Рішення

від 21.07.2014 по справі 910/10762/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10762/14 21.07.14

За позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Майстер Мілк»

До Товариства з обмежено відповідальністю «Центр каркасного будівництва»

Про стягнення 123 532,50 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Немчук М.В., довіреність № б/н від 27.07.2014р.

від відповідача не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмежено відповідальністю «Майстер Мілк» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмежено відповідальністю «Центр каркасного будівництва» (далі - відповідач) про стягнення 123 532,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 1 від 03.09.2012р.

Ухвалою суду від 03.06.2014р. порушено провадження у справі № 910/10762/14 та призначено розгляд на 07.07.2014 р.

07.07.2014р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 21.07.2014р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

21.07.2014р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача частково.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1 від 03.09.2012р. (далі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався виготовити продукцію (сталеві гарячекатані конструкції), а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити їх вартість (п. 1.1 договору).

Позивач свої договірні зобов`язання виконав належним чином та поставив товар відповідачу на загальну суму 82 355,00 грн., про що свідчать видаткова накладна № Ц-0000045 від 20.09.2012р. та довіреність на отримання матеріальних цінностей № 187 від 12.09.2012р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Умовами п. 5.1 договору сторонами було визначено, що оплата вартості товару має бути проведена відповідача у розмірі 100% оплати до 13.10.2012р.

Проте відповідач за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 82 355,00 грн.

Пунктом 7.2 договору передбачена відповідальність за порушення строків платежів у вигляді пені в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення але не більше 50% від вартості договору.

Згідно позовної заяви, поданої на розгляд суду, позивач просив суд стягнути з відповідача 82 355,00 грн. - основного боргу, 41 177,50 грн. - пені та судовий збір у розмірі 2470,64 грн.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи було доведено вину відповідача у прострочці сплати вартості отриманого товару у розмірі 82 355,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 41 177,50 грн. - пені, яку позивач нарахував за період всього часу прострочення виконання договірного зобов`язання по оплаті вартості поставленого товару, проте суд вирішив здійснити перерахунок вказаної суми пені, виходячи з наступного.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, а саме пені, проте розмір якої перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за розрахунком суду складає 30 141,93 грн. за період з 14.10.2012 по 14.04.2013 - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців)).

Внаслідок чого, суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача частково.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням зменшеної судом суми пені.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2470,64 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» (03110, м.Київ, вул. Солом`янська 5, офіс 1117, код ЄДРПОУ 32820849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Мілк» (39630 м.Кременчук, вул. Ярмакова 66, код ЄДРПОУ 31847512) 82355 (вісімдесят дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн. - основного боргу, 30 141 (тридцять тисяч сто сорок одну) грн. 93 коп. - пені та судовий збір у розмірі 2248 (дві тисячі двісті сорок вісім) грн. 28 коп.

В іншій частині, заявлених позовних вимог - відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 24.07.2014р.)

Суддя В.І.Мельник