Рішення

від 24.07.2014 по справі 915/755/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 року Справа № 915/755/14

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Коваль Т.С.,

представника позивача: Ткаченко В.Б. - дов. від 11.06.2014,

представника відповідача: Пірога С.В. - дов. №608 від 01.10.2013,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Парк Лайн»

(юр. адреса: 65481, Одеська обл., м.Южне, вул.Приморська, 19, кв.124,

пошт. адреса: 65003, м.Одеса, вул.Церковна, 19, оф.324),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73»

(54031, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 5),

про : стягнення 105462,0 грн. основного боргу та 6197,7 грн. пені.

Згідно заяви позивача від 14.07.2014 про зміну позовних та заяви позивача від 24.07.2014 про зменшення розміру позовних вимог: стягнення 105462,0 грн. основного боргу та 1434,28 грн. збитків від інфляції, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Парк Лайн» звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» 105462,0 грн. основного боргу та 6197,7 грн. пені за поставлений товар по накладній №156 від.01.10.2013.

Згідно заяви позивача від 14.07.2014 про зміну позовних та заяви від 24.07.2014 про зменшення розміру позовних вимог, остаточні позовні вимоги становлять: 105462,0 грн. основного боргу та 1434,28 грн. збитків від інфляції за період з жовтня 2013 року по червень 2014 року.

Враховуючи, що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом зменшити розмір позовних вимог до прийняття рішення по справі, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача від 24.07.2014.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства, відповідач не розрахувався за отриманий товар, у зв'язку з чим позивачем нараховані збитки від інфляції на суму боргу.

Відповідач у відзиві не заперечує проти наявності заборгованості за поставлений товар у сумі 105462,0 грн., однак зазначає, що право вимоги суми боргу у позивача не виникло, оскільки претензії в порядку ст.530 ЦК України відповідачу не направлялось.

У судовому засіданні 24.07.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на наступне.

01.10.2013 по видатковій накладній №156 позивач поставив відповідачу товар на суму 105462,00 грн. який був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом повноважного представника відповідача на довіреності №329 від 30.09.2013 (а.с.7,8). 23.09.2013 позивачем було виставлено рахунок на оплату товару №206 (а.с. 6).

Письмового договору сторони не укладали.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з усної угоди поставки, підтвердженням якої є видаткова накладна №156 від 01.10.2013, довіреність №329 від 30.09.2013 та рахунок на оплату №206 від 23.09.2013, які містять відомості про кількість товару, ціну та загальну суму поставленого товару.

Статтями 202 та 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, а сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю на настання відповідних наслідків.

За змістом ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Заперечення відповідача щодо відсутності у позивача, на час подання позову, права вимоги боргу, у зв'язку з відсутністю направленої на адресу відповідача претензії в порядку ст.530 ЦК України, судом відхиляються виходячи з наступного.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, приписами вказаної статті встановлено, що оплата товару має бути здійсненна боржником негайно після його прийняття, у даному випадку - 02.10.2013, незалежно від того чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Аналогічна правова позиція міститься у п.1.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, згідно якої якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті ст.692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

За правилами ст. 193 Господарського кодексу України, - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач за отриманий товар грошові кошти в розмірі 105462,0 грн. не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду.

На день розгляду справи відповідач також не надав суду доказів погашення боргу у сумі 105462,0 грн.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо сплати позивачеві вартості поставленого товару, відповідач, у порушення приписів ст.33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості товару, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 105462,00 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Керуючись ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання збитки від інфляції у сумі 1434,28 грн. за період з жовтня 2013 року по червень 2014 року.

Перевіривши розрахунок збитків від інфляції суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані у відповідності з діючим законодавством та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі зменшених вимог.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.08.2011 у разі зменшення розміру позовних вимог, сплачена сума судового збору повертається судом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у сумі 2233,19 грн. Розмір позовних вимог при поданні позову складав 111659,7 грн. Під час розгляду справи позивач зменшив розмір заявлених позовних вимог до 106896,28 грн. Таким чином, пропорційно розміру зменшених позовних вимог, судовий збір у сумі 2137,92 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, а судовий збір у сумі 95,27 грн. підлягає поверненню позивачу з Держбюджету.

Керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73», 54031, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 5 (р/р 26006102446, в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 326182, ЄДРПОУ 30126182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Парк Лайн», 65481, Одеська обл., м.Южне, вул.Приморська, 19, кв.124, пошт. адреса: 65003, м.Одеса, вул.Церковна, 19, оф.324 (п/р 26001175374 у АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 34334682) 105462,00 грн. основного боргу, 1434,28 грн. збитків від інфляції та 2137,92 грн. судового збору.

3. Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI, судовий збір в сумі 95 , 27 грн., перерахований по платіжному дорученню №1387 від 11.04.2014, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Стандарт Парк Лайн», 65481, Одеська обл., м.Южне, вул.Приморська, 19, кв.124, пошт. адреса: 65003, м.Одеса, вул.Церковна, 19, оф.324 (п/р 26001175374 у АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 34334682) з Державного бюджету України.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.В.Мавродієва

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 24 липня 2014 року.