Рішення

від 17.07.2014 по справі 911/2513/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2014 р. Справа № 911/2513/14

Суддя А.С. Грєхов. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ,

до відповідача: Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, м. Тетіїв,

про стягнення боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних в сумі 18 895,68 грн.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: юрисконсульт І-ї категорії відділу правового забезпечення Київської обласної філії АВТ "Укртелеком" Самокиш Л.В., яка діє на підставі довіреності № 651 від 11.12.2013 р.;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області від публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, надійшла позовна заява № 969-328108-320000-2797 від 12.06.2014 року про стягнення боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних за несплату орендної плати у загальній сумі 18 895,68 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2014 року прийнято заяву публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10 липня 2014 р., зобов'язано сторони надати докази у справі.

10 липня 2014 року через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/№ від 10.07.2014 року про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем (вх. № 13418/14 від 10.07.2014 року).

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2014 року розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 17.06.2014 року, зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 24.06.2014 року.

В судове засідання з'явився уповноважений представник позивача, який надав свої пояснення у справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча й був повідомлений про місце та час розгляду справи, що підтверджено відбитком печатки канцелярії Господарського суду Київської області № 69 від 11.07.2014 року на зворотному боці останнього аркушу ухвали, якою призначене дане судове засідання.

Судом встановлено, що вимоги ухвал господарського суду Київської області від 24.06.2014 року, від 10.07.2014 року виконані сторонами частково. Від відповідача відзиву на заяву позивача до суду не надійшло, як і витребуваних судом доказів. Пояснень причин невиконання вимог суду відповідачем не надано. Факт отримання відповідачем ухвали господарського суду Київської області про порушення провадження у справі від 24.06.2014 року підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення Р0103244934114, згідно якого уповноваженою особою відповідача отримано поштове відправлення з ухвалою суду 30.06.2014 року.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Враховуючи надані в судовому засіданні представником позивача пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі за текстом «ЦК України»), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

27.01.2014 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення) № 66-328107 (надалі за текстом «Договір»), за яким публічне акціонерне товариство "Укртелеком" виступило орендодавцем, а Тетіївська ОДПІ Головного управління Міндоходів в Київській області виступила орендарем, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину комерційного приміщення товариства (надалі за текстом «Майно»), розташованого у смт Володарка Київської області на вул. Кооперативній, 13, загальною площею 151,30 м.кв. приміщень для розміщення працівників структурного підрозділу (п. 1.1. Договору).

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3. Договору передбачено, що передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1. цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками. Передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії цього договору. Майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше дати закінчення строку дії Договору (якщо не укладено договір на наступний строк) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі Майна, зазначеним у п. 2.1. цього Договору, разом з отриманим від Орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, які неможливо відокремити від об'єкта оренди.

Згідно з п.п. 3.1 Договору, орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і згідно з додатком 3 до цього договору становить: 3.1.1. за базовий (жовтень 2013 р.) місяць оренди Майна 11,55 грн. за 1 м.кв. орендованої площі. Крім того, ПДВ (20%) - 2,31 грн. Всього розмір орендної плати становить 13,86 грн. за 1 м. кв. орендованої площі. Орендна плата за жовтень 2013 р. всієї орендованої площі (151,30 м. кв.) - 2 097,02 грн.; за кожний наступний місяць орендна плата визначається шляхом коригування її розміру за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Згідно п. 3.3. Договору, додатково до орендної плати орендар оплачує витрати на утримання Майна та вносить плату окремо в строк, зазначений у п. 3.6. Договору, згідно з розрахунками орендодавця, пропорційної орендованій площі.

Відповідно до п.п. 3.4. Договору, орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку Орендодавця у термін, визначений у п. 3.6. Договору.

Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата перераховується орендарем в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числі місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Відповідно до п. 5.1.1. Договору, орендодавець має право вимагати своєчасної оплати оренди Майна.

Пунктом 6.1.3 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором .

Відповідно до п. 8.1. Договору, сторони зобов'язуються виконувати всі умови, передбачені цим Договором, і несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 8.2. Договору, у разі наявності заборгованості по орендній платі, платі за комунальні послуги та іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числі поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Відповідно до 12.1. Договору, цей договір укладено на період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року. Сторони домовилися, що умови цього Договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01 січня 2014 року.

01.01.2014 року Майно за Договором було передано позивачем відповідачу, що підтверджено актом приймання-передачі від 01.01.2014 року, підписаного сторонами договору.

Так, згідно позову протягом періоду 01.01.2014 року по 27.05.2014 року позивач користувався Майном за Договором, розташованого у смт Володарка Київської області на вул. Кооперативній, 13, загальною площею 151,30 м.кв. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору.

Відповідно до заяви Позивача, станом на 12.06.2014 року Відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось заборгованість за період з 01.01.2014 року по 27.05.2014 року в сумі 17 726,68 грн. по основному боргу (орендній платі), а також 677,48 грн. по індексу інфляції, 73,81 грн. по 3% річних, 417,71 грн. по пені.

Судом встановлено судом, що 10.07.2014 року від позивача надійшла заява б/№ від 10.07.2014 року, в якій позивач повідомив суд про те, що 24.06.2014 року від відповідача на рахунок позивача надійшли кошти у сумі 9 426,38 грн., в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача: 8300,30 грн. заборгованості за орендну плату; 417,71 грн. пені; 677,48 грн. індексу інфляції; 73,81 грн. - 3% річних; судовий збір. Таким чином позивачем зменшено позовні вимоги.

В зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог позивачем, що випливає із клопотання від 17.04.2014 року б/№, суд розглядає вимоги позивача з урахуванням клопотання позивача від 17.04.2014 року, яким зменшено позовні вимоги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів статей 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 01.01.2014 року Майно за Договором було передано позивачем відповідачу, що підтверджено актом приймання-передачі від 01.01.2014 року підписаного обома сторонами договору та підписи уповноважених осіб скріплено печатками сторін. Жодних доказів повернення Майна відповідачем позивачу суду не надано. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору. Додатково про останнє свідчить факт сплати 24.06.2014 року відповідачем частини боргу згідно заяви позивача про зменшення позовних вимог у сумі 9 426,38 грн.

Виходячи з того, що відповідачем (орендарем за Договором) не доведено факт фактичного повернення орендодавцю (позивачу) за Актом приймання-передачі орендованого майна, орендна плата підлягає внесенню орендарем у відповідності до умов Договору. Від відповідача відзиву на позовну заяву не надійшло, заперечень розрахунку позивача по заявленим вимогам, до суду не надійшло. Оскільки доказів повернення Майна відповідачем позивачу суду не надано, в тому числі в період до 27.05.2014 року, вимоги позивача по сплаті орендної плати за період з 01.01.2014 року по 27.05.2014 року є обґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується користування відповідачем орендованим Майном за Договором за період з 01.01.2014 року по 27.05.2014 року та заборгованість за Договором по основному зобов'язанню, з врахуванням сплачених відповідачем платежів (а саме 9 426,38 грн. сплачених 24.06.2014 р.) становить 8 300,30 грн. Від відповідача жодних заперечень щодо розміру, підстав нарахування вимог за Договором, суду не надано та іншого не доведено судом за допомогою жодних доказів.

Також судом встановлено, що станом на поточну дату доказів повного погашення заборгованості перед позивачем за позовом відповідачем суду не надано та такого не доведено жодними доказами та на підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що станом на поточну дату у відповідача наявна перед позивачем заборгованість за період з 01.01.2014 року по 27.05.2014 року у сумі 8 300,30 грн. по основному боргу за Договором.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за надані послуги за Договором на час прийняття рішення, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 8 300,30 грн. за надані послуги за Договором визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 417,71 грн., 3% річних у сумі 73,81 грн., індекс інфляції у сумі 677,48 грн. та стягнути судовий збір 1827,00 грн. на користь позивача. В судовому засіданні позивач уточнив, що просить суд понесені позивачем судові витрати покласти на відповідача.

Вимога по стягненню з відповідача пені вмотивована позивачем посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 611, ст. 549 ЦК України, ч. 1 ст. 230 ГК України та п. 8.2. Договору. Вимога по стягненню з відповідача 3% річних та індексу інфляції вмотивована посиланням на ст. 625 ЦК України.

Детально дослідивши надані позивачем пояснення, інші докази судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 8.2. Договору, у разі наявності заборгованості по орендній платі, платі за комунальні послуги та іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем заявлено вимоги по пені у загальній сумі 417,71 грн., зокрема: за період з 28.02.2014 року по 27.03.2014 року у сумі 48,16 грн.; за період з 28.03.2014 року по 14.04.2014 року у сумі 59,65 грн.; за період з 15.04.2014 року по 27.04.2014 року у сумі 62,96 грн.; за період з 28.04.2014 року по 27.05.2014 року у сумі 210,02 грн.; за період з 28.05.2014 року по 31.05.2014 року у сумі 36,91 грн.

З метою дослідження правильності визначення позивачем суми пені, судом здійснено власний розрахунок пені з урахуванням дати погашення частини заборгованості за Договором, за результатами якого судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано вимогу по сплаті пені у заявленому розмірі, яка підлягає стягненню з відповідача.

Позивачем заявлено вимогу по стягненню з відповідача збитків від інфляції у загальній сумі 677,48 грн., з яких: 28,98 грн. за лютий 2014 року; 204,70 грн. - за березень 2014 року; 443,80 грн. - за квітень 2014 року. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 73,81 грн., яка складається: 11,11 грн. нарахованих за період 28.02.2014 року по 27.03.2014 року; 23,71 грн. нарахованих за період з 28.03.2014 року по 27.04.2014 року; в сумі 33,16 грн. нарахованих за період з 28.04.2014 року по 27.05.2014 року; у сумі 5,83 грн. нарахованих за період з 28.05.2014 року по 31.05.2014 року.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши подані позивачем розрахунки судом встановлено, що здійснені позивачем розрахунки індексу інфляції та 3 % річних від суми заборгованості, є вірними та підлягають задоволенню.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у сумі 417,71 грн., збитків від інфляції у сумі 677,48 грн., 3% річних у сумі 73,81 грн. підлягають задоволенню.

Судом встановлено що позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1 827,00 грн. судового збору, що підтверджено платіжним дорученням № 4330 від 06.06.2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до п. 5 Листа Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" №01-8/453 від 26.06.1995 року, в арбітражних судах деяких областей виникло питання щодо розподілу арбітражних витрат у випадках припинення провадження у справах за мотивом сплати відповідачем боргу після звернення кредитора з позовом, на яке Вищий арбітражний суд України дав таку відповідь. Якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 АПК України .

Відповідно до п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року, частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

В зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про стягнення боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних за несплату орендної плати (№969-328108-320000-2797), - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, ідентифікаційний код: 38582089, місцезнаходження: 09800, Київська обл., м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 22, на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", ідентифікаційний код: 01184901, місцезнаходження: 02098, м. Київ, пр. П. Тичини, 6, заборгованість за Договором №66-328107 оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення) від 27.01.2014 р. у сумі 9 469,30 грн. (дев'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять грн. 30 коп.), які складаються з: 8300,30 грн. (вісім тисяч триста грн. 30 коп.) основного боргу; пені у сумі 417,71 грн. (чотириста сімнадцять грн. 71 коп.), трьох процентів річних у сумі 73,81 грн. (сімдесят три грн. 81 коп.), та інфляційних втрат у сумі 677,48 грн. (шістсот сімдесят сім грн. 48 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.С. Грєхов

Дата підписання повного тексту рішення - 17 липня 2014 р.