Ухвала

від 08.07.2014 по справі 826/2264/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2264/14 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Констракшн" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Офіс Констракшн" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0000892204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2014 року адміністративний позов ТОВ "Офіс Констракшн" задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих ТОВ «Офіс Констракшн» у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року. Результати перевірки оформлені актом від 21.10.2013 р. № 28/26-53-22-04-21.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки та згідно висновків цього Акта, відповідачем порушено вимоги п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 ПК України та, як наслідок, завишення податкового кредиту на загальну суму у розмірі 19759 грн.

11 листопада 2013 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000892204, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19759 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4940 грн.

Не погоджуючись з вище вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звертався зі скаргою до Головного управління Міндоходів у м. Києві на що йому було надано рішення про залишення скарги без задоволення, а податкового повідомлення-рішення без змін, після чого товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Констракшн» звернулося до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, вказав на те, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Юнітрейд Проджект Менеджмент» податкових накладних, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB «Офіс Констракшн» та ТОВ «Юнітрейд Проджект Менеджмент» на підставі усних домовленостей у серпні 2013 року поставлено відповідні товари (алюмінієвий профіль в асортименті, кутик монтажний, труби з накладкою, ущільнювач тощо) на загальну суму у розмірі 118551,35 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 19759 грн.).

На підтвердження виконання даного договору було надано первинні документи: рахунки на оплату, товарно-транспортні та податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивач вказані товари оплатив повністю, в тому числі сплативши у їх ціні ПДВ у розмірі 19759 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з відповідними відмітками.

Відповідач на підтвердження висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства керувався актом ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.10.2013 № 559/26-54-22-02/37797721 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юнітрейд Проджект Менеджмент», в якому, зокрема, зазначено про відсутність у вказаного підприємства об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Разом з тим, колегія суддів вказує на залежність права платника податку на нарахування податкового кредиту від фактичного здійснення господарської операції з підтвердженням такого здійснення достовірними первинними документами.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Офіс Констракшн» відповідно до виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ліцензії від 31.01.2013 серії АЕ № 183317, основним видом діяльності позивача є діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), зокрема, на будівельні та монтажні роботи, монтаж інженерних мереж тощо, яка підтверджує наявність у ТОВ «Офіс Констракшн» необхідного персоналу, для виконання господарської діяльності, в тому числі виконання зазначених договорів будівельного підряду з використанням поставленого ТОВ «Юнітрейд Проджект Менеджмент» товару.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, зобов'язання за домовленістю між ТОВ «Офіс Констракшн» та ТОВ «Юнітрейд Проджект Менеджмент» виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними товарно-транспортними та податковими накладними.

Крім того, реальність спірних господарських операцій підтверджується: договором генерального підряду від 06.06.2013 № OK-X-13SB0225, договором будівельного підряду від 12.07.2013 № 07/12-13, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт до них, з метою виконання яких здійснювались спірні господарські операції щодо купівлі необхідних матеріалів для виконання будівельних робіт; наказом ТОВ «Офіс Констракшн» від 01.04.2010 № 04-К про прийняття на роботу, зокрема, ОСОБА_2, договором оперативної оренди від 01.12.2012 № 126/13-О та додатковою угодою до нього, договором оренди автомобіля від 17.03.2013 № NO-S-13Ap., актом приймання-передання автомобіля «Skoda Roomster» до нього, реєстром виданих довіреностей за серпень 2013 року, зокрема, ОСОБА_2, які підтверджують наявність у позивача необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності, в тому числі наявність приміщення для розміщення поставленого ТОВ «Юнітрейд Проджект Менеджмент» товару, а також можливість транспортування поставленого ТОВ «Юнітрейд Проджект Менеджмент» товару з зазначенням даних вказаного працівника та орендованого автомобіля у товарно-транспортних накладних;

Крім того, посилання відповідача як на підставу порушення позивачем вимог податкового законодавства на акт ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.10.2013 № 559/26-54-22-02/37797721 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юнітрейд Проджект Менеджмент» є безпідставними, оскільки відповідно до довідки ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про результати зустрічної звірки ТОВ «Юнітрейд Проджект Менеджмент» від 17.01.2014 № 44/26-64-22-02/37797721, копія якої наявна в матеріалах справи, встановлено, що ТОВ «Юнітрейд Проджект Менеджмент» знаходиться за фактичною адресою, посадові особи ТОВ «Юнітрейд Проджект Менеджмент» причетні до діяльності підприємства, а також, що за наслідками проведених заходів встановлено фактичні дані, що свідчать про відсутність ознак фіктивності ТОВ «Юнітрейд Проджект Менеджмент» та підтверджено факти реальності здійснення господарських операцій.

Таким чином, операції позивача з ТОВ «Юнітрейд Проджект Менеджмент», яке на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, здійснені в межах їх господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Самі по собі порушення норм податкового законодавства іншими, аніж позивач особами, не можуть бути доказом протиправної поведінки позивача.

Крім того, відповідно до ст.16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

Отже, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем доведений факт здійснення господарських операцій.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.