Постанова

від 22.07.2014 по справі 802/2756/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 липня 2014 р. Справа № 802/2756/14-а

14:00

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Альчука Максима Петровича, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за поданням: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області

до: приватного підприємства "Амалья".

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшло подання Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про стягнення коштів за податковим боргом з приватного підприємства "Амалья".

Вимоги податкового органу мотивовані тим, що за приватним підприємством "Амалья" (далі - ПП "Амалья") утворився податковий борг зі сплати грошових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 9 477,91 грн., який нарахований відповідно до поданих платником декларацій з податку на додану вартість.

Представник органу державної податкової служби в судове засідання не з'явився, однак надав заяву, в якій просив розгляд подання провести без його участі.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, що підтверджується телефонограмою.

Згідно ч. 7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення подання, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Амалья" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Вінницької міської ради 21.08.2007р., перебуває на обліку в Вінницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області з 22.08.2007р. як платник податків та зборів, включене до ЄДРПОУ за кодом 35297977 (а.с. 6).

Приватне підприємство "Амалья" є платником податків та зборів передбачених Податковим кодексом України та платником податку на додану вартість.

Платником податку 20.03.2014р. подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9015012300 за лютий 2014 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 2 062 грн., яке було частково погашено за рахунок наявної переплати по даному податку в сумі 969,62 грн. Також 22.04.2014р. подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9022547939 за березень 2014 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 4 783 грн., яке було частково погашено за рахунок наявної переплати по даному податку в сумі 2062 грн.

Крім того, 20.05.2014р. та 19.06.2014р. платником податку подано податкові декларації з податку на додану вартість № 9029074549 за квітень 2014р. та № 9035214088 за травень 2014р., якими самостійно визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 2 920 грн. та 2 721, які не було погашено.

Таким чином, станом на 21.07.2014р. самостійно визначена сума податкового зобов'язання ПП "Амалья" становить 9 477,91 грн., що підтверджується розрахунком суми позову по підприємству, податковими деклараціями з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень та травень 2014р.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виконуючи зазначені норми Закону, позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу № 1515-25 від 18.03.2014р. щодо сплати 2 484,86 грн. узгодженого податкового зобов'язання. Дана вимога отримана відповідачем 25.05.2014р., однак сума заборгованості погашена не була.

Згідно положень пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Водночас, відповідно до ч. 1, 7 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом. Суд у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, приймає постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

У відповідності до норм ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 158, 167, 183-3, 255, 257 Кодексу адміністративного cудочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Амалья" (21003, м. Вінниця, вул. Чапаєва, б. 25-А, код ЄДРПОУ 35297977, р/р 26000055307364, р/р 26001055307363, р/р 26009055307365, р/р 26053055307377 Вінницька філія ПАТ КБПриватБанк МФО 302689) 9 477,91 грн. податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку.

Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович