Рішення

від 17.07.2014 по справі 629/3946/13-ц

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/3946/13-ц

Провадження №2/629/37/14

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретарів Клименко О.В., Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ Компанія "БОТіК", Управління Держземагенства у Лозівському районі Харківської області про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків його недійсності, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки в„–406 від 02.08.2012 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Компанія «БОТіК», зареєстрований у книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі управління Держземагенства у Лозівському районі Харківської області за реєстровим №632390004002766. Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться на території Шатівської сільської ради, площею 5,9899 га, кадастровий номер 6323988000:02:000:0051 між ОСОБА_2 та ТОВ Компанія «БОТіК» в Управлінні Держземагенства у Лозівському районі Харківської області, згідно книг записів про Державну реєстрацію договорів оренди землі зареєстрований за №632390004002766. Зобов'язати ТОВ Компанія «БОТіК» передати ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,9899 га, яка розташована на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області та належить йому згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІІІ №018276 від 26.12.2002 року. Стягнути з ТОВ Компанія «БОТіК» на його користь витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи №2453 від 27.03.2014 року в розмірі 1468,80 грн., що були останнім сплачені за виконання експертизи та судовий збір в розмірі 114,70 грн., що був останнім сплачений при подачі позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія III №018276 від 26 грудня 2002 року є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,9899 га, яка розташована на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області. 01.09.2006 року між ним та ТОВ Компанія «БОТіК» було укладено договір оренди землі №57, який зареєстровано у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії центру ДЗК 22 червня 2007 року за №010767400009. Даний договір було укладено на 5 років, тобто до 22.06.2012 року. Починаючи з 2010 року він неодноразово повідомляв ТОВ Компанія «БОТіК» про небажання продовжити дію договору оренди та висловлював своє бажання самим обробляти земельну ділянку. Але, всупереч письмовим повідомленням, ТОВ Компанія «БОТіК» продовжувала використовувати земельну ділянку на протязі 2012 року та продовжує використати її на теперішній час. З цього приводу ОСОБА_2 звертався зі скаргами до голови Лозівської районної ради Харківської області, голови Лозівської РДА Харківської області та до депутата Харківської обласної ради Зеленского С.В. але, відповідно до отриманих відповідей, за захистом порушеного права, йому було рекомендовано звернутись до суду. 25.02.2013 року згідно довідки управління Держземагенства у Лозівському районі Харківської області за вих.№157 йому стало відомо про те, що між ним та ТОВ Компанія «БОТіК» укладено договір оренди спірної земельної ділянки за в„–406 від 02.08.2012 року, який було зареєстровано за реєстраційним №632390004002766 у книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі з терміном його дії до 28.12.2017 року. Дана обставина не відповідає дійсності, оскільки позивач не підписував цього договору. В зв'язку з цим, 27.02.2013 року ним було подано відповідну заяву до правоохоронних органів про підробку його підпису під цим договором, яка прийнята та зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, реєстраційний №12013220380000445. В ході досудового розслідування, слідчим Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області Колядою О.Ю. було винесено постанову про проведення почеркознавчої експертизи. Відповідно до висновку наданого Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса від 25.06.2013 року за №5563 вбачається що, підпис від імені ОСОБА_2 у договорі оренди землі в„–406 від 02.08.2012 року, складеного між керівником ТОВ Компанія «БОТіК» та ОСОБА_2 у графі «орендодавець» у рядку «ОСОБА_2», - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. На сьогоднішній день ТОВ Компанія «БОТіК» досі не повернула ОСОБА_2 земельну ділянку. Вважає, що неправомірні дії з боку ТОВ Компанія «БОТіК», тобто не повернення та подальше використання земельної ділянки порушує його особисті майнові права та охоронювані законом інтереси.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні змінені позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги позивача просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ компанія «БОТіК» Тищенко С.М. в єдиному судовому засіданні в якому він приймав участь будь-яких пояснень по суті позову не надав, письмових заперечень до суду не направив, в наступні судові засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник співвідповідача Управління Держземагенства у Лозівському районі Харківської області у судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. Уразі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

В свою чергу, суд знаходить за необхідне зазначити, що відповідач по справі є юридичною особою, яка здійснюючи господарську діяльність, самостійно визначає кількість повноважних представників, які здатні забезпечити участь у розгляді цивільних справ за участі даної юридичної особи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,9899 га, яка розташована на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія III №018276 від 26 грудня 2002 року (а.с.11).

Згідно договору оренди землі №57 від 01.09.2006 року, який було укладено на 5 років та зареєстровано у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії центру ДЗК 22 червня 2007 року за реєстровим №010767400009, акту приймання-передачі земельної ділянки від 01 вересня 2006 року, земельна ділянка, яка належить позивачу по справі - ОСОБА_2 була передана в оренду відповідачу - ТОВ Компанія «БОТіК» (а.с.№12-14,15).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеними, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст.18 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст.13 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 ЗУ «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.1 ст.31 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п.22-3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», право користування чужою земельною ділянкою як для сільськогосподарських потреб, так і для забудови. Зазначене право припиняється у разі спливу строку, на який надано право користування.

Відповідно до ст.34 ЗУ «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 21 договору, передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (а.с.12-14).

Як вбачається з матеріалів справи дія договору оренди землі №57 від 01.09.2006 року закінчилася 22.06.2012 року.

Починаючи з 2010 року позивач - ОСОБА_2 неодноразово звертався із заявами до відповідача - ТОВ Компанія «БОТіК» з вимогою про небажання в подальшому продовжувати дію договору оренди, оскільки мав намір самостійно обробляти свою земельну ділянку, однак ТОВ Компанія «БОТіК» продовжувала використовувати земельну ділянку ОСОБА_2 після закінчення дії договору оренди землі №57 від 01.09.2006 року, що підтверджується скаргами позивача до начальника державної інспекції сільського господарства в Харківській області Бізікіна С.В., голови Лозівської районної державної адміністрації Харківської області Реви Б.К., голови Лозівської районної ради Харківської області Нестєрова І.Є., на що позивачу було запропоновано звернутися за захистом свого порушеного права до правоохоронних органів та суду (а.с.16,17, 25,26,27,28,29,31,32,33).

Згідно довідки управління Держземагенства у Лозівському районі Харківської області №157 від 25.02.2013 року, на земельну ділянку, яка знаходиться на території Шатівської сільської ради, площею 5,9899 га, кадастровий номер 6323988000:02:000:0051, право на яку посвідчено державним актом серії ІІІ-ХР №018276, зареєстрованого на ОСОБА_2, в книзі записів на право приватної власності на землю №348 від 26.12.2002 року, згідно книги записів про державну реєстрацію договорів оренди землі в управлінні Держземагенства у Лозівському районі Харківської області було зареєстровано договір оренди на земельну ділянку позивача з ТОВ Компанія «БОТіК», за реєстровим №632390004002766, терміном дії до 28.12.2017 року (а.с.34).

З договору оскаржуваного позивачем вбачається, що 02.08.2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ Компанія «БОТіК» укладено договір оренди землі в„–406 , який зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м.Лозова і Лозівському районі 28.12.2012 року за реєстровим №632390004002766, даний договір було укладено на 5 років, тобто до 28.12.2017 року, між тим позивач свою причетність до укладання даного договору заперечує (а.с.35-36).

27.02.2013 року позивач з відповідною заявою звернувся до правоохоронних органів з приводу підробки його підпису та реєстрації договору оренди землі в„–406 керівництвом ТОВ Компанія «БОТіК», яка прийнята та зареєстрована в єдиному реєстрі досудових розслідувань, за реєстраційним №12013220380000445.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в обґрунтування своїх вимог щодо визнання спірного договору оренди землі недійсним, подано висновок судово-почеркознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса №5563 від 25.06.2013 року, згідно висновку якого, підпис від імені ОСОБА_2 в договорі оренди землі в„–406 від 02.08.2012 року, укладеному між керівництвом ТОВ Компанія «БОТіК» та ОСОБА_2, розташований у графі «орендодавець», у рядку «ОСОБА_2» - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою (а.с.38-41).

Вказаний висновок зроблений за кримінальним провадженням на підставі постанови слідчого органу в порядку, встановленому законом та був поданий і досліджений, як доказ, відповідно до ст.57 ЦПК України, під час розгляду даної справи.

22.10.2013 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області по справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, згідно висновку №2453 від 27.03.2014 року якої, підпис від імені ОСОБА_2 в договорі оренди в„–406 від 02.08.2012 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Компанія «БОТіК», в реєстраційній справі (кадастровий номер 6323988999:02:000:0051, на аркуші 2, в графі «орендодавець», в рядку «ОСОБА_2», - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою (а.с.128-130).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною 1-3,5 та 6 ст.203 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК та іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року за №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», зокрема п.8, визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 4 статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Таким чином, оскільки позивач як орендодавець не підписував спірний договір оренди землі, згоди та повноважень на його укладення й підписання іншій особі не надавав, є всі правові підстави вважати доведеною відсутність у нього волевиявлення на укладення цього договору та невідповідність спірного договору вимогам чинного законодавства щодо його форми, виходячи з положень передбачених ч.1 ст.215 ЦК України, тобто визнання недійсним у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину сторонами вимог, встановлених ч.3,4 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за змістом статті 216 ЦК України, суд може застосувати з власної ініціативи реституцію, як наслідок недійсності оспорюваного правочину.

Відповідно до п.10 даної постанови вбачається, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм Цивільно-процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» судам слід неухильно дотримуватись вимог ст.ст.58,59 ЦПК України про належність і допустимість доказів.

Відповідно до ч.3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому судом, під час розгляду справи були створені всі необхідні умови для забезпечення здійснення сторонами наданих законом прав для всебічного та повного дослідження обставин справи, у порядку ч.4 ст.10 ЦПК України було роз'яснено права та обов'язки, положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторони попереджалися про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і відповідне право на забезпечення доказів.

Зазначеними правами відповідач особисто або через свого представника, не скористався.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст.ст.10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень, саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при звернені до суду було понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 114,70 грн. та витрати зі сплати вартості робіт по проведенню судово-почеркознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса №2453 від 27.03.2014 року у розмірі 1468,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями і яку позивач просить стягнути з відповідача.

Судові витрати суд вирішує на підставі ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10,60,88,209,212,214-215.218 ЦПК України, ст.ст. 13, 15, 17 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 15, 16, 203, 215, 216 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки в„–406 від 02.08.2012 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК», зареєстрований у книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі управління Держземагенства у Лозівському районі Харківської області за реєстровим №632390004002766.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться на території Шатівської сільської ради, площею 5,9899 га, кадастровий номер 6323988000:02:000:0051 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК» в Управлінні Держземагенства у Лозівському районі Харківської області, згідно книг записів про Державну реєстрацію договорів оренди землі зареєстрований за №632390004002766.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТіК" передати ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,9899 га, яка розташована на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області та належить йому згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІІІ-№018276 від 26.12.2002 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК», юридична адреса: 64625, Харківська область, Лозівський район, с.Веселе, вул.Колгоспна,4, код ЄДРПОУ 21172627, р/р26004052203665 у Лозівському відділенні ХГРУ Приватбанк, МФО351533, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Шатівка, Лозівського району, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи №2453 від 27.03.2014 року в розмірі 1468 (одна тисяча чотириста шістдесят вісім) гривень 80 копійок, що були останнім сплачені за виконання експертизи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК», юридична адреса: 64625, Харківська область, Лозівський район, с.Веселе, вул.Колгоспна,4, код ЄДРПОУ 21172627, р/р26004052203665 у Лозівському відділенні ХГРУ Приватбанк, МФО351533, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Шатівка, Лозівського району, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок, що був останнім сплачений при подачі позовної заяви.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 21 липня 2014 року.

Суддя О.А.Ткаченко