Ухвала

від 23.07.2014 по справі 361/3404/14-а(2а/361/205/14)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 361/3404/14-а(2а/361/205/14) Головуючий у 1-й інстанції: Телепенько А.Д. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2014 року ВП №39022493.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна виконавча служба України подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу, з урахуванням виправлених помилок ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.06.2013 року, було видано виконавчий лист, відповідно до якого Управління Житомирської обласної державної адміністрації з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи зобов'язано постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2009 року виконати шляхом видачі довідки про участь ОСОБА_2 з 17 по 28 травня 1986 року у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони.

У липні 2013 року позивачка звернулася до начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із письмовою заявою про прийняття до примусового виконання виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2013 року, на підставі якого постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової А.Н. від 25 липня 2013 року відкрито виконавче провадження № 39022493.

04 лютого 2014 року на виконання вимог державного виконавця про виконання рішення суду директор департаменту цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації Острожинський Ю.В. направив позивачу інформаційний лист № 124/1-9.

Із зазначеного листа вбачається, що управлінням праці та соціального захисту населення Броварської міської ради визнано її участь з 17 травня 1986 року по 28 травня 1986 року у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони.

Крім того,в даному листі зазначено і примітку, що форма довідки не має законодавчого визначення, а тому має довільний характер.

24 лютого 2014 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейко М.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 39022493. Підставою винесення цієї постанови є наданий директором департаменту цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації лист від 04 квітня 2014 року № 125/1-22 про її участь у період з 17 по 28 травня 1986 року у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони.

Колегія суддів не може не зауважити, що в постанові про закінчення виконавчого провадження ВП № 39022493 від 24 лютого 2014 року помилково вказано іншого боржника, а саме замість управління Житомирської обласної державної адміністрації з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вказано Департамент цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації. Крім того, державний виконавець Борейко М.В. у своїй постанові про закінчення виконавчого провадження від 24 лютого 2014 року зазначив, як підставу фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не існуючий лист департаменту цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації від 04 квітня 2014 року за № 125/1-22.

11 березня 2014 року позивачка звернулась із заявою до начальника управління соціального забезпечення населення Броварської міської ради Київської області в якій просила застосувати до неї усі передбачені законодавством України пільги у галузі соціального захисту населення, надавши при цьому інформаційний лист № 124/1-9 від 04 лютого 2014 року, виданий начальником департаменту цивільного захисту населення Острожинським Ю.В.

18 березня 2014 року начальник управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області Петренко А.І. у відповідь надала позивачці лист за вих. № 01-12/1001, у якому зазначено, що наданий нею лист директора департаменту цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації від 04 лютого 2014 року не може бути прийнято до уваги як підставу для встановлення їй статусу інваліда війни, мотивуючи тим, що цей лист боржника є «інформаційним листом, а не довідкою», оскільки не відповідає вимогам поняття «довідка», які встановлені ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» та Типовою інструкцією з діловодства в органах виконавчої влади № 1242 від 30 листопада 2011 року і не містить назву документа як довідка та відбиток печатки. Також зазначив, що управління не може розглядати цей лист Департаменту, як підставу для встановлення позивачці статусу інваліда війни.

20 березня 2014 року позивачка звернулась із скаргою до начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка О.С., у якій просила скасувати постанову державного виконавця Борейка М.В. від 24 лютого 2014 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 39022493.

03 квітня 2014 року постановою начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Клименко О.С., у задоволенні скарги позивачці відмовлено.

Даючи правову оцінку викладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього ж Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За приписами ч. 1 ст. 51 згаданого Закону, у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації та Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 31 листопада 2011 року № 1242 довідка особистого характеру складається на бланку, який має реквізити: назва документа («Довідка), дату, індекс, текст, підпис, відбиток печатки.

Пунктом 1.1 цього ж ДСТУ 4163-2003, цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності; - органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; - підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій).

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця є протиправною і підлягає скасуванню, оскільки боржником, належним чином не виконано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2009 року, а саме, позивачці не видано довідку, про її участь з 17 по 28 травня 1986 року у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в складі формування Цивільної оборони.

Крім того, апеляційна інстанція приймає до уваги зауваження Державної виконавчої служби України, що відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України є неналежним відповідачем по даній справі.

Так, Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №385/2011 затверджено Положення про Державну виконавчу службу України, відповідно до пункту 7 якого ДВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України.

Відповідно до частини 3 статті 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено, що органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби у зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Проте, порушивши норми процесуального права і не залучивши до розгляду справи саме Державної виконавчої служби України, суд правильно вирішив спір по суті заявлених вимог і підстави для скасування судових рішень немає.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.01.2014 року № К/9991/46201/11.

Статтею 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: …; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, … .

Таким чином, не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України - залишити без задоволення.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Федотов І.В.