Ухвала

від 15.07.2014 по справі 826/4554/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4554/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнір, Яким'як та Партнери" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнір, Яким'як та Партнери" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів про скасування податкового повідомлення-рішення №0006182201 від 29.10.2013, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кушнір, Яким'як та Партнери" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0006182201 від 29.10.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнір, Яким'як та Партнери" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Айпі-Сервіс» за період 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року. Результати перевірки оформлені актом №1319/26-59-22-01/36001517 від 15 жовтня 2013 року.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки та згідно висновків цього Акта, відповідачем порушено вимоги 198.1., 198.4., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 32891 грн., в тому числі за вересень 2012 року на загальну суму 32891,00 грн., що призвело до порушення пунктів 200.1., 200.2., 200.3. статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 32891,00 грн., у тому числі за вересень 2012 року на загальну суму 32891,00 грн.

29 жовтня 2013 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0006182201, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Кушнір, Яким'як та Партнери" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 41114,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 32891,00 грн., за штрафними санкціями - 8223,00 грн.

Не погоджуючись з вище вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кушнір, Яким'як та Партнери" звернулося до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, вказав на те, що позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB "Кушнір, Яким'як та Партнери" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айпі-Сервіс» (Виконавець) укладено Договір про юридичні та консультаційні послуги № 2/07-12 від 12 липня 2012 року, за умовами якого Виконавець за винагороду надає Замовнику юридичні послуги та консультації за запитами Замовника.

Пунктом 1.2. цього Договору зазначено, що послуги, вказані в п. 1.1, надаються за запитами вповноважених осіб Замовника. Запити можуть адресуватися Виконавцю в письмовій або в усній формі за вибором Замовника. Послуги можуть надаватися в письмовій або в усній формі, в тому числі шляхом підготовки проектів юридичних довідок, правових документів, пошуку відповідної інформації тощо.

На підтвердження виконання даного договору було надано акти про надання послуг № б/н від 03 вересня 2012 року та від 28 вересня 2012 року, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Айпі-Сервіс» виписано на адресу позивача податкові накладні від 03 вересня 2012 року № 4 та від 28 вересня 2012 року № 42 на загальну суму 242920,00 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки по особовому рахунку.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Разом з тим, колегія суддів вказує на залежність права платника податку на нарахування податкового кредиту від фактичного здійснення господарської операції з підтвердженням такого здійснення достовірними первинними документами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено судом першої інстанції, основним видом діяльності ТОВ «Кушнір, Яким'як та Партнери» є діяльність у сфері права, діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультування з питань оподаткування, консультування з питань комерційної діяльності й керування, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, надання послуг перекладу, надання комбінованих офісних адміністративних послуг.

Як зазначає апелянт, необхідністю замовлення юридичних та консультаційних послуг у TOB «АЙПІ-СЕРВІС» була зумовлена тим, що в провадженні ТОВ «Кушнір, Яким'як та Партнери» в період з липня по вересень 2012 року перебувала велика кількість справ, в тому числі судових, в той час як кадрових та часових ресурсів позивача не вистачало для належного виконання взятих на себе зобов'язань з надання відповідних юридичних та консультаційних послуг перед клієнтами.

Однак, із вказаних вище документів не вбачається, що придбані у ТОВ "Айпі-Сервіс" юридичні послуги якимось чином пов'язані із взаємовідносинами позивача і Замовників (клієнтів) та апелянтом не надано було документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності.

Крім того, позивачем не було надано достатньо доказів, які свідчили б про реальність вищезазначених юридичних послуг, про їх надання, адже матеріали справи не містять кінченого результату наданих послуг.

Також, податкові накладні та акти надання послуг містять лише загальну назву - юридичні послуги, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що надання податковому органу неналежним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, передбачає відсутність підстав для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнір, Яким'як та Партнери" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.