Ухвала

від 17.07.2014 по справі 809/881/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Справа № 4807/14 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.

суддів: Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нижньострутинське» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нижньострутинське» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нижньострутинське» про стягнення заборгованості.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 336,79 грн. заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідач, не погодившись із даною постановою, оскаржив її в апеляційному порядку, просить скасувати постанову від 17.04.2014 року та винести нову про відмову в позові. Звертає увагу на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, те, що чинним законодавством не передбачено відшкодування підприємствами органам пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які отримали право на такі пенсії до прийняття Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки в даній справі позов пред'явлений про стягнення заборгованості, пов'язаною з виплатою саме таких пенсій, просить скасувати оскаржуану постанову та винести нову про відмову в позові.

Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у справі 13.12.1996 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.12.2013 року, та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області.

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначається Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.п. 1 абз. 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 2 та пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем та до 25-го числа щомісячно, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилалися відповідачу.

З матеріалів справи видно, що позивач на адресу місцезнаходження відповідача надіслав розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2014 року, що підтверджується копією супровідного листа № 203/06 від 14.01.2014 року та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - 17.01.2014 року. Згідно вказаного розрахунку відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії за списком № 2, призначеної його колишньому працівнику ОСОБА_1, починаючи з січня 2014 року щомісячно по 336,79 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідачем оскаржувались дії Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області щодо правильності перерахунку пільгового стажу ОСОБА_1, починаючи з 02.09.2010 року, та розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії з грудня 2013 року, однак як вбачається із наявної в матеріалах справи копії ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 року у справі № 809/651/14 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нижньострутинське» до Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області залишено без розгляду. В той же час, відповідачем не подано суду доказів про оскарження дій Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області щодо розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії з січня 2014 року, а в судовому засіданні таких обставин не встановлено.

Факт заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Нижньострутинське» перед Управлінням Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за лютий 2014 року підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з 2014 року, витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2014 року по 01.03.2014 року.

Доказів оплати спірної суми заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав, а судом самостійно відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 КАС України таких доказів не виявлено.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, а тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Крім того, слід зазначити, що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до адміністративного суду апеляційної скарги в даній справі становить 913,50 грн. Із квитанції № 08210037 від 30.04.2014 року вбачається, що особа, яка подала апеляційну скаргу, судовий збір за її подання сплатила у розмірі 73 грн. 08 коп. Тобто, розмір недоплати судового збору становить 840 грн. 42 коп. (913,50 - 73,08 = 840 грн. 42 коп.). Вказану різницю слід стягнути з Відповідача.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 п. 1 ч. 1, 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління» залишити без задоволення , а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року у справі № 809/881/14 - без змін .

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління» 840 грн 42 коп. (вісімсот сорок гривень сорок три копійки) судового збору.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.С.Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська