Постанова

від 26.06.2014 по справі 804/1991/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м  У к р а ї н и 26 червня 2014 рокусправа № 804/1991/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Семененка Я.В.                     суддів:                     Бишевської Н.А.  Добродняк І.Ю за участю секретаря судового засідання:          Новошицької О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж Електро» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року у справі №804/1991/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж Електро» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області  про визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки, визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, - в с т а н о в и В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж Електро» звернулося до суду з позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 30.07.2013 року №106 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ   «Монтаж Електро» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства  по взаємовідносинам з ТОВ «Діксі Буд» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, з 01.10.2012 року по 30.11.2012 року; - визнати протиправними дії ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ   «Монтаж Електро» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства  по взаємовідносинам з ТОВ «Діксі Буд» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, з 01.10.2012 року по 30.11.2012 року, за наслідками якої був складений акт від 16.09.2013 року №465/04-61-22-2/34886090;           -   визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2013 року №0004112202, прийняте ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, яким ТОВ   «Монтаж Електро» збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 38098,50   грн., в тому числі за основним платежем в сумі 25399 грн. та за штрафними санкціями в сумі 12699 грн.           В обгрунтування позову, позивач посилався на те, що відповідач при вирішенні питання щодо призначення позапланової перевірки діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами Податкового кодексу України, у відповідача були відсутні підстави для призначення та проведення документальної позапланової перевірки. Крім цього, позивач вказував на безпідставні висновки, які зроблені в акті перевірки, що призвело до прийняття необґрунтованого податкового повідомлення-рішення про збільшення підприємству грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована правомірністю оскарженого наказу про проведення позапланової перевірки, оскільки обов'язковий запит ДПІ щодо надання пояснень та їх документального підтвердження, позивачем не було виконано у встановлені строки, що у свою чергу, відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, є підставою для проведення позапланової документальної перевірки. При цьому, суд зазначив, що оскільки, позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням з огляду на відсутність правових підстав для проведення перевірки, то відсутні підстави для задоволення позову і в цій частині заявлених вимог. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж Електро» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності у податкової служби підстав для проведення позапланової перевірки. Крім цього, заявник апеляційної скарги вказує на необґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення, чому судом першої інстанції не надано належної правової оцінки. Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного. Встановлені обставини справи свідчать про те, що ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська на адресу позивачу 03.06.2013 року було направлено запит, щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження взаємовідносинам з ТОВ «Діксі Буд».           На вказаний запит ТОВ «Монтаж Електро» 04.07.2013 року було надано податковій службі інформацію із документальним підтвердженням, в тому числі договорів, накладних з поставки, документів на підтвердження розрахунків з контрагентами.   В зв'язку з ненаданням позивачем відповіді на вказаний запит у строки встановлені пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, тобто протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, начальником ДПІ в Амур-Нижньодніпровському  районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі п.п 78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, видано наказ №106 від 30.07.2013 р. про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Монтаж Електро» запитань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податок на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Діксі Буд» за період з 01.07.2012 по 31.07.2012 року, з 01.10.2012 року по 30.11.2012 року.   За результатами перевірки складений акт від 16.09.2013 року №465/04-61-22-2/34886090, в якому вказано на порушення підприємством вимог: п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ за жовтень 2012 року на суму 4504,17   грн., за листопад 2012 року на суму 20894,80 грн. Такі висновки, з огляду на акт перевірки, обґрунтовані наступним. Проведеною перевіркою встановлено господарські взаємовідносини між ТОВ «Монтаж Електро» (Замовник) та ТОВ «Діксі Буд» (Підрядник) з приводу надання монтажних, демонтажних, ремонтних робіт електромереж та обладнання. Вказані господарські взаємовідносини ДПІ вважає нереальними, нереальність господарських операцій податкова служба пов'язує з наступним. До ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська надійшли Акти: - №196/224/38113479 від13.02.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Діксі Буд" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Старт-Д", в якому зазначено, що звіркою отриманих матеріалів не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Діксі Буд", їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ "Діксі Буд" по ланцюгу постачання постачальники - ТОВ "Старт-Д" - ТОВ " Діксі Буд"; перевіркою ТОВ "Діксі Буд" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ "Діксі Буд" по ланцюгу постачання: постачальники  ТОВ "Старт-Д" - ТОВ "Діксі Буд" - контрагенти/покупці; -  №87/224/38113479 від 22.01.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Діксі Буд" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Галактика-М" та ТОВ "РИВС", в якоку зазначено, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання постачальники - ТОВ "Галактика-М", ТОВ "РИВС" - ТОВ "Діксі Буд" - контрагенти/покупці, встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків ТОВ "Діксі Буд" операцій по ланцюгу постачання: постачальники - ТОВ "Галактика-М", ТОВ "РИВС" - ТОВ "Діксі Буд" - контрагенти/покупці.           Крім цього, в Акті перевірки ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська зазначає, що ТОВ «Монтаж Електро» до перевірки не надано розрахункових документів. Інформація щодо наявності заборгованості між підприємствами відсутня.           З наведених вище підстав, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська зроблено висновок про завищення ТОВ «Монтаж Електро» по взаємовідносинам з ТОВ «Діксі Буд» податкового кредиту на загальну суму 25 399грн.           Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ повязувала порушення ТОВ «Монтаж Електро» вимог податкового законодавства, що призвело до завищення податкового кредиту, Акт перевірки від 16.09.2013 року №465/04-61-22-2/34886090 не містить.           На підставі висновків акту перевірки ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення форми від 26.09.2013 року №0004112202, яким ТОВ   «Монтаж Електро» збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 38098,50   грн., в тому числі за основним платежем в сумі 25399 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 12699 грн. Правомірність та обґрунтованість наказу ДПІ про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, дій щодо проведення перевірки, прийнятого податкового повідомлення-рішення, є предметом спору, який передано на вирішення суду. Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції фактично виходив з наявності правових підстав для призначення позапланової документальної перевірки. З такими висновками суду першої інстанції, в повній мірі, суд апеляційної інстанції не  погоджується з наступних підстав. Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначеними статтями 77 та 78 ПК України. Згідно із п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, який зазначено в оскарженому наказі як правова підстава для проведення перевірки, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Таким чином, підставами для проведення документальної позапланової перевірки, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є: по–перше, виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюються за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації); по-друге, не надання платником податків відповіді на обов'язковий запит ДПІ. Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функції, завдань, та її документального підтвердження. Отже, податкова служба має право на звернення до платника податків з письмовим запитом про надання інформації. Відповідно до пп.16.1.7 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством. Отже, право ДПІ щодо направлення запиту кореспондується з обов'язком платника надати інформацію на такий запит. Згідно із п.73.3 ст.73 ПК України, платник податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). П п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, встановлено інші строки надання відповіді на запит ДПІ і цей строк становить 10 робочих днів з дня отримання запиту. Як вбачається з матеріалів справи, податкова служба на адресу позивача направила запит №12809/10/22-1 від 03.06.2013 року щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань відносин з ТОВ «Діксі Буд»  за період з 01.10.2012 року по 30.11.2012 року та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням  у податкових деклараціях, у зв'язку з отриманням ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська податкової інформації  про ТОВ «Діксі Буд», згідно якої виявлено факти, що свідчать про можливі порушення ТОВ   «Монтаж Електро» податкового законодавства. Позивач своїм листом від 04.07.2013 року надав ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська запитувану інформацію із наданням її документального підтвердження, в тому числі договорів, накладних з поставки, документів на підтвердження розрахунків з контрагентами тощо.   Оскільки, відповідь було надана ДПІ з порушенням строків, визначених для її надання, ДПІ було винесено наказ про проведення позапланової документальної перевірки. Факт надання відповіді з порушенням встановлених строків не заперечувався представником позивача у судовому засіданні. Отже, за встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у відповідача правових підстав для призначення та проведення позапланової документальної перевірки. Оскільки, позивачем не обґрунтовано у чому полягають порушення прав підприємства саме під час проведення перевірки, то колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення перевірки. В той же час, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яке прийнято за результатами такої перевірки. Так, відмовляючи у задоволені позову в цій частині, суд першої інстанції вказав на те, що оскільки, позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням лише з огляду на відсутність правових підстав для проведення перевірки, то відсутні підстави для задоволення позову і в цій частині заявлених вимог. З такими висновками суду першої інстанції не можливо погодитись, оскільки з огляду на заявлений позов, позивач оскаржував податкове-повідомлення рішення не лише у зв'язку з неправомірністю проведення перевірки, а й з підстав його необґрунтованості. За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів вважає, що заявлений позов, в частині оскарження податкового повідомлення-рішення, підлягає задоволенню з наступних підстав.                     Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.           Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.           Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.           Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, податковою службою фактично не досліджувались господарські операції між позивачем та ТОВ «Діксі Буд», за наслідками яких позивачем сформовано спірний податковий кредит. Висновки про завищення податкового кредиту зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на обставини, які викладені в Актах про неможливість проведення зустрічної звірки постачальника позивача – ТОВ «Діксі Буд», в яких проаналізовано господарську діяльність цього платника податків по взаємовідносинах з іншими суб'єктами підприємницької діяльності – ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ривс». При цьому, ДПІ не зазначає, яке відношення має позивач до вказаних суб'єктів підприємницької діяльності, з огляду на те, що позивач з ними не мав жодних взаємовідносин. Враховуючи вищенаведені норми матеріального права, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської діяльності повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що зробивши висновок про заниження податкових зобов'язань позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Діксі-Буд», ДПІ фактично спірні господарські операції перевірено не було, ані шляхом проведення перевірки покупця, ані шляхом перевірки постачальника. Отже, акт перевірки ДПІ не свідчить про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для збільшення грошових зобов'язань.           В той же час, встановлені обставини справи, які не спростовуються відповідачем, свідчать про те, що між ТОВ «Монтаж Електро» та ТОВ «Діксі Буд» укладено договори № 31/12 від 27.09.2012 року, № 32/12 від 18.10.2012 року, № 33/12 від 18.10.2012 року, № 33а/12 від 18.10.2012 року, № 34/12 від 19.10.2012 року, № 34а/12 від 02.11.2012 року, № 35/12 від 03.11.2012 року, №35а/12 від 06.11.2012 року, № 36/12 від 21.11.2012 року, № 36а/12 від 22.11.2012 року. Відповідно до умов договорів підрядник – ТОВ «Діксі Буд» бере на себе зобов'язання по наданню комплексу монтажних, демонтажних, ремонтних робіт електромереж та обладнання. На запит ДПІ, який направлявся до проведення перевірки, позивачем надано документи, які були використанні під час проведення перевірки: договори, додаткові угоди, акти приймання передачі робіт, податкові накладні (а.с.15-16). У цьому ж листі позивач повідомив про форму розрахунків між сторонами. Будь-яких зауважень щодо складення вказаних документів, перевіряючи особи в Акті перевірки не висловили. Згідно із ст..1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.2 ст.9 названого Закону, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, правильність її оформлення; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Як вбачається з актів здачі-прийняття робіт в них зазначено: назву документа, дату складання, назви підприємств, від імені яких складено документ, визначено посадових осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, зазначено зміст господарської операції, який відповідає умовам укладених договорів, визначено вартість виконаних робіт. Отже, вказані акти можливо визнати первинними документами, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Діксі Буд». Щодо висновків в акті перевірки про ненадання позивачем розрахункових документів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Як зазначено вище, на запит ДПІ, який направлено до перевірки, позивач у тому числі повідомив ДПІ про форму розрахунків між сторонами, але до вказаного листа, як вбачається з його додатків, позивачем не було надано розрахункових документів. Відповідно до розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки. З акту перевірки не вбачається того, що податкова служба, під час проведення перевірки, вимагала від позивача надати до перевірки розрахункові документи, відсутні у матеріалах справи і докази відмови посадових осіб підприємства надати такі документи до перевірки. Оскільки, відповідачем не надано доказів дотримання вимог зазначено Порядку, в цій частині, то колегія суддів вважає можливим прийняти до уваги в якості належних та допустимих доказів по справі платіжні доручення, які свідчать про факт оплати виконаних робіт (а.с.189-211). Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про фактичне виконання сторонами умов договорів підряду, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами. Відповідачем, на якого в силу приписів ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено, що вказані первинні документи між сторонами оформлено без фактичного виконання робіт, тобто без фактичного здійснення господарських операцій.  Необґрунтованим колегія суддів вважає і посилання ДПІ в акті перевірки на акти про неможливість проведення зустрічних звірок постачальників позивача, оскільки такі акти можуть свідчити лише про не можливість проведення звірки платника податків, а не про нереальність господарських операцій, які здійснювались від імені такого платника податків. Так, порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок платників податків визначений положеннями п.73.5 ст.73 ПКУ, та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Постановою КМУ від 27.12.10 №1232 (далі - Порядок №1232), а також Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Наказом ДПА України від 22.04.11 №236. Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. Отже, вказаної нормою права визначено, що зустрічна звірка проводиться шляхом співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою підтвердження обставин, які визначені у вказаній статті. Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначається Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232. Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. Згідно п. 4 Порядку № 1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. П. 6 Порядку № 1232 встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. При цьому, результати проведеної зустрічної звірки оформляються довідкою, що передбачено Порядком №1232. Акт складається лише у випадку неможливості проведення зустрічної звірки, що передбачено п.4.4 Методичних рекомендацій і відповідно такий акт не може містити у собі відомості про результати дослідження господарської діяльності платника податків, оскільки фактично зустрічна звірка проведена не була. Згідно пунктів 2.2, 4.4 Методичних рекомендації необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС. У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. Таким чином, в актах про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується саме причина неможливості проведення зустрічної звірки та зазначаються заходи, які були вжиті податковою інспекцією для проведення зустрічної звірки. Отже, акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть містити у собі відомості про результати дослідження господарської діяльності платників податків, оскільки фактично зустрічна звірка у такому випадку проведена не була. Отже, акти про неможливість проведення зустрічної звірки постачальників позивача, на який посилається ДПІ, неможливо визнати належними та допустимими доказами, які б свідчили про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Діксі Буд». Враховуючи те, що будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ, акт перевірки не мітить, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.             На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-     ПОСТАНОВИВ: Апеляційну  товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж Електро» - задовольнити частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 – скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.           Податкове повідомлення-рішення від 26.09.2013 року №0004112202, прийняте ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, яким ТОВ   «Монтаж Електро» збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 38098,50   грн., в тому числі за основним платежем в сумі 25399 грн. та за штрафними санкціями в сумі 12699 грн. – визнати протиправним та скасувати.           В іншій частині позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України. (Повний текст постанови виготовлено 27.06.2014р.) Головуючий:                                                            Я.В. Семененко           Суддя:                                                            Н.А. Бишевська           Суддя:                                                            І.Ю. Добродняк