Рішення

від 08.06.2006 по справі 154/19-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/19-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032,  м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.06                                                                                                        Справа №  154/19-06

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” в особі філії „Київобллізинг”, м. Вишневе

до  відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Потіївське”, с. Потіївка, Білоцерківський район

про стягнення  6143,04 грн.

   суддя   Карпечкін Т.П.

Представники:

Від позивача:  Прийомиш О. Л. (дов. № 16/38 від 13.09.2005 року)

Від відповідача: не з'явились

          обставини справи:

Відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” в особі філії „Київобллізинг” (далі-позивач) заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Потіївське” (далі–відповідач) заборгованості за договором фінансового лізингу № 133/06 від 25.02.1999 року в сумі 3913,60 грн.  основного боргу, 251,93 грн. пені, 1483,19 грн. - інфляційних збитків, 494,32 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Потіївське” не виконало взяті на себе зобов'язання щодо сплати лізингових платежів за договором № 133/06 від 25.02.1999 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість по лізинговим платежам  в сумі 3913,60 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача  пеню в розмірі 251,93 грн., інфляційні в розмірі 1483,19 грн. та 3% річних в розмірі 494,32 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву та інших  документів витребуваних ухвалами суду від 25.04.2006 року та від 22.05.2006 року не подав, в зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України  за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо  правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.02.1999 року між Відкритим акціонерним товариством „Київоблагротехсервіс”  та КСП „Потіївське” було укладено договір № 22-1-133/6 лізингу. За умов зазначеного договору та за актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 11.05.1999 року КСП „Потіївське” отримало у виключне строкове платне користування техніку, а саме ПЛН-3-35 вартістю 1710,00 грн.  01.06.2001 року Відкрите акціонерне товариство „Київоблагротехсервіс” та ВАТ “НАК „Украгролізинг” в особі філії „Київобллізинг” уклали договір № 1, за умов якого останній набув права власності на майно в тому числі і майно передане у користування КСП „Потіївське” за договором № 22-1-133/6.

Товариства з обмеженою відповідальністю  „Потіївське”  є правонаступником КСП „Потіївське”.

Таким чином  ВАТ “НАК „Украгролізинг” в особі філії „Київобллізинг”  набуло права вимоги виконання зобов'язань з  Товариства з обмеженою відповідальністю  „Потіївське” за договором № 22-1-133/6 від 25.02.1999 року, а саме сплати лізингових платежів.

Факт отримання відповідачем майна підтверджується Актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 6 від 11.05.1999 року, копія наявна в  матеріалах справи.

Відповідно до п. 8.1 договору та додатків № 1, № 2 до договору відповідач зобов'язаний вчасно та в повному обсязі згідно погодженими з лізингодавцем графіка (додаток № 1 та додаток № 2 до договору) сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України (надалі по тексту –ГК України), прикінцевих та перехідних положень  Цивільного кодексу  України (надалі  по тексту –ЦК України), щодо господарських та цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення ГК України та ЦК України застосовуються до тих прав  і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 3913,60 грн. лізингових платежів підлягають задоволенню.

За  порушення  строків  розрахунку  за  отриманий  товар  позивачем  відповідно до п. 13.2 зазначеного договору та відповідачу нарахована пеня в розмірі 251,93 грн. за період з 12.05.2004 року по 10.11.2004 року.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в  розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується  пеня,  що  передбачено  ст.   3  зазначеного   Закону.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 251,93 грн. підлягають задоволенню.

Згідно  ст. 625 ЦК України , відповідні положення якої застосовуються до учасників господарських відносин, відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається з доданого до матеріалів справи розрахунку  сума 3 % річних складає 494,32 грн., інфляційні складають 1483,19 грн., які є обґрунтованими доданим до матеріалів справи розрахунком та підлягають стягненню.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Судові витрати відповідно до ст. 44, ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Потіївське” (91100, Київська область, Білоцерківський район, с. Потіївка, код 00489700, р/р 26006302480076 в АК УСБ, МФО 321046) на користь Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія  „Украгролізинг”  (Київська  область, м. Вишневе, вул. Київська, 8, код 25979249, р/р 26506101018006 в АППБ „Аваль”, МФО 322904) 3913 (три тисячі дев'ятсот тринадцять) грн. 60  коп. заборгованості, 251 (двісті п'ятдесят одна) грн. 93 коп. пені, 1483 (одна тисяча чотириста  вісімдесят три) грн. 19 коп. інфляційних, 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн. 32 коп. 3 % річних та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                      Карпечкін Т.П.