Рішення

від 14.07.2014 по справі 910/9680/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9680/14 14.07.14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України

до Інституту муніципального менеджменту та бізнесу

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Фонд державного майна України

про зобов'язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Подлящук О.П. - представник за довіреністю № б/н від 29.07.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: Лірніченко О.А. - представник за довіреністю № 64 від 21.01.2014 року.

встановив:

Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Інституту муніципального менеджменту та бізнесу про зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації виходу зі складу засновників.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України є одним із засновників юридичної особи - Інституту муніципального менеджменту та бізнесу.

Однак, постановою Бюро Президії НАН України від 03.11.2010 № 309 «Про результати комплексної перевірки наукової та науково-організаційної діяльності Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за період 2004-2009 роки» було постановлено припинити діяльність Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України шляхом її ліквідації.

Листом від 15.10.2013 № 01-10/40 позивач звернувся до загальних зборів відповідача з заявою про свій вихід зі складу засновників юридичної особи - Інституту муніципального менеджменту та бізнесу.

Відповідачем до цього часу не здійснено жодних заходів з проведення державної реєстрації змін статутних документів товариства, що в свою чергу, не дає можливості позивачу провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України в результаті її ліквідації, у зв'язку з чим останній звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.06.2014 року.

В судове засідання 03.06.2014 року представник відповідача в не з'явився, вимоги ухвали від 23.05.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 29976523.

Представники позивача виконав вимоги ухвали суду від 23.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.06.2014 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд державного майна України, зобов'язано сторін та Фонд державного майна надати суду копію статуту Інституту муніципального менеджменту та бізнесу та відкладено розгляд справи на 14.07.2014 року.

В судове засідання 14.07.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 23.05.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 29978500.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.06.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представники позивача та третьої особи не виконали вимоги ухвали суду від 03.06.2014 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача ти третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України є одним із засновників юридичної особи - Інституту муніципального менеджменту та бізнесу.

Постановою Бюро Президії НАН України від 03.11.2010 № 309 «Про результати комплексної перевірки наукової та науково-організаційної діяльності Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за період 2004-2009 роки» було постановлено припинити діяльність Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України шляхом її ліквідації.

Листом від 15.10.2013 № 01-10/40 позивач звернувся до загальних зборів відповідача з заявою про свій вихід зі складу засновників юридичної особи - Інституту муніципального менеджменту та бізнесу.

Проте, відповідачем не здійснено жодних заходів з проведення державної реєстрації змін статутних документів товариства, що в свою чергу, не дає можливості позивачу провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України в результаті її ліквідації.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.06.2014 року вбачається, що Інститут муніципального менеджменту та бізнесу (код ЄДРПОУ 19476751) за своєю організаційно-правовою формою є державне підприємство.

Позивачем не надано статуту відповідача.

Фонд державного майна України, який є одним із засновником відповідача листом №10-25-8973 від 11.07.2014 року повідомив суд про відсутність у нього статуту Інститут муніципального менеджменту та бізнесу.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження кабінету Міністрів України №845-р від 17.11.2004 року, прийнято пропозицію Держпідприємництва про утворення в м. Києві Української академії бізнесу та підприємництва на базі Інститут муніципального менеджменту та бізнесу, що ліквідується.

Також, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.06.2014 року, Інститут муніципального менеджменту та бізнесу з 02.02.2005, в стані припинення, за рішенням засновників.

Відповідно до ч.1 статті 73 ГК України, державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Згідно з ч.8 статті 73 ГК України державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Державне унітарне підприємство створюється шляхом видання уповноваженим органом розпорядчого акта. Такими уповноваженими органами є КМУ (розпорядження) або міністерства та відомства України (наказ).

Згідно з ч.1 статті 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» суб'єктами управління об'єктами державної власності є:

Кабінет Міністрів України;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку;

міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління);

Фонд державного майна України;

органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами;

державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури);

Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Відповідно до ч.1 статті 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 статті 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України: приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур і визначає уповноважені органи управління, які здійснюють контроль за їх діяльністю.

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що виключення учасника зі складу державного підприємства належить до виключної компетенції Кабінету Міністрів України, а тому вимоги позивача не відповідають встановленим законом способам захисту прав та не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів;

оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів;

два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції;

документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч.3 статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів:

рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників);

заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників);

заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства;

рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Таким чином, оскільки внесення змін до установчих документів може бути здійснено тільки підприємством щодо якого вносяться такі зміни, тому вимога позивача щодо зобов'язання Інституту муніципального менеджменту та бізнесу на підставі частини третьої статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» провести державну реєстрацію змін до установчих документів Інституту муніципального менеджменту та бізнесу, які пов'язані з виключенням зі складу засновників Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Інститут муніципального менеджменту та бізнесу (04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, код ЄДРПОУ 19476751) на підставі частини третьої статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» провести державну реєстрацію змін до установчих документів Інституту муніципального менеджменту та бізнесу (04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, код ЄДРПОУ 19476751), які пов'язані з виключенням зі складу засновників Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України (01032, м. Київ, бульвар Шевченка, будинок 60, код ЄДРПОУ 05417271).

3. Стягнути з Інституту муніципального менеджменту та бізнесу (04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, код ЄДРПОУ 19476751) на користь Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України (01032, м. Київ, бульвар Шевченка, будинок 60, код ЄДРПОУ 05417271) судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 23.07.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий