Рішення

від 22.07.2014 по справі 904/4777/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.14р. Справа № 904/4777/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМ-ДНІПРОПЕТРОВСЬК", м. Дніпропетровськ

про стягнення 96 763,14 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМ-ДНІПРОПЕТРОВСЬК" (далі-відповідач) про стягнення 81601,97 грн. - заборгованості, 5596,23 грн. - пені, 1097,65 грн. - 3 % річних, 8467,29 грн. - інфляційних втрат та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару по договору № 117 від 01.11.2013 р.

Представник позивача у судові засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, доказом чого є поштові повідомлення (судові повістки) про вручення ухвали господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 100, 101).

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі та ухвалі про відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2014 р. та від 15.07.2014 р., були надіслані на адресу відповідача, що зазначена у Спеціальному витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (49087, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 87, код ЄДРПОУ 36295169) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з реєстром № 103 поштових відправлень господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2014 р. та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень судова повістка з ухвалою суду отримана відповідачем, що може вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 р. розгляд справи відкладено на 22.07.2014 р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.07.2014 р. прийнято судове рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТІМ-ДНІПРОПЕТРОВСЬК" (покупець) укладено Договір поставки № 117 (далі - Договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник постачає та передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товар на умовах та в порядку, визначеному даним Договором, згідно замовлення на поставку та товаросупровідної документації.

01.11.2013 р. сторони узгодили Протокол розбіжностей до Договору поставки № 117 від 01.11.2013 р. (а.с. 33-34).

Відповідно до п. 1.2. Договору покупець надає замовлення на поставку постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведений асортимент (список) товарів, які постачаються по даному Договору, їх ціни. Специфікація являється невід'ємною частиною даного Договору (Додаток №1 Специфікація).

Згідно п. 2.5.1. Договору право власності переходить від постачальника до покупця з моменту, коли сторони підписали товарну накладну, яка підтверджує, що товари були прийняті покупцем.

Відповідно п. 5.3. Договору та Проколу розбіжностей до Договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну переданого постачальником товару, не пізніше 45 банківських днів з моменту поставки такої партії товару.

Даний Договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2014 р. ( п. 8.1. Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару відповідачу та факт отримання останнім товару на загальну суму 96975,39 грн. підтверджується наявними у матеріалах накладними.

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем зі сплати товару на суму 81601,97 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 81601,97 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, яка підтверджується відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків за період: 01.10.2013 - 08.04.2014 (а.с. 27), внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Згідно п. 6.10. Договору та Проколу розбіжностей до Договору у випадку порушення покупцем строків оплати товару, передбачених п. 5.3. Договору він зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період нарахування пені, за кожний день прострочки.

На підставі п. 6.10. Договору та Проколу розбіжностей до Договору позивачем відповідачу нарахована пеня, за період з 26.12.2013 р. по 24.06.2014 р. в розмірі 5596,23 грн. Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені, суд визнає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до сплати відповідачу 3 % річних - 1097,65 грн. та інфляційних втрат - 8467,29 грн., розрахунки яких судом перевірено та визнано такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 81601,97 грн. - заборгованості, 5596,23 грн. - пені, 1097,65 грн. - 3 % річних, 8467,29 грн. - інфляційних втрат.

За невиконання вимог суду - ненадання письмового відзиву на позов, та витребуваних господарським судом матеріалів з відповідача належить стягнути 1 700 грн. штрафу в доход Державного бюджету України згідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМ-ДНІПРОПЕТРОВСЬК" (49087, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 87; код ЄДРПОУ 36295169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" (03055, м. Київ, вул. Шулявська, 10/12-Д; код ЄДРПОУ 36126345) 81601,97 грн. (вісімдесят одна тисяча шістсот одна грн. 97 коп.) - заборгованості, 5596,23 грн. (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість грн. 23 коп.) - пені, 1097,65 грн. (одна тисяча дев'яносто сім грн. 65 коп.) - 3 % річних, 8467,29 грн. (вісім тисяч чотириста шістдесят сім грн. 29 коп.) - інфляційних втрат, 1935,26 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять грн. 26 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМ-ДНІПРОПЕТРОВСЬК" (49087, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 87; код ЄДРПОУ 36295169) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок №31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) - штрафу, про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська