Рішення

від 16.07.2014 по справі 914/1964/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2014 р. Справа № 914/1964/14

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудтехсервіс", м.Львів

про стягнення 15 869,69 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Ткаченко А.С. - юрисконсульт (довіреність №10/340 від 17.01.2014р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудтехсервіс" про стягнення 15 068,29 грн. Згідно заяви про збільшення позовних вимог до стягнення заявлено 15 869,69 грн., з яких 13 173,40 грн. основний борг, 945,51 грн. пеня, 1 370,32 грн. інфляційні нарахування та 380,46 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 06.06.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.06.2014р.

Ухвалою суду від 18.06.2014р. розгляд справи було відкладено на 09.07.2014р. з підстав, викладених в даній ухвалі суду.

Ухвалою суду від 09.07.2014р. розгляд справи було відкладено на 16.07.2014р. з підстав, викладених в даній ухвалі суду.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 09.07.2014р. долучив до матеріалів справи докази направлення відповідачу клопотання про збільшення розміру позовних вимог з додатками на 5 аркушах. В судовому засіданні просив позов, згідно заяви про збільшення позовних вимог, задоволити повністю, стягнути з відповідача 15 869,69 грн., з яких 13 173,40 грн. основний борг, 945,51 грн. пеня, 1 370,32 грн. інфляційні нарахування та 380,46 грн. 3% річних.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 06.06.2014р., від 18.06.2014р. та від 09.07.2014р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.06.2014р. за №18848943 наданого представником позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудтехсервіс" станом на 17.06.2014р. перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: вул. Шевченка, 80, Шевченківський район, м.Львів,79039.

Станом на 16.07.2014р. від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 09.07.2014р. (про відкладення розгляду спору) з адреси зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Факт надсилання відповідачу ухвали суду від 09.07.2014р. підтверджується реєстром канцелярії господарського суду Львівської області №807 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції від 09.07.2014р. та узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладеною у абзаці третьому п.п. 3.9.1 п.п. 3.9 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 із змінами та доповненнями.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та видаткових накладних, ні позивачу, ні суду невідомі.

Станом на 16.07.2014р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

24.04.2013р. між Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудтехсервіс" (абонент) було укладено попередній договір №310293 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі (надалі - договір №310293), згідно якого "Львівводоканал" надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п.2.2.3. договору №310293 абонент зобов'язувався надати перелік своїх об'єктів (структурних підрозділів0, які використовують воду (від яких приймаються стоки), згідно з Правилами користування, за формою, що відповідає додатку №1 до договору, повідомляти про зміни перелічених даних не пізніше 20-ти днів від їх виникнення.

Згідно п.2.2.4. договору №310293 абонент зобов'язувався сплачувати вартість наданих "Львівводоканалом" послуг за чинними тарифами, згідно з поданими рахунками. В разі зміни тарифів - плата за послуги здійснюється відповідно до нових тарифів, без зміни інших умов договору.

Відповідно до п.3.4 договору №310293 нарахування плати абоненту за надані послуги здійснюється Львівводоканалом згідно Правил користування з часу фактичного користування послугами водопостачання та водовідведення.

Згідно п.3.5 договору №310293 оплата за послуги водопостачання та водовідведення (в межах встановлених лімітів водоспоживання і якісних та кількісних показників стічних вод) проводиться абонентом відповідно до діючих тарифів шляхом перерахування на рахунок "Львівводоканалу" коштів до 10 числа, наступного за звітним місяця. При цьому, в першу чергу погашається заборгованість абонента.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по договору №310293 виконав. Проте відповідач повну оплату в строки визначені сторонами в п.3.5. договору №310293 не провів.

Згідно виставлених позивачем рахунків №143500 на суму 3 129,00 грн., №143521 на суму 8 808,72 грн. за травень 2013р., №183277 на суму 420,00 грн., №143575 на суму 497,84 за червень 2013р. та №160068 на суму 497,84 грн. та №143123 на суму 420,00 грн. за липень 2013р.

Відповідачем було сплачено 600,00 грн., гарантійним листом (вх.№1170 від 04.07.2013р.) він зобов"язувався перед позивачем оплатити 12 090,12 грн. згідно графіку: липень 2013р. - 4 000,00 грн.; серпень 2013р. - 4 000,00 грн.; вересень 2013р. - 4 000,00 грн., проте, оплати не провів.

Відтак, заборгованість відповідача, за надані послуги із забезпечення питною водою та приймання стічних вод за період з травня 2013р. по липень 2013р., згідно поданого позивачем розрахунку становить 13 173,40 грн.

Позивач керуючись умовами п.4.2. договору, у зв'язку із простроченням оплати за надані послуги, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним клопотання про збільшення позовних вимог становить 945,51 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу три проценти річних та інфляційні втрати, які згідно поданого ним клопотання про збільшення позовних вимог становлять 1 370,32 грн. інфляційних втрат та 380,46 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості, згідно заяви про збільшення позовних вимог, становить 15 869,69 грн., з яких 13 173,40 грн. основний борг, 945,51 грн. пеня, 1 370,32 грн. інфляційні нарахування та 380,46 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На підставі укладеного з позивачем договору №310293 від 24.04.2013р. відповідач користується послугами водопостачання та водовідведення і є абонентом позивача, здійснює скид стічних вод у систему каналізації м.Львова. Водночас не сплачує за надані послуги відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та п.2.1. «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведенн в населених пунктах України», затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27 червня 2008р. №190 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Відповідно до п.1.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила) визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання по договору №310293, оплату в строки визначені сторонами в п.3.5. договору №310293 за надані послуги із забезпечення питною водою та приймання стічних вод не здійснив, відтак у відповідача на момент подання позовної заяви існував борг в сумі 13 325,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по договору №310293 виконав. Проте відповідач повну оплату витавлених йому позивачем рахунків №143500 на суму 3 129,00 грн., №143521 на суму 8 808,72 грн. за травень 2013р., №183277 на суму 420,00 грн., №143575 на суму 497,84 за червень 2013р. та №160068 на суму 497,84 грн. та №143123 на суму 420,00 грн. за липень 2013р. в строки визначені сторонами в п.3.5. договору №310293 повністю не провів.

Факт часткової оплати в сумі 600,00 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку.

Відтак, борг за період з травня 2013р по липень 2013р. становить 13 173,40 грн.

Отже, вимоги позивача, про стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги із забезпечення питною водою та приймання стічних вод в сумі 13 173,40 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позовні вимоги, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, про стягнення з відповідача 1 370,32 грн. інфляційних нарахувань та 380,46 грн. 3% річних підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2 договору №310293 у разі повної або часткової несплати вартості наданих послуг, абоненту, на несплачену суму, починаючи з 20 числа наступного за звітним місяця, за коджен день прострочення нараховується пеня в розмірі 0,1 %.

Слід зазначити, що позивач при нарахуванні пені дотримувався вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", застосовуючи повдійну облікову ставку НБУ.

Водночас, перевіривши уточнений розрахунок пені, суд встановив, що позивачем при нарахуванні завищено її суму.

Згідно проведеного судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 717,87 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, обгрунтованим, який слід задоволити частково.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №3895 від 08.04.2014р. - 1 827,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 627-629, 901 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудтехсервіс" (79039, м.Львів, Шевченківський район, вул. Шевченка, 80; код ЄДРПОУ 38626691) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (79017, м.Львів, Личаківський район, вул.Зелена, 64; р/р 26001000005120 в ЛОФ ПАТ "Укрсоцбанк" в м.Львові; МФО 300023; код ЄДРПОУ 03348471) 13 173,40 грн. основного боргу, 717,87 грн. пені, 1 370,32 грн. інфляційних втрат, 380,46 грн. 3% річних та 1800,79 грн. судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 227,64 грн.

4. Наказ видати згідно вимог ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 21.07.2014р.

Суддя Сухович Ю.О.