Ухвала

від 21.07.2014 по справі 910/1607/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"21" липня 2014 р. Справа №910/1607/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Авдеєва П.В.

Рудченка С.Г.

за участю секретаря Корінної А.О.,

та представників:

від боржника - Юрманович В.В. - дов. б/н від 01.07.2014р.,

від Головного управління Міндоходів у м.Києві - Огнарьов Є.А. - дов. №55/26-15-10-02-05 від 15.10.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову

господарського суду м.Києва

від 03.04.2014р.

у справі №910/1607/14 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)

«Хауратон Україна»

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ :

Постановою господарського суду м.Києва від 03.04.2014р. у справі №910/1607/14 визнано ТОВ «Хауратон Україна» банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ «Хауратон Україна» Кобзаренка Івана Васильовича; господарську діяльність банкрута завершено; зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 03.03.2015р.; призначено судове засідання для розгляду поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу боржника на 02.04.2015р.; заяву арбітражного керуючого Бойка С.В. про участь у справі відхилено.

Не погоджуючись з винесеною постановою, Головне управління Міндоходів у м.Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та припинити провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор просить залишити апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м.Києві без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2014р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та справу призначено до розгляду на 21.07.2014р.

21.07.2014р. у судовому засіданні представник апелянта пояснив, що ні у Головного управління Міндоходів у м.Києві, ні у підлеглих йому структур немає кредиторських вимог до боржника - ТОВ «Хауратон Україна».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників боржника та Головного управління Міндоходів у м.Києві, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову господарського суду м.Києва від 03.04.2014р. у справі №910/1607/14 підлягає припиненню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до місцевого суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «Хауратон Україна» в порядку, передбаченому ст.95 Закону.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 10.02.2014р. заяву про порушення справи про банкрутство було прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання суду та зобов'язано арбітражного керуючого Бойка С.В. надати суду до 18.02.2014р. заяву про участь у справі.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 20.03.2014р. було порушено провадження у справі №910/1607/14 та призначено наступне засідання суду на 03.04.2014р.

Відповідно до абз.3 ч.3 ст.95 Закону, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Нормами ст.91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до ст.1 Закону, учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст.95 Закону, визначені положеннями ч.3 ст.95 Закону, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст.95 Закону), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою ч.1 ст.210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним зауважити на тому, що орган податкової служби був вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби був вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

В матеріалах справи не міститься доказів звернення податкового органу до суду першої інстанції з заявою про визнання кредиторських вимог у даній справі, а також відсутня наявність порушення прав апелянта на здійснення податкової перевірки боржника платника податків.

Таким чином, скаржник - Головне управління Міндоходів у м.Києві не набуло статусу ані кредитора у справі, ані учасника провадження у даній справі.

В апеляційній скарзі апелянт жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства, апеляційним судом встановлено, що Головне управління Міндоходів у м.Києві не зверталось до суду із кредиторськими вимогами до боржника, у своїй апеляційній скарзі, також, не вказує про існування у боржника податкової заборгованості. Крім того, про початок самоліквідації та порушення справи про банкрутство апелянт був завчасно та в установленому порядку повідомлений, скарг на дії ліквідатора від учасників процесу та, безпосередньо, від податкової інспекції до суду не надходило. Доказів того, що господарський суд першої інстанції при прийнятті оскарженого судового акту вирішив питання про права та обов'язки Головного управління Міндоходів у м.Києві, останнім також не надано.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011р. №7, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до абз.1,3 п.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п.5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7 у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на вищевикладене та на те, що Головне управління Міндоходів у м.Києві не набуло статусу учасника провадження у даній справі про банкрутство, права апелянта оскаржуваною постановою не порушені, питання про права і обов'язки апелянта стосовно сторін у справі судом першої інстанції в даному випадку не вирішувались, апелянт не має права на оскарження прийнятої судом першої інстанції постанови від 03.04.2014р. у даній справі, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у м.Києві має бути припинено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 98, 99 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В :

1.Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову господарського суду м.Києва від 03.04.2014р. у справі №910/1607/13 припинити, залишивши апеляційну скаргу без розгляду.

2.Справу №910/1607/13 повернути до господарського суду м.Києва.

3.Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з моменту її винесення.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді П.В. Авдеєв

С.Г. Рудченко