Рішення

від 12.07.2006 по справі 186/20-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

186/20-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032,  м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.06                                                                                                  Справа  186/20-06

За позовом  Селянського (фермерського) господарства "Олена"

До          Фермерського господарства "Переяслав"

про        стягнення 11200 грн.

   Суддя   Іваненко Я.Л.

В засіданні приймали участь:

від позивачаМисенко Я.В. –довіреність від 28.03.2006р., №1Ісаєва О.Ю. - голова, паспорт СН 323490 від 22.10.1996р.

від відповідачане з'явився

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Селянського фермерського господарства „Олена”, Переяслав-Хмельницький район, с. Хоцьки (надалі - позивач) до Фермерського господарства „Переяслав”, м. Переяслав-Хмельницький (надалі - відповідач) про стягнення 11200грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2006р. розгляд справи було призначено на 13.06.2006р. Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача в судові засідання.

Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свого обов'язку  щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

В судовому засіданні 26.06.2006р. представник позивача надав уточнення №14 від 20.06.2006р. до позовної заяви, відповідно до яких просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за землю, яка складається з орендної плати за 2003р. в розмірі 3000грн., орендної плати за 2004р. в розмірі 4000грн, орендної плати за 2005р. в розмірі 4000грн., а всього 11000грн. та 3% річних в розмірі 200грн.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце судових засідань, свого представника в судові засідання 13.06.2006р., 26.06.2006р. та 12.07.2006р. без поважних причин не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та витребуваних ухвалами суду документів не надав, що однак не перешкоджає, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) 27.01.2003р. було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір). Строк дії договору п'ять років –з 27.01.2003р. по 27.01.2008р. Відповідно до умов договору  орендодавець передав орендарю у користування земельну ділянку розміром 50,0 гектарів, вартістю 438450гривень, а орендар зобов'язався сплачувати орендодавцю орендну плату в розмірі, згідно додатку №1 до договору, в залежності від прибутку підприємства за поточний рік.

Згідно з додатком №1 до договору, розмір орендної плати за договором становить за 2003 рік –3000грн, за 2004рік- 4000грн, за 2005р. –4000грн. Згідно з п.3.1. договору орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії договору не пізніше 31 грудня кожного року.

Як вбачається з матеріалів справи та письмових пояснень позивача, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань, за оренду земельної ділянки за 2003, 2004, 2005 роки з позивачем не розрахувався, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 11000грн.

Згідно п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України і Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності. Щодо правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, їх положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

У зв'язку з наявністю на час розгляду справи обов'язку відповідача сплатити заборгованість позивачеві господарський суд у прийнятті даного рішення керується положеннями ГК України та ЦК України від 16.01.2003р.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом частини першої та  частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Крім того, стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11000грн. заборгованості за оренду земельної ділянки є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Відповідач своїми процесуальними правами, наданими йому ГПК України, не скористався, в судові засідання без поважних причин не з'явився, жодних доказів повного (часткового) погашення заборгованості по орендній платі за користування  земельною ділянкою не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник,  який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три відсотки  річних від  простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення трьох відсотків річних за прострочення платежів, що за його розрахунком становить 200грн., є правомірними та обґрунтованими, документально підтверджуються, а тому підлягають задоволенню.

На підставі ст.49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, господарський суд,–

вирішив:

1.  Позовні вимоги  задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Переяслав”  (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Червоноармійська, 57, кв.105, код 31826814) на користь Селянського (фермерського) господарства „Олена” (08473, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Хоцьки, вул. Гельмязівська, 27,  код 20597537) 11000,00грн. (одинадцять тисяч грн. 00коп.) основної заборгованості, 200,00грн. (двісті грн.) трьох відсотків річних,  та судові витрати: 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 112,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                         Іваненко Я.Л.