Постанова

від 08.07.2014 по справі 2а-2532/12/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-2532/12/2170

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Агро ВВ» до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Фермерське господарство «Агро ВВ» (далі - позивач, або ФГ «Агро ВВ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (правонаступник - Скадовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області, далі - відповідач), в якому позивач просив суд: визнати протиправними дії відповідача по проведенню невиїзної документальної перевірки ФГ «Агро ВВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, підтвердження правомірності формування податкових зобов'язань з ТОВ «Агропродукт, ЛТД» та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року; визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених ФГ «Агро ВВ» з контрагентом ТОВ «Агропродукт, ЛТД» такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, таким, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону; зобов'язати відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ФГ «Агро ВВ» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Агропродукт, ЛТД» (код за ЄДРПОУ 31134817), що були відкориговані в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податків на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» на підставі акту № 36/16-499912134 від 27.04.2012 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ФГ «Агро ВВ» (код 35686260) відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час договору про спільну діяльність від 31.03.2010 року № Б/Н з КП «Колос», код 499912134 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, підтвердження правомірності формування податкових зобов'язань з ТОВ «Агропродукт, ЛТД» (код за ЄДРПОУ 31134817) та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року вказані вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, в період з 20.04.2012 року по 26.04.2012 року, на підставі наказу від 19.04.2012 року № 82 (а.с.30), посадовими особами відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку ФГ «Агро ВВ» (відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час договору про спільну діяльність від 31.03.2010 року № Б/Н з КП «Колос») з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, підтвердження правомірності формування податкових зобов'язань з ТОВ «Агропродукт, ЛТД» та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, за результатами якої складено акт від 27.04.2012 року № 36/16-499912134 (а.с.16-23).

У висновках зазначеного акту вказано: проведеною перевіркою ФГ «Агро ВВ» встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 656, 658, 662, 664, 902 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, не можливості підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, унеможливлює здійснення господарської діяльності платником. Вказане свідчить про встановлення факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Як наслідок, не можливо підтвердити взаєморозрахунки ФГ «Агро ВВ» з контрагентами - покупцями за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року: ТОВ «Агропродукт, ЛТД» (код ЄДРПОУ 31134817) на загальну суму ПДВ 793669,10 грн.

За результатами перевірки ФГ «Агро ВВ», відповідач податкові повідомлення-рішення не приймав, але на підставі зазначеного акту перевірки вніс до автоматизованої системи «Деталізована інформація по платнику податків на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» показники податкових зобов'язань позивача з ПДВ, без врахування господарських операцій останнього із ТОВ «Агропродукт, ЛТД».

Не погодившись з діями відповідача щодо проведення вказаної перевірки та з вказаними висновками податкового органу здійсненими за результатами проведення зазначеної перевірки позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог позивач з огляду на викладене.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно вимог п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Враховуючи нормативні положення, що наведені вище, документальна позапланова невиїзна перевірка може бути здійснена лише в разі існування підстав (обставин), котрі передбачені ст. 78 Податкового кодексу України.

Однак, в даному випадку в наказі податкового органу від 19.04.2012 року № 82 про проведення документальної невиїзної перевірки ФГ «Агро ВВ» не зазначено ані юридичної підстави для призначення перевірки, ані жодної фактичної підстави.

Проте, ст. 81 Податкового кодексу України встановлено обов'язок податкового органу вказати підстави для проведення перевірки в наказі та повідомити про проведення перевірки, невиконання якого позбавляє податковий орган права провести перевірку.

Тобто, імперативність положень Податкового кодексу України, в даному випадку, вказує на обов'язок податкових органів, повноважних здійснювати документальні перевірки платників податків з питань визначених Податковим кодексом України, дотримуватись положень даного кодексу, в тому числі при прийнятті рішення про проведення перевірок, незалежно від того, яка з підстав для проведення відповідної перевірки ними застосовується.

У наказі від 19.04.2012 року № 82 про проведення документальної невиїзної перевірки ФГ «Агро ВВ» така обставина не зазначена.

Враховуючи вищевикладене, оскільки наказ про проведення документальної невиїзної перевірки ФГ «Агро ВВ» не містить посилань на підстави проведення перевірки позивача та доказів щодо наявності передбачених законодавством підстав на проведення перевірки, відповідно до вимог зазначеної норми законодавства, відповідачем не надано, що свідчить про відсутність нормативного обґрунтування рішення про проведення перевірки та конкретних фактичних підстав для проведення перевірки, які надають право податковим органам на позапланову невиїзну перевірку платника податку для визначення факту порушень з боку останнього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку у відповідача не виникло право на проведення перевірки щодо позивача.

Стосовно підстав, зазначених у наказі від 19.04.2012 року № 82 про проведення документальної невиїзної перевірки ФГ «Агро ВВ», а саме, посилання відповідача на ст. 79 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що зазначена стаття Податкового кодексу України передбачає особливості проведення документальної невиїзної перевірки, проте не підстави її проведення.

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не мав правових підстав для зміни даних податкового обліку позивача в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податків на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» на підставі акту перевірки позивача до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України, тобто до прийняття відповідного податкового повідомлення - рішення, та його узгодження, з огляду на викладене.

Так, колегія суддів зазначає, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року № 266 (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом пп. 2.10.3 п. 2.10 цього Порядку співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до п. 2.14 цього Порядку інформація податкової звітності з податку на додану вартість надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 зазначеного Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 вказаного Порядку, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 11 1 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес співставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Слід, також, зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене, також, виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ФГ «Агро ВВ» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Агропродукт, ЛТД» (код за ЄДРПОУ 31134817), що були відкориговані в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податків на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» на підставі акту № 36/16-499912134 від 27.04.2012 року.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених ФГ «Агро ВВ» з контрагентом ТОВ «Агропродукт, ЛТД» такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону з огляду на викладене.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 3 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Викладені у ньому податковим органом факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що приймаються на підставі такого акту тощо, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Оцінка акту перевірки, в тому числі, і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених ФГ «Агро ВВ» з контрагентом ТОВ «Агропродукт, ЛТД» такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, оскільки зазначені висновки відповідача викладені в акті перевірки № 36/16-499912134 від 27.04.2012 року та самі по собі не породжують для ФГ «Агро ВВ» правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, в частині задоволення позовних вимог ФГ «Агро ВВ» про визнання протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених ФГ «Агро ВВ» з контрагентом ТОВ «Агропродукт, ЛТД» такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону підлягає скасуванню з прийняттям у вказаній частині нового рішення про відмови у задоволенні зазначених вимог позивача, в іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Агро ВВ» до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області в частині задоволення позовних вимог ФГ «Агро ВВ» про визнання протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених ФГ «Агро ВВ» з контрагентом ТОВ «Агропродукт, ЛТД» такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону - скасувати.

Прийняти у вказаній частині нову постанову, якою адміністративний позов Фермерського господарства «Агро ВВ» до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених ФГ «Агро ВВ» з контрагентом ТОВ «Агропродукт, ЛТД» такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону - залишити без задоволення.

В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/