Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом приватного підприємства "Євротеплосервіс" м.Хмельницький

до відділу освіти Теофіпольської районної державної адміністрації смт. Теофіполь, Хмельницької області

про стягнення 19 027,91 грн.

Представники сторін:

позивача: Пасічник В.С. - за довіреністю від 07.05.2014р.

відповідача: Ткачук Н.М. - за дорученням №11 від 09.07.2014р.

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 19027,91 грн., з яких 15113,37 грн. заборгованості за виконанні роботи відповідно до договору №201207-1 від 02.07.2012р., 1662,47 грн. нарахувань інфляції, 660,84 грн. 3% річних, 1591,23 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 20.04.2014. прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі №924/877/14. Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами. Крім того, представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про заміну неналежного відповідача - відділ освіти Теофіпольської районної державної адміністрації смт. Теофіполь, Хмельницької області на належного відповідача - відділ освіти, молоді та спорту Теофіпольської районної державної адміністрації смт. Теофіполь, Хмельницької області в зв'язку з реорганізацією відповідача. Дана заява не суперечить чинному законодавству та приймається судом.

Відповідач відзив на позов не подав його представник в судовому засіданні проти позову не заперечує.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи, оглянувши оригінали документів наданих позивачем в судовому засіданні, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між приватним підприємством "Євротеплосервіс" м.Хмельницький (Виконавець) та відділом освіти Теофіпольської районної державної адміністрації смт. Теофіполь, Хмельницької області (Замовник) було укладено договір на виконання проектно - технічної документації №201207-1 від 02.07.2012 року.

Відповідно до п.1 договору, за цим Договором «Виконавець» бере на себе зобов'язання виготовити робочий проект по реконструкції котельні для опалення приміщень Волице - Полівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів та дитячого садочка в с. Волиця Польова Теофіпольського району Хмельницької області, а «Замовник» - прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов даного Договору. Вимоги до проектної документації, яка є предметом цього Договору, викладені в технічному завданні на проектування «Замовника».

Згідно п.2 договору, вартість робочого проекту по реконструкції котельні для опалення приміщень Волице-Полівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів та дитячого садочка , згідно цього Договору, складає: 29757,64 грн. в тому числі ПДВ (20%) - 4959,89 грн. «Замовник» перераховує кошти «Виконавцю» в національні валюті гривні на розрахунковий рахунок вказаний в Договорі. Оплата за виготовлену документацію проводиться наступним чином: попередня оплата в розмірі 30% загальної суми Договору, що складає 8927,29грн. в т.ч. ПДВ 20% - 1487,88грн., остаточний розрахунок - згідно актів прийому-передачі виконаних робіт не пізніше 3 банківських днів з дня їх підписання сторонами. «Виконавець» приступає до виконання робіт тільки з моменту надходження попередньої оплати повного комплекту вихідних даних, технічних умов, завдання па проектування.

Відповідно до п.3 договору, на протязі проектування, на основі взаємної домовленості між «Виконавцем» та „Замовником" можлива проміжна видача документів згідно оформленої накладної. Кінцева видача документації «Замовнику» проводиться за дорученням, згідно оформленої накладної та акту прийому-передачі виконаних робіт, які сторони зобов'язані підписати.

Згідно п. 4 договору, за невиконання чи неналежне виконання обов'язків по даному Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинного законодавства України, із застосуванням штрафних санкцій, у розмірі облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п. п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 договору, у випадку неповернення „Виконавцю" на протязі 5 календарних днів з дня відправки „Виконавцем" «Замовнику» актів передачі-прийому проектної документації, документація вважається прийнятою. «Замовник» без погодження з «Виконавцем» не має права передачі проектної документації, з Договору, іншим споживачам. Термін виконання робіт складає 50 робочих днів з дня передачі технічних умов по теплопостачанню, водопостачанню, електропостачанню та завдання на проектування та з моменту забезпечення необхідними даними та технічними умовами на дане проектування. Термін дії Договору складає до 31.12.2012року, але в будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

07.12.2012р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору №201207-1 від 02.07.2012р. на виконання проектної документації.

Відповідно до п.1 додаткової угоди, у зв'язку з зменшенням об'єму робіт внести зміни до п.2.1 договору та зменшити суму договору на виконання робочого проекту по реконструкції котельні для опалення приміщень Волине - Полівської загальноосвітньої школи 1-ІІІ ступенів та дитячого садочка на 5716,98 грн.

Позивачем виконано проектну документацію по реконструкції котельні для опалення приміщення відповідачу, що підтверджується актом здачі - прийняття виконаних робіт згідно договору №201207-1 від 02.07.2012р.

Відповідач з позивачем за виконанні роботи розрахувався частково. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 15113,37 грн.

15.01.2014р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію щодо погашення суми боргу, яка залишена без відповіді та задоволення.

Станом на момент розгляду справи відповідач з позивачем в сумі 15113,37 грн. не розрахувався.

Оскільки, відповідач у добровільному порядку суму заборгованості за виконанні роботи не сплатив, з урахуванням п. 4.1. договору та норм чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього 15113,37грн. заборгованості, 1591,23 грн. пені, 660,84 грн. 3% річних, 1662,47 грн. нарахувань інфляції.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання за договором, виконав робочий проект по реконструкції котельні для опалення приміщення Волице-Полівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів та дитячого садочка в с. Волиця Польова, що підтверджується актом здачі - прийняття робіт згідно договору №201207-1 від 02.07.2012р., який підписаний сторонами.

На виконання умов договору відповідач частково розрахувався з позивачем.

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідачем взяті на себе зобов'язання належним чином не виконанні і станом на час слухання справи за ним рахується заборгованість в сумі 15113,37 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за виконанні роботи в сумі 15113,37 грн.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення заборгованості за виконанні роботи в сумі 15113,37грн. та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитор, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно п. 4 договору, у разі невиконання чи неналежне виконання обов'язків по даному Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинного законодавства України, із застосуванням штрафних санкцій, у розмірі облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов'язання за кожен день прострочення.

З урахуванням п.4. договору, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1591,23 грн. пені.

За таких обставин, враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково на суму 1121,68 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування пені.

В позові, в частині стягнення з відповідача пені на суму 469,55грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

На підставі цього позивачем, виходячи з суми боргу по договору нараховано та заявлено до стягнення з відповідача нарахувань за встановленим індексом інфляції в сумі 1662,47 грн. та 660,84 грн. - 3% річних.

Суд, перевіривши правильність нарахування інфляційних та 3% річних, позивачем проведені правомірно і підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства України повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову частково.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 25,33,44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Замінити - відділ освіти Теофіпольської районної державної адміністрації смт. Теофіполь, Хмельницької області його правонаступником відділ освіти, молоді та спорту Теофіпольської районної державної адміністрації смт. Теофіполь, Хмельницької області.

Позов приватного підприємства "Євротеплосервіс" м.Хмельницький до відділу освіти, молоді та спорту Теофіпольської районної державної адміністрації смт. Теофіполь, Хмельницької області про стягнення 19027,91 грн. заборгованості, з яких 15113,37грн. заборгованості, 1662,47 грн. нарахувань інфляції, 660,84 грн. 3% річних, 1591,23 грн. пені задовольнити частково .

Стягнути з відділу освіти, молоді та спорту Теофіпольської районної державної адміністрації (смт. Теофіполь, Хмельницької області, вул. Леніна, 25, код 02146877) на користь приватного підприємства "Євротеплосервіс" (м.Хмельницький, вул.. Свободи,22, кв. 124, код 32929205) - 15113,37 грн. (п'ятнадцять тисяч сто тринадцять гривень 37 коп.) основного боргу, 1662,47 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят дві гривни 47 коп.) нарахувань інфляції, 660,84 грн. (шістсот шістдесят гривень 84коп.) 3% річних, 1121,68грн. (одна тисяча сто двадцять одна гривня 68 коп.) пені, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В позові в частині стягнення 469,55 грн. пені відмовити.

Повний текст складено 21.07.2014

Суддя С.В. Гладій

Помічник судді І.М. Вальчук

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,(м. Хмельницький, вул. Свободи,22, кв.124)

3 - відповідачу.(смт. Теофіполь, Хмельницької області, вул. Леніна,25)