Рішення

від 17.07.2014 по справі 911/1970/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2014 р. Справа № 911/1970/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовкабель-Київ», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Пром Інвест України», Київська обл., м. Васильків

про стягнення 58309,21 грн.

за участю представників:

від позивача: Пшик І.М. (14/04/01 від 14.04.2014 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовкабель-Київ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Пром Інвест України» (далі - відповідач) про стягнення 58309,21 грн., з яких 42488,17 грн. заборгованості за договором поставки від 04.11.2013 р., 2976,50 грн. пені, 4248,82 грн. штрафу, 642,56 грн. 3% річних, 2953,16 грн. інфляційних втрат та 5000,00 грн. збитків.

Сума позову відповідно до ст. 55 ГПК України визначена судом, оскільки позивачем в позовній заяві зазначена неправильна сума позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки від 04.11.2013 р. в частині зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 42488,17 грн. В зв`язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі п.п. 6.2., 6.3. договору нараховано відповідачу 2976,50 грн. пені та 4248,82 грн. штрафу та на підставі ст. 625 ЦК України - 642,56 грн. 3% річних та 2953,16 грн. інфляційних втрат. Крім того, позивач на підставі абз. 2 п. 6.3. договору просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 5000,00 грн., завдані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 04.11.2013 р.

17.07.2014 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання, в якому він на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 15900,12 грн. заборгованості в зв'язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на те, що після порушення провадження у справі сторонами було підписано угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.05.2014 р., відповідно до п. 1 якої у відповідача припинилось зобов'язання за договором поставки від 04.11.2013 р. у сумі 15900,12 грн.

Представник позивача в судове засідання 17.06.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, а в судовому засіданні 17.07.2014 р. представник позивача підтримав клопотання про припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача 15900,12 грн. заборгованості та інші позовні вимоги.

Представник відповідача в судові засідання 17.06.2014 р. та 17.07.2014 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 41897986 та № 44836120. Відповідач відзив на позов суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.11.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Азовкабель-Київ» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Пром Інвест України» (покупець) було укладено договір поставки (договір).

Відповідно до п. 2.1. договору в порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати електротехнічну продукцію, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена сторонами у договорі, заявках та рахунках, які є додатками до договору і становлять його невід'ємну частину (продукція).

Згідно з п. 2.4. договору кількість продукції, поставку (передачу у власність) якої сторони планують здійснити в рамках та на підставі договору, вказується у заявках та рахунках до договору. Фактичний об'єм продукції, що поставляється в рамках та на підставі договору, вказується в відповідній видатковій накладній чи акті прийому-передачі, на підставі яких складаються акти звірки взаєморозрахунків.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що загальна кількість продукції, що поставляється (передається у власність) покупцю за договором визначається на підставі фактичного обсягу поставленої (переданої у власність) продукції.

Відповідно до п.п. 4.4.-4.6. договору прийомка продукції за кількістю проводиться відповідно даних, зазначених у видаткових накладних. Датою поставки (передачі у власність) продукції вважається дата вказана у видаткових накладних. Право власності на продукцію переходить до покупця з дати оплати продукції.

Ціна (вартість) конкретної партії продукції вказується у відповідних рахунках та/або видаткових накладних. Ціна на продукцію, поставка (передача у власність) якої здійснюється відповідно до умов договору, встановлюється в національній валюті України - гривні. В ціну продукції включено податок на додану вартість. (п. 5.1. договору).

Згідно з п. 5.4. договору покупець здійснює повну оплату продукції (партії продукції) протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання продукції (відповідної партії продукції) за видатковою накладною. Оплата продукції проводиться покупцем безготівково в національній валюті України - гривні - шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника (п. 5.5. договору).

Пунктом 5.6. договору встановлено, що оплата продукції проводиться покупцем по кожній окремій партії продукції.

В п. 9.1. договору зазначено, що договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх зобов'язань за договором. Поставка (передача у власність) продукції за договором здійснюється з моменту укладення договору до31.12.2013 р.

На виконання умов договору позивач 04.11.2013 р. поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 42488,17 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № АК-0009288 від 04.11.2013 р. на суму 42488,17 грн., підписаною представниками сторін та скріпленою печатками підприємств.

Однак, відповідач в порушення умов п. 5.4. договору станом на час подання позовної заяви за отриманий товар не розраховувався, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 42488,17 грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, після порушення провадження у справі, а саме 28.05.2014 р., сторонами на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України було підписано угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до п. 1.1. якої у відповідача припинилось зобов'язання за договором поставки від 04.11.2013 р. у сумі 15900,12 грн., у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача 15900,12 грн. заборгованості підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Таким чином, оскільки на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 26588,05 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 42488,17 грн. підлягає частковому задоволенню у сумі 26588,05 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 2976,50 грн. пені за прострочення відповідачем строків оплати отриманого товару.

Відповідно до п. 6.2. договору, у випадку прострочення (порушення, невиконання, протермінування, несвоєчасного виконання) покупцем строків (термінів) оплати продукції, визначених умовами договору та додатків до нього, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (тобто у період впродовж якого існувала заборгованість), від суми грошової заборгованості за кожен день прострочення (протермінування, несвоєчасного виконання, порушення, невиконання).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2976,50 грн. пені, нарахованої за загальний період з 19.11.2013 р. по 18.05.2014 р. на заборгованість відповідача за видатковою накладною № АК-0009288 від 04.11.2013 р. у сумі 42488,17 грн.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок пені здійснений з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 2976,50 грн. пені підлягає задоволенню.

Позивачем на підставі п. 6.3. договору також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 4248,82 грн. штрафу за прострочення відповідачем понад 30 календарних днів строку оплати товару, отриманого за видатковою накладною № АК-0009288 від 04.11.2013 р.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що за прострочення (порушення, невиконання, протермінування, несвоєчасного виконання) покупцем строків (термінів) оплати продукції, визначених умовами договору та додатків до нього, понад 30 календарних днів, покупець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від суми кожної грошової заборгованості.

Оскільки господарським судом встановлено факт прострочення відповідачем оплати отриманого за видатковою накладною № АК-0009288 від 04.11.2013 р. товару у сумі 42488,17 грн. понад 30 календарних днів, застосування штрафних санкцій у вигляді штрафу за порушення відповідачем строків оплати товару передбачено умовами договору, розрахунок заявленого до стягнення з відповідача штрафу є вірним, то позовна вимога про стягнення з відповідача 4248,82 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 642,56 грн. 3% річних та 2953,16 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 42488,17 грн. за період з 19.11.2013 р. по 21.05.2014 р. та з грудня 2013 р. по квітень 2014 р. відповідно.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 642,56 грн. 3% річних та 2953,16 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Позивачем на підставі п. 6.3. договору також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача реальних збитків у сумі 5000,00 грн., завданих неналежним виконанням відповідачем умов договору, що полягають у необхідності звернення за допомогою до фахівця у галузі права для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до абз. 2 п. 6.3. договору покупець зобов'язаний відшкодовувати збитки, нанесені постачальнику неналежним виконанням умов договору, в тому числі і збитки, пов'язані з досудовим та судовим розглядом спірних питань, в тому числі витрати на правову допомогу, які сторони вважають як збитки.

В обґрунтування вказаної позовної вимоги позивач посилається на те, що відповідно до договору про надання юридичних послуг № 35-16/05 від 16.05.2014 р. позивач сплатив ТОВ «Юридична компанія «Айріна» вартість наданих юридичних послуг у сумі 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7242 від 19.05.2014 р.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту статей 614, 623 Цивільного кодексу України та статті 226 Господарського кодексу України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Заявлена позивачем до стягнення сума витрат на оплату юридичних послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення 5000,00 грн. збитків не підлягає задоволення.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, враховуючи те, що угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.05.2014 р., відповідно до п. 1.1. якої у відповідача припинилось зобов'язання за договором поставки від 04.11.2013 р. у сумі 15900,12 грн., була підписана сторонами після порушення провадження у справі, то судовий збір відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України в частині позовних вимог по яким припинено провадження покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Пром Інвест України» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. 1-го травня, 6, кв. 74, код 37397829) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовкабель-Київ» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код 37387686) 26588,05 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят вісім грн. 05 коп.) заборгованості, 2976,50 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість грн. 50 коп.) пені, 4248,82 грн. (чотири тисячі двісті сорок вісім грн. 82 коп.) штрафу, 642,56 грн. (шістсот сорок дві грн. 56 коп.) 3% річних, 2953,16 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят три грн. 16 коп.) інфляційних втрат та 1670,34 грн . (одну тисячу шістсот сімдесят грн. 34 коп.) судового збору.

2. Провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 15900,12 грн. заборгованості припинити.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 24.07.2014 р.