Ухвала

від 01.07.2014 по справі 2а-1519/10/1070 (2а-9754/09/1070)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 року м. Київ К/9991/5372/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Сіроша М.В., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Садівницького товариства "Слава" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 у справі № 2а-1519/10/1070 (№2а-9754/09/1070)

за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

до Садівницького товариства "Слава"

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Державною податковою інспекцією до суду заявлений позов про стягнення з Товариства заборгованості по сплаті з земельного податку у розмірі 6 081,59 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства заборгованість у сумі 6 081,59 грн.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судам попередніх інстанцій, відповідачем подано до контролюючого органу податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік та визначив суму податку на землю, яка підлягає сплаті у розмірі 18 343,20 грн.

Самостійно визначена платником податку сума податкового зобов'язання сплачена не була. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, у зв'язку зі зміною грошової оцінки землі, до податкової інспекції було подано нові розрахунки земельного податку на 2008-2009 роки, якими було зменшено суму земельного податку. Проте зазначені розрахунки не були визнані контролюючим органом як податкові декларації, про що відповідач був неодноразово повідомлений відповідними листами.

Відмова контролюючого органу визнати подані Товариством нові звітні розрахунки земельного податку за 2008-2009 роки відповідачем в судовому порядку не оскаржувалась, а тому сума податку на землю, яку позивач самостійно визначив у первісному розрахунку земельного податку за 2009 рік та має сплатити, становила 18 343,20 грн.

Контролюючим органом було проведено камеральну перевірку податкового розрахунку земельного податку на 2008 рік, що оформлена актом від 15.06.2009 № 505/15-3/25296757 під час якої встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.07.2009 № 0004631503/0, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 19,14 грн., у тому числі 2,14 грн. основного платежу, 17,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Таким чином, підставою виникнення заборгованості є поданий відповідачем податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік та податкове повідомленням-рішенням від 09.07.2009 № 0004631503/0, визначені якими суми податкових зобов'язань позивачем сплачено не було.

Станом на 07.09.2009 року заборгованість Товариства по земельному податку складала 6081,59 грн. (довідка № 3271/9/24-040/485 від 07.09.2009).

Також судами встановлено, що податкова інспекція відповідно до вимог п. 6.2 та п. 6.3 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", з метою погашення відповідачем податкового боргу, направляла на адресу Товариства першу - від 03.12.2008 № 1/1019 та другу - від 16.01.2009 № 2/23 податкові вимоги, проте відповідачем вказані податкові вимоги не отримані, перша - через незнаходження підприємства за вказаною в реєстраційних документах адресою, друга - через відмову голови СТ "Слава" отримати вимогу, що підтверджується актом від 16.01.2009.

Крім того, контролюючим органом 16.02.2009 було прийнято рішення № 7 про стягнення коштів та продаж інших активів Товариства в рахунок погашення його податкового боргу.

Вказані заходи до погашення заборгованості не призвели.

У преамбулі Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що до загальнодержавних податків і зборів належить плата за землю (земельний податок, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Отже, Закон № 2181-III застосовується до стягнення коштів, встановлених Законом про систему оподаткування податків і зборів (обов'язкових платежів) і санкцій за порушення, пов'язані зі сплатою цих платежів.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені Законом № 2181-III строки, то ця сума визнається сумою податкового боргу, внаслідок чого до платника податків застосовуються заходи щодо стягнення боргу.

Податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання (п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-III).

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6-15 Закону № 2181-III.

Зокрема, після настання зазначених у п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III обставин та з урахуванням строку, передбаченого пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону, виникає право на звернення контролюючого органу із позовом про стягнення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судами обставин, контролюючим органом було дотримано порядків та строків стягнення податкового боргу, в тому числі надіслано першу та другу податкові вимоги, що не призвело до сплати відповідачем наявного податкового боргу у добровільному порядку, що стало підставою для позивача звернутися до суду.

За таких обставин суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано дійшли висновку про правомірність стягнення з відповідача заборгованості з земельного податку у розмірі 6 081,59 грн.

Отже, переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Садівницького товариства "Слава" відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 у справі № 2а-1519/10/1070 (№2а-9754/09/1070) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді М.В. Сірош

Т.М. Шипуліна