Рішення

від 07.07.2014 по справі 911/2254/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2014 р. Справа № 911/2254/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 911/2254/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗИТ", ідентифікаційний код: 22206848, місцезнаходження: 09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Заводська, буд. 23-А,

до відповідача: Білоцерківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 Білоцерківської міської ради Київської області, ідентифікаційний код: 22207434, місцезнаходження: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Молодіжна, буд. 12,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: Кравчук М.А., який діє на підставі довіреності від 28.04.2014 року б/н;

від відповідача: головний бухгалтер Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Шкурат О.А., яка діє на підставі довіреності від 04.07.2014 року за № 2, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗИТ" (далі за текстом: Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Білоцерківської міської ради Київської області (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про організацію харчування від 11.01.2013 року за № 3 (далі за текстом: Договір) в сумі 14903,92 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот три гривні 92 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушуючи умови Договору не повністю здійснив оплату наданих Позивачем послуг, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за Договором в сумі 14903,92 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот три гривні 92 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2014 року порушено провадження у справі № 911/2254/14 та призначено останню до розгляду на 07.07.2014 року.

07.07.2014 року Позивач з'явився в судове засідання, виконав вимоги ухвали суду від 12.06.2014 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який виконав вимоги ухвали суду від 12.06.2014 року, дав пояснення, позов визнав в повному обсязі та просив задовольнити. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача і Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 07.07.2014 року.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем і Відповідачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача і Відповідача та дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільний кодекс України у ст. 6 передбачає, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Також, Цивільний кодекс України у ст. 628 передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до вимог ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

11.01.2013 року між Позивачем та Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 901 Цивільного кодексу України, був укладений договір про організацію харчування від 11.01.2013 року за № 3 (далі по тексту: Договір).

За наслідками дослідження даного Договору суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За умовами п.п.1.1., 1.2., 1.5.1., 3.2. даного Договору, Замовник (Відповідач) доручив, а Виконавець (Позивач) взяв на себе зобов'язання здійснювати послуги з організації якісного гарячого харчування в приміщенні Відповідача за адресою місцезнаходження останнього учнів 2-4 класів, які Замовник зобов'язався своєчасно в повному обсязі оплачувати в безготівкову порядку.

Договір у п. 1.2. передбачав, що загальна сума Договору складає 33484,05 грн. (тридцять три тисячі чотириста вісімдесят чотири гривні 05 коп.).

Відповідно до п. 1.4. Договору, в разі зменшення (збільшення) видатків на послуги з організації харчування учнів, обсяги закупівлі та сума договору можуть коригуватись.

Згідно із п. 5.1. Договору, Договір діє до 31.12.2013 року.

11.10.2013 року між Позивачем та Відповідачем, з дотриманням вимог ст.ст. 179, 188 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 901 Цивільного кодексу України, була укладена Додаткова угода від 11.10.2013 року за № 2 до Договору, якою вносились зміни до п. 1.3. Договору шляхом викладення останнього в наступній редакції: 1.3 Загальна сума Договору складає 40388,05 (сорок тисяч триста вісімдесят вісім гривень 05 коп.).

В період з жовтня 2013 року по грудень 2013 року між Позивачем та Відповідачем, з дотриманням вимог ст.ст. 179, 181, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 202, 205, 901 Цивільного кодексу України та п.1.4. Договору, укладено Додаткові угоди до Договору з метою коригування ціни Договору та обсягу закупівлі послуг у спрощений спосіб шляхом складання та підписання Позивачем і Відповідачем Актів виконання робіт за надані послуги по організації харчування дітей за жовтень 2013 року за № 7, за листопад 2013 року за № 8, за грудень 2013 року за № 9, відповідно до яких загальна сума Договору в період з жовтня 2013 року по грудень 2013 року включно збільшилась на загальну суму 17639,99 грн. (сімнадцять тисяч шістсот тридцять дев'ять гривень 99 коп.).

Договір у п. 2.3.1. передбачає, що Виконавець зобов'язаний організувати та забезпечити якісне гаряче харчування учнів відповідно до затверджених Постановою КМУ від 22.11.2004 року за № 1591 «Про затвердження норм харчування в навчальних та оздоровчих закладах», вимог діючих санітарно-гігієнічних правил і норм.

Відповідно до п. 2.3.2. Договору, Виконавець зобов'язаний звітувати один раз на місяць перед Замовником за виконані роботи по організації харчування не пізніше ніж до 20 числа наступного за звітним місяцем.

Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 902 передбачає, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що на виконання вимог п.п. 1.1., 1.2., 2.3.1., 2.3.2. Договору в період з січня 2013 року по грудень 2013 року включно Позивач з дотриманням вимог ст.ст. 526, 530, 629, 901, 902 Цивільного кодексу України надав Відповідачу послуги з організації якісного гарячого харчування в приміщенні Відповідача за адресою місцезнаходження останнього учнів 2-4 класів, що підтверджено Актами звірки взаєморозрахунків за період з січня по грудень 2013 року та з січня по березень 2014 року, Актами виконання робіт за надані послуги по організації харчування дітей за жовтень 2013 року за № 7, за листопад 2013 року за № 8, за грудень 2013 року за № 9, Відзивом від 04.07.2014 року за № 2 Відповідача на позов, які підписані Відповідачем на виконання вимог ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень Відповідача з приводу вартості, строків, обсягу та якості наданих послуг з харчування учнів з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем результатів наданих послуг у обсягах та вартістю, визначених в цих Актах, копії яких знаходиться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідач не заперечує, що свідчить про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

В ході розгляду справи встановлено, що Актами звірки взаєморозрахунків за період з січня по грудень 2013 року та з січня по березень 2014 року, Актами виконання робіт за надані послуги по організації харчування дітей за жовтень 2013 року за № 7, за листопад 2013 року за № 8, за грудень 2013 року за № 9, Відзивом від 04.07.2014 року за № 2 Відповідача на позов, поясненнями Позивача та Відповідача, які вони дали в судовому засіданні 07.07.2014 року, підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 1.1., 1.5.1., 3.2. Договору не повністю оплатив наданні Позивачем послуги харчування учнів, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла за Договором заборгованість в сумі 14903,92 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот три гривні 92 коп.).

За таких обставин справи судом береться до уваги те, що Позивачу від Відповідача станом на 07.07.2014 року будь-яких заяв або претензій щодо строків надання послуг харчування учнів, їх вартості та якості не надходило. Доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків надання послуг харчування учнів або щодо їх якості Відповідачем суду не надано.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем умов Договору щодо надання послуг харчування учнів. Відповідачем факти своєчасного та належного надання Позивачем послуг харчування учнів, передбачених Договором, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано та Відповідачем дані факти визнанні в повному обсязі.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 14903,92 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот три гривні 92 коп.) в якості основного боргу Відповідача перед Позивачем, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.

Доказів повної оплати чи оплати інших частин заборгованості Відповідачем наданих Позивачем послуг за Договором суду не надано та Відповідачем вказана сума боргу визнана в повному обсязі.

Суд вивчивши матеріали справи дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості за Договором у сумі 14903,92 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот три гривні 92 коп.), в зв'язку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем та Відповідачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, є належними та допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем по суду не заперечувались і визнавались.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також Позивач просить стягнути на його користь з Відповідача господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Частиною 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що спір у даній справі виник в результаті неправильних дій Відповідача, суд, на підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Відповідача господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗИТ" щодо стягнення з Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Білоцерківської міської ради Київської області заборгованості за Договором про організацію харчування від 11.01.2013 року за № 3, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Білоцерківської міської ради Київської області, ідентифікаційний код: 22207434, місцезнаходження: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Молодіжна, буд. 12, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗИТ", ідентифікаційний код: 22206848, місцезнаходження: 09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Заводська, буд. 23-А, заборгованість за Договором про організацію харчування від 11.01.2013 року за № 3 в сумі 14903,92 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот три гривні 92 коп.) та судовий збір у сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Рішення підписано 07.07.2014 року