Рішення

від 22.07.2014 по справі 910/13313/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13313/14 22.07.14

За позовом Прокуратури Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі

Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ МАРКЕТ»

Про стягнення 4 716,24 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від прокуратури Гаркавий І.С. - посвідчення № 026086

від позивача Чумаченко О.С. - 05 від 05.02.2014

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Прокуратури Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ МАРКЕТ» 3 696,68 грн., з яких: 3 381,86 грн. боргу по орендній платі, 224,41 грн. пені, 90,41 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5093, № 5094, № 5095 від 19.02.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2014 порушено провадження у справі № 910/13313/14 та призначено її до розгляду на 16.07.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13313/14 від 16.07.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 04.07.2014, розгляд справи був відкладений на 22.07.2014.

Позивачем 22.07.2014 до відділу діловодства суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 4 716,24 грн., з яких: 3 202,56 грн. боргу по орендній платі, 244,41 грн. пені, 90,41 грн. штрафу, 1 178,86 грн. збитків від зміни індексу інфляції.

Прокуратура в судовому засіданні 22.07.2014 подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог підтримала.

Позивач в судовому засіданні 22.07.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 22.07.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.07.2014 та ухвали від 16.07.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 11.07.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 22.07.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.02.2010 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ МАРКЕТ» (орендар) було укладено наступні договори оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі разом - договори):

№ 5093, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частина нежилого приміщення (далі - майно), площею 1 кв. м., що розміщено за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1 на конкорсі Південного вокзалу при виході на 10-11 колії (ліворуч), що перебуває на балансі Вокзалу станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»;

№ 5094, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частина нежилого приміщення (далі - майно), площею 1 кв. м., що розміщено за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1 в залі очікування № 4 Центрального вокзалу біля кавового автомату (ліворуч), що перебуває на балансі Вокзалу станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»;

№ 5095, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частина нежилого приміщення (далі - майно), площею 1 кв. м., що розміщено за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1 у вестибюлі Південного вокзалу біля кавового автомату (праворуч), що перебуває на балансі Вокзалу станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

Згідно з п. 1.2. договорів майно передається в оренду з метою розміщення торговельного автомату, що відпускає продовольчі товари.

Пунктом 7.1. договорів встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договорів орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Згідно актів приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 19.02.2010 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно згідно договорів № 5093, № 5094 та № 5095.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договорів не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди у період з жовтня 2011 року по травень 2012 року, тому у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пунктом 3.1. договорів № 5093 встановлено розмір орендної плати в сумі 90,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 3.2. договорів нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 3.3. договорів орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6. договорів встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця відповідно до пропозицій розподілу.

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договорів не виконав основного обов'язку орендаря, орендну плату повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за обґрунтованими розрахунками становить 3 202,56 грн.

Згідно з п. 5.3. договорів орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі .

Згідно з п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 202,56 грн. боргу по орендній платі до Державного бюджету України обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за оренду державного майна повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пунктом 3.7. договорів передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.8. договорів у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо внесення орендної плати.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити до бюджету, крім суми основного боргу, пеню відповідно до умов договорів та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір якої становить 244,41 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 244,41 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Оскільки матеріали справи свідчать, що прострочення оплати орендної плати за договорами мало місце понад 3 місяці, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 90,41 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, прокуратура на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1 178,86 грн. збитків від зміни індексу інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог прокуратури щодо стягнення з відповідача 1 178,86 грн. збитків від зміни індексу інфляції.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Прокуратури Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ МАРКЕТ» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А, код ЄДРПОУ 33631749) на користь Державного бюджету України 3 202 (три тисячі двісті дві) грн. 56 коп. боргу по орендній платі, 244 (двісті сорок чотири) грн. 41 коп. пені, 90 (дев'яносто) грн. 41 коп. штрафу, 1 178 (одну тисячу сто сімдесят вісім) грн. 86 коп. збитків від зміни індексу інфляції, перерахувавши вказані суми за наступними реквізитами : одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна.

Стягувач Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (м. Київ, бул. Т.Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ МАРКЕТ» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А, код ЄДРПОУ 33631749) в дохід Державного бюджету України (за наступними реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Повне рішення складено 24.07.2014.

Суддя В.В.Сівакова