Рішення

від 07.07.2014 по справі 136/1371/14-ц

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1371/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"07" липня 2014 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Кривенка Д. Т.

за участю секретаря Марчук Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Липовець цивільну справу за позовом Релігійної громади Української Православної церкви Київського Патріархату парафії Івана Богослова до Костянтинівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, який обґрунтував наступним чином.

Рішенням 8 сесії 5 скликання Костянтинівської сільської ради Липовецького району Вінницької області від 30.03.2007 рок, Релігійній громаді Української православної церкви Київського Патріархату парафії Івана Богослова с. Костянтинівка було надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва будівлі церкви по вул.. Миру, 72-а в с. Костянтинівка Липовецького району Вінницької області.

На підставі вказаного рішення було виготовлено проект відведення та 01.02.2012 року укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, площею 0.6 га, однак вказаний договір в передбаченому чинним законодавством порядку зареєстрований не був.

В подальшому на даній орендовані земельній ділянці позивачем було побудовано будівлю церкви - літ «А», загальною площею 71.5 кв. м., до складу якої входять: Притвор - «А-1», загальною площею 12.5 кв.м., середній храм - «А -2», загальною площею 44.3 кв.м., вівтар - «А-3», загальною площею 14.7 кв.м

Оскільки вказана будівля була побудована без дозволу на виконання будівельних робіт, то позивач в порядку передбаченому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою належного правового оформлення правовстановлюючих документів на дану будівлю церкви виготовив усі необхідні документи та отримав 04.02.2013 року в ІДАБК у Вінницькій області Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що встановлює відповідність будівлі вимогам надійності і безпечної експлуатації.

В подальшому, при оформленні права власності на вказану будівлю та реєстрації її в передбаченому чинним законодавством порядку, було з'ясовано, що необхідна обов'язкова наявність у суб'єкта містобудування земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт. Однак, як зазначає Головне управління Держземагенства у Вінницькій області в своєму листі від 26.11.2013 року, згідно положень ст.134 Земельного Кодексу України для того щоб оформити земельну ділянку під будівлею спочатку необхідно оформити та зареєструвати в передбаченому чинним законодавством порядку право власності на будівлі (споруди), які знаходяться на даній земельній ділянці.

Наведені норми законодавства прямо суперечать вимогам п.30 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань регулювання містобудівної діяльності» від 20.11.2012 року №5496-VI. Внаслідок викладених обставин Державна реєстраційна служба у Липовецькому районі відмовляє позивачеві, Українській православній церкві Київського Патріархату парафії Івана Богослова, у прийнятті та реєстрації права власності на вищевказаний об'єкт нерухомості. Ураховуючи наведене позивач вважає, що в даному випадку порушуються його права та охоронювані законом інтереси, що стосуються права власності на нерухоме майно, відтак просив суд здійснити захист його прав у визначений законодавцем спосіб шляхом визнання права власності на вищевказане нерухоме майно.

В судове засідання представник позивача Української православної церкви Київського Патріархату парафії Івана Богослова не з'явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, а розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача Костянтинівської сільської ради Липовецького району в судове засідання також не з'явився, в заяві яку направив в адресу суду, вказав, що проти задоволення позову не заперечує, просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Ураховуючи те, що сторони скористались своїми правами, що передбачені ч.2 ст.158 ЦПК України, тому суд не вбачає перешкод для розгляду справи в даному судовому засіданні на підставі доказів, які містяться у справі.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши обставини справи, оцінивши усі зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Статтею 328 ЦК України, передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як слідує із Витягу з рішення 8 сесії 5 скликання Костянтинівської сільської ради Липовецького району Вінницької області №23 від 30.03.2007 року, Релігійній громаді Української православної церкви Київського Патріархату парафії Івана Богослова с. Костянтинівка було надано в оренду земельну ділянку площею 0,6 га для будівництва та обслуговування церкви терміном на 10 років.

01.02.2012 року між Костянтинівською сільською радою Липовецького району з однієї сторони та Релігійною громадою УПЦ КП парафії І. Богослова в особі Граничного А.Б. було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендар передав в строкове платне користування земельну ділянку для проведення своєї діяльності, яка знаходиться на території Костянтинівської сільської ради Липовецького району, площею 0,6 га, у тому числі під забудову 0,015 га. Строк дії договору 10 років. Сторонами узгоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Судом встановлено, що вказаний договір в передбаченому чинним законодавством порядку зареєстрований не був.

Як убачається із технічного паспорту на громадський будинок (будівля церкви), місце розташування якого вулиця Миру, 72-а, с.Костянтинівка Липовецького району, що складений 01.11.2012 року КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», штамп "Будівлю зведено самочинно" скасовано згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрованої інспекцією державного архітектурно будівельного контролю у Вінницькій області 04.02.2013 року № ВН1421303505501.

Відповідно до Декларації, інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області 04.02.2013 року, було констатовано про готовність об'єкта до експлуатації, що встановлює відповідність будівлі вимогам надійності і безпечної експлуатації.

Наведені обставини свідчать про те, що позивачем правомірно набуто об'єкт нерухомості, який відповідає вимогам надійності та безпечної експлуатації, що є предметом даного спору.

Задля офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, позивач звернувся до Державної реєстраційної служби з метою внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному чинним законодавством. Проте йому було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень (рішення від 03.06.2014 року №13524729). Відмова мотивована тим, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону. Надана угода не містить невід'ємних частин. Крім того не надано документ для проведення державної реєстрації прав, що підтверджує виникнення прав до початку проведення ; реконструкції , що суперечить п.36 постанови КМУ від 17.10.2013 №868. Згідно норм діючого законодавства, передбачена обов'язкова наявність у суб'єкта містобудування земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт.

Як слідує із листа від 26.11.2013 року Головного управління Держземагенства у Вінницькій області, згідно положень ст.134 Земельного Кодексу України для того щоб оформити земельну ділянку під будівлею спочатку необхідно оформити та зареєструвати в передбаченому чинним законодавством порядку право власності на будівлі (споруди), які знаходяться на даній земельній ділянці, що прямо суперечить нормам п.30 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань регулювання містобудівної діяльності» від 20.11.2012 року №5496-VI, де зазначено, що власник (користувач) земельної ділянки може через ДАБІ України ввести в експлуатацію, і в подальшому зареєструвати в органах Укрдержреєстру речове право Ураховуючи наведені обставини, а також відсутність правових норм щодо узаконення об'єкта нерухомості органами, які здійснюють державну реєстрацію у разі відсутності прав на земельну ділянку, на якій розташований такий об'єкт, тобто прогалини чинного законодавства, що вказує на оспорення прав власника на правомірно набуте ним нерухоме майно.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З аналізу вказаної правової норми закону слідує, що позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на таке майно.

Статтею 19 Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", передбачено підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень, відповідно до якої, однією із підстав є рішення судів, що набрали законної сили.

З огляду на викладене та у контексті приведених правових норм регулювання предмета даного спору, суд дійшов до переконання, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини наведені ним у позовній заяві, щодо неможливості реалізації свого права власності за наявності колізій у чинному законодавстві, що дає підстави суду для винесення рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.328, 331, 392 ЦК України, ст.10, 11, 58-60, 158, 169, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Українською православною церквою Київського Патріархату парафії Івана Богослова с. Костянтинівка (код ЄДРПОУ 33220111) право власності на будівлю церкви, що значиться в технічній документації під літ. «А», загальною площею 71.5 м.кв., що складається з : Притвор - «А-1», загальною площею 12.5 кв.м., середній храм - «А -2», загальною площею 44.3 кв.м., вівтар - «А-3», загальною площею 14.7 кв.м., місце розташування: вулиця Миру, 72-а, с. Костянтинівка, Липовецького району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д. Т. Кривенко