Ухвала

від 17.07.2014 по справі 826/711/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2014 р. м. Київ К/800/10051/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Юрченко В.П., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року

у справі № 826/711/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акваторія» (надалі також - позивач, ТОВ «Акваторія») звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі також - відповідач, ДПІ) у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2012 року № 0002682320.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2013 року в задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Акваторія» відмовлено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2013 року залишено без змін.

Позивач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року і направити справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2012 року № 0002682320, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 124 141,00 грн. (за основним платежем - 103 052,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 089,00 грн.), з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 12 жовтня 2012 року № 3255/22-40/32705154, про порушення позивачем вимог частин 1, 5 статті 203 , частин 1, 2 статті 215 , частини 1 статті 216 , статей 228 , 626 , 629 Цивільного кодексу України , пунктів 198.1 , 198.2 , 198.3 , 198.6 статті 198 Податкового кодексу України .

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили із того, що укладені між позивачем та його контрагентами правочини не відповідають моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, та на що не звернули уваги суди попередніх інстанцій, спірна перевірка, висновки якої покладені в основу оспорюваного у вказаній справі податкового повідомлення-рішення, була призначена згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на виконання постанови від 19 липня 2012 року старшого слідчого СВ ДПІ у Оболонському районі с. Києва ДПС майора податкової міліції Понько С.І.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час проведення перевірки відповідачем) визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України , пункту 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (в редакції, чинній на момент прийняття податкового повідомлення-рішення) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення податкових повідомлень-рішень) встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, прийнято обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, з аналізу наведених норм законодавства чинного на момент прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, слідує, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій наведеним положенням та обставинам оцінки не надано, як і не перевірено наявності доказів набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Відтак судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що визначені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до положень якої, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судами не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення судів попередніх інстанцій у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України .

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року скасувати.

Справу № 826/711/13-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

В.П. Юрченко