Постанова

від 22.07.2014 по справі 821/1598/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/1598/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Войтович І.І.,

при секретарі - Сердюк О.О.,

за участю:

представника позивача - Сергет Ю.В.,

представників відповідача - Котруца Ю.О., Петросюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-торговельна Фірма "Магістр Плюс"

до Державнї податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Виробничо-торговельна Фірма "Магістр Плюс" (далі - позивач, ПП ВТФ "Магістр -Плюс") з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень прийнятих Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 15 квітня 2014 року № 0000391502 та № 0000381502.

Представник позивача просив позов задовольнити зазначаючи, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару, оскільки відсутні первинні документи, а саме ТТН (їх невірне оформлення), невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов та зазначив, що у період з 24.03.2014 року по 25.03.2014 року була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПП ВТФ «Магістр Плюс» правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок платника за січень 2014 року. Проведеною перевіркою встановлено, що основним вітчизняними постачальниками позивача у перевіряємому періоді було Багатогалузеве приватне підприємство «Бонус». За результатами перевірки складено акт від 25.03.2014 року №106/21-03-15-02/33824075 (з урахуванням попереднього акту перевірки від 15.01.2014 року № 27/21-03-15-02/33824075), відповідно до висновків якого встановлено порушення п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, п.200.3 ст.200, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями. Підставою для встановлення позивачу зазначених порушень є те, що не можливо встановити факту походження товару придбаного ПП ВТФ «Магістр - Плюс» від БПП «Бонус», ТОВ «АТН ЛОГІСТИК» та відповідно його транспортування до пункту розвантаження. Вважає прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення правомірними. Поросив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство виробничо - торгівельна фірма «Магістр - Плюс» зареєстровано Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 24.10.2005 року за № 14991020000004026.

25.10.2005 року позивач узятий на облік в ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС за №7351

Платником податку на додану вартість ПП ВТФ «Магістр - Плюс» зареєстровано 01.11.2005 року, що підтверджується Свідоцтвом № 200048975 від 01.11.2005 року.

Також, судом встановлено, що у період з 24.03.2014 року по 25.03.2014 року відповідачем проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПП ВТФ «Магістр - Плюс» (код ЄДРПОУ 33824075) правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок платника за січень 2014 року.

За результатами даної перевірки складено акт від 25 березня 2014 року №106/21-03-15-02/33824075 (з урахуванням попереднього акту перевірки від 15.01.2014 року № 27/21-03-15-02/33824075, т.2 а.с.6-51). (далі - акт) (т.1 а.с. 11-27).

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, п.200.3 ст.200, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, внаслідок чого ПП ВТФ «Магістр - Плюс» (33824075) завищено суму податкового кредиту за листопад 2013 року на 54007,00 грн. що з урахуванням результатів перевірки за жовтень, листопад 2013 року (акт від 15.01.2014 року № 27/21-03-15-02/33824075) призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2014 року на суму 89537,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2014 року на 60061,00 грн. (с. акта 22, т.1, а.с. 27).

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт походження товару придбаного ПП ВТФ «Магістр - Плюс» від БПП «Бонус», ТОВ «АТН ЛОГІСТИК» та відповідно його транспортування до пункту розвантаження з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності. (т.1, а.с.24, с. акта 19).

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0000381502 від 15.04.2014 року, яким ПП ВТФ «Магістр - Плюс» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 89537,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 44768,50 грн.( т.1, а.с. 28).

Також, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0000391502 від 15.04.2014 року, яким ПП ВТФ «Магістр - Плюс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 32090,00 грн.(т.1, а.с. 29).

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що у ПП ВТФ «Магістр - Плюс» відсутні документи щодо купівлі товару від БПП «Бонус», ТОВ «АТН ЛОГІСТИК » судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що у період з вересня по листопад 2013 року ПП «ВТФ «Магістр Плюс» (далі - продавець) здійснювало експортні операції з постачання дизельного палива нерезидентам України (далі - покупці), а саме:

Компанія SNTD D.O.O. - контракт № 29 від 24.09.2013р. (т.1, а.с. 50-52), за умовами якого покупець доручив продавцю поставити дизельне паливо, в кількості та за ціною погодженою в рахунку (Invoce) № 29 від 24.09.2013р.(т.1, а.с. 49). На підставі вказаного контракту, Компанія перерахувала грошові кошти за товар на рахунок ПП «Магістр Плюс», що підтверджується Свифтом (випискою з банку) від 26.09.2013 року та заявою на продаж іноземної валюти № 21 від 27.09.2013 року.(т.1, а.с.60-61).

Після цього, ПП «Магістр Плюс» звернувся до одних із своїх вітчизняних постачальників з якими укладені договори (БПП «Бонус» - договір № 4/09/13 від 20 вересня 2013 року, ТОВ «АТН «Логістик» - договір № 23 від 05 вересня 2013 року, ТОВ «СП «Юкойл» - договір № 558/2013-ОС від 12 вересня 2013 року, ТОВ «Компания смазочных материалов «СИОЛ» - договір № 1317 від 03 січня 2011 року) із заявкою на поставку замовленого товару. (т.1, а.с.30-48). Виконання умов зазначених договорів підтверджується наданими суду доказами, а саме: рахунок-фактурою №СФ-0000078 від 26.09.2013 р. на зазгальну суму 106801,00 грн. у т.ч. ПДВ 17800,17 грн., видатковою накладною на товар №РН- 0000456 на загальну суму 106801,00 грн. у т.ч. ПДВ 17800,17 грн., податковою накладною №70 від 26.09.2013 р. на загальну суму 106801,00 грн. у т.ч. ПДВ 17800,17 грн., виписками з банку по особовому рахунку позивача від 27.09.2013 р. (т.1, а.с. 66-69). Після оплати, на підставі укладеного договору позивачем на умовах РСА - Франко-перевізник (склад продавця) само вивозом поставляє товар до пункту призначення - на судно Покупця. Поставка товару здійснювалась за рахунок позивача автомобільним транспортом Перевізника (Договір 1 на міські та міжміські перевезення вантажів автотранспортом від 02.01.2013 року укладений з ПП ОСОБА_5 - свідоцтво платника єдиного податку НОМЕР_1, ліцензія Серії НОМЕР_2 та Договір №13 про надання транспортних послуг від 01 січня 2013 року, укладений з ПП ОСОБА_6 Свідоцтво Серії НОМЕР_3, Ліцензія Серії НОМЕР_4). Після оплати транспортних послуг перевізник поставив товар до пункту призначення, після чого підписано акт прийому-передачі №32/12 від 26.09.2013 р. та заповнено ТТН №29 від 26.09.2013 р., яка підписана представниками сторін та скріплна печатками. (т.1, а.с. 59,72).

По поставці товару на борт судна, були складені бункерні розписки від 26.09.2013 року, якими підтверджується, що дизельне паливо доставлено та залито в бункерні танки машинного відділення. Паливо залито у присутності брокера ТОВ «Брокерсько-юридичне Агентство «Іва», (договір-доручення про надання послуг по декларуванню товарів та транспортних засобів № 157 від 24.01.2013 року) (т.1, а.с.41), по результату чого брокером складена митна ГТД, в якій поставлена відмітка, що задекларований в цій митній декларації товар покинув територію України. Виконання умов договору № 157 від 24.01.2013 року підтверджується актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000204, рахунок - фактура №СФ-0000204 від 26.09.2013 р. на зазгальну суму 600,00 грн. (т.1, а.с. 55-57, 63-64).

Компанія KD SHIPPING CO.LIMITED INC. - контракт № 34 від 10.10.2013р., за умовами якого покупець доручив продавцю поставити дизельне паливо, в кількості та за ціною погодженою в рахунку (Invoce) № 34 від 10.10.2013р. (т.1, а.с. 74-77).На підставі вказаного контракту, Компанія перерахувала грошові кошти за товар на рахунок ПП «Магістр Плюс», що підтверджується Свифтом (випискою з банку) від 10.10.2013 року та заявою на продаж іноземної валюти № 24 від 11.10.2013 року. (т.1, а.с.92-94).

Після цього, ПП «Магістр Плюс» звернувся до одних із своїх вітчизняних постачальників з якими укладені договори (БПП «Бонус» - договір № 4/09/13 від 20 вересня 2013 року, ТОВ «АТН «Логістик» - договір № 23 від 05 вересня 2013 року, ТОВ «СП «Юкойл» - договір № 558/2013-ОС від 12 вересня 2013 року, ТОВ «Компания смазочных материалов «СИОЛ» - договір № 1317 від 03 січня 2011 року) із заявкою на поставку замовленого товару. (т.1, а.с.30-38).

Виконання умов зазначених договорів, також підтверджується наданими суду доказами, а саме: рахунок - фактурою №СФ-0000108 від 10.10.2013 року на загальну суму 151656,00 грн. у т.ч. ПДВ 25276,00 грн.; видатковою накладною №РН-0000511 від 10.10.2013 року на загальну суму 151656,00 грн. у т.ч. ПДВ 25276,00 грн.; податковою накладною №67 від 10.10.2013 року на загальну суму 151656,00 грн. у т.ч. ПДВ 25276,00 грн.; рахунками на оплату по замовленню №29347 від 10.10.2013 року на загальну суму 41069,10 грн. у т.ч. ПДВ 6844,85 грн.,видатковою накладною № 82435 від 11.10.2013 року на загальну суму 41069,10 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 6844,85 грн., податковою накладною № 711 від 11.10.2013 року на загальну суму 41069,10 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 6844,85 грн.; випискою з банку по особовому рахунку позивача зі 11.10.2013 р. (т.1, а.с.95- 101).

Після оплати, на підставі укладеного договору позивач на умовах РСА - Франко-перевізник (склад продавця) само вивозом поставлено товар до пункту призначення - на судно Покупця. Поставка товару здійснювалась за рахунок ПП «Магістр Плюс» автомобільним транспортом Перевізника (Договір 1 на міські та міжміські перевезення вантажів автотранспортом від 02.01.2013 року укладений з ПП ОСОБА_5 - свідоцтво платника єдиного податку НОМЕР_1, ліцензія Серії НОМЕР_2 та Договір №13 про надання транспортних послуг від 01 січня 2013 року, укладений з ПП ОСОБА_6 Свідоцтво Серії НОМЕР_3, Ліцензія Серії НОМЕР_4) (т.1, а.с.13, 42-45). Оплата транспортних послуг перевізника за доставку товару до пункту призначення, підтверджується наданими суду доказами, а саме: актом прийому-передачі №3712 від 10.10.2013 р. №383 від 29.11.2013 р., рахунком 3712від 10.10.2013 р., №383 від 29.11.2013 року, та ТТН №34 від11.10.2013 р. (т.1, а.с. 87, 102-105).

По поставці товару на борт судна, були складені бункерні розписки від 11.10.2013 року, якими підтверджується, що дизельне паливо доставлено та залито в бункерні танки машинного відділення. (т.1, а.с. 85). Паливо залито у присутності брокера ТОВ «Брокерсько-юридичне Агентство «Іва», (договір-доручення про надання послуг по декларуванню товарів та транспортних засобів № 157 від 24.01.2013 року), по результату чого брокером складено митна ГТД, в якій поставлена відмітка, що задекларований в цій митній декларації товар покинув територію України.(т.1, а.с. 78-81).

Компанія MIDCOM SHIPPING LTD - контракт № 36 від 30.10.2013р., за умовами якого покупець доручив продавцю поставити дизельне паливо, в кількості та за ціною погодженою в рахунку (Invoce) № 36 від 30.10.2013р. (т.1, а.с. 107). На підставі вказаного контракту, Компанія перерахувала грошові кошти за товар на рахунок ПП «Магістр Плюс», що підтверджується Свифтом (випискою з банку) від 06.11.2013 року та заявою на продаж іноземної валюти № 28 від 07.11.2013 року. (т., а.с. 108-111, 117-119).

Після цього, ПП «Магістр Плюс» звернувся до одних із своїх вітчизняних постачальників з якими укладені договори (БПП «Бонус» - договір № 4/09/13 від 20 вересня 2013 року, ТОВ «АТН «Логістик» - договір № 23 від 05 вересня 2013 року, ТОВ «СП «Юкойл» - договір № 558/2013-ОС від 12 вересня 2013 року, ТОВ «Компания смазочных материалов «СИОЛ» - договір № 1317 від 03 січня 2011 року) із заявкою на поставку замовленого товару. Виконання умов даних договорів підтверджує наступними доказами: рахунком - фактурою № СФ-0000146 від 31.10.2013 року на загальну суму 106200,00 грн. у т.ч. 17700,00 грн., видаткова накладна №РН-0000574 від 31.10.2013 р. на загальну суму 106200,00 грн. у т.ч. 17700,00 грн., податкова накладна №151 від 31.10.2013 р. на загальну суму 106200,00 грн. у т.ч. 17700,00 грн., виписка по сосбовому рахунку позивача за 07.11.2013 р. (т.1, а.с. 120-123). Після оплати, на підставі укладеного договору позивач на умовах РСА - Франко-перевізник (склад продавця) само вивозом поставив товар до пункту призначення - на судно Покупця. Поставка товару здійснювалась за рахунок позивача автомобільним транспортом Перевізника (Договір 1 на міські та міжміські перевезення вантажів автотранспортом від 02.01.2013 року укладений з ПП ОСОБА_5 - свідоцтво платника єдиного податку НОМЕР_1, ліцензія Серії НОМЕР_2 та Договір №13 про надання транспортних послуг від 01 січня 2013 року, укладений з ПП ОСОБА_6 Свідоцтво Серії НОМЕР_3, Ліцензія Серії НОМЕР_4). Після оплати транспортних послуг перевізник поставив товар до пункту призначення, що підтверджується наданими суду актом прийому-передачі 41/12 від 31.10.2013 р., рахунком 41/12 ввід 31.10.2013 р. та ТТН №36 від 31.10.2013 р., яка підписана представниками сторін та скріплена печатками. (т.1, а.с. 112, 125).

По поставці товару на борт судна, були складені бункерні розписки від 31.10.2013 року, якими підтверджується, що дизельне паливо доставлено та залито в бункерні танки машинного відділення. Паливо залито у присутності брокера ТОВ «Брокерсько-юридичне Агентство «Іва», (договір-доручення про надання послуг по декларуванню товарів та транспортних засобів № 157 від 24.01.2013 року), по результату чого брокером складена митна ГТД, в якій поставлена відмітка, що задекларований в цій митній декларації товар покинув територію України.(т.1, а.с. 111, 127-129).

Компанія NAJJAR MARITIME S.A. - контракт № 37 від 06.11.2013р. (т.1, а.с. 131-133), за умовами якого покупець доручив продавцю поставити дизельне паливо, в кількості та за ціною погодженою в рахунку (Invoce) № 37 від 06.11.2013р. (т.1, а.с. 130). На підставі вказаного контракту, Компанія перерахувала грошові кошти за товар на рахунок ПП «Магістр Плюс», що підтверджується Свифтом (випискою з банку) від 11.11.2013 року та заявою на продаж іноземної валюти № 29 від 11.11.2013 року.(т.1, а.с. 141-142).

Після цього, ПП «Магістр Плюс» звернувся до одних із своїх вітчизняних постачальників з якими укладені договори (БПП «Бонус» - договір № 4/09/13 від 20 вересня 2013 року, ТОВ «АТН «Логістик» - договір № 23 від 05 вересня 2013 року, ТОВ «СП «Юкойл» - договір № 558/2013-ОС від 12 вересня 2013 року, ТОВ «Компания смазочных материалов «СИОЛ» - договір № 1317 від 03 січня 2011 року) із заявкою на поставку замовленого товару. Виконання умов зазначених договорів підтверджується рахунок-фактурою №31136 від 06.11.2013 р. на загальну суму 22750,00 грн. у т.ч. ПДВ 3791,67 грн., видатковою накладною на товар №91917 від 06.11.2013 р. загальну суму 22750,00 грн. у т.ч. ПДВ 3791,67 грн., податковою накладною № 286 від 06.11.2013 р. загальну суму 22750,00 грн. у т.ч. ПДВ 3791,67 грн., випискою по особовому рахунку позивача за 11.11.2013 р. (т.1, а.с. 144-147). Після оплати, на підставі укладеного договору позивач на умовах РСА - Франко-перевізник (склад продавця) само вивозом поставляє товар до пункту призначення - на судно Покупця. Поставка товару здійснювалась за рахунок позивача автомобільним транспортом Перевізника (Договір 1 на міські та міжміські перевезення вантажів автотранспортом від 02.01.2013 року укладений з ПП ОСОБА_5 - свідоцтво платника єдиного податку НОМЕР_1, ліцензія Серії НОМЕР_2 та Договір №13 про надання транспортних послуг від 01 січня 2013 року, укладений з ПП ОСОБА_6 Свідоцтво Серії НОМЕР_3, Ліцензія Серії НОМЕР_4). Після оплати транспортних послуг перевізник поставив товар до пункту призначення, після чого підписано акт прийому-передачі та ТТН № 37 від 06.11.2013 р., яка підписана представниками сторін та скріплена печатками. (т.1, а.с. 136)

По поставці товару на борт судна, були складені бункерні розписки від 06.11.2013 року (т.1, а.с. 134)., якими підтверджується, що дизельне паливо доставлено та залито в бункерні танки машинного відділення. Паливо залито у присутності брокера ТОВ «Брокерсько-юридичне Агентство «Іва», (договір-доручення про надання послуг по декларуванню товарів та транспортних засобів № 157 від 24.01.2013 року), по результату чого брокером складена митна ГТД , в якій поставлена відмітка, що задекларований в цій митній декларації товар покинув територію України. (т.1, а.с.134,138-140).

Компанія SC LADOGA LIMITED - контракт № 39 від 18.11.2013р. (т.1, а.с. 149-151), за умовами якого покупець доручив продавцю поставити дизельне паливо, в кількості та за ціною погодженою в рахунку (Invoce) № 39 від 18.11.2013р. (т.1, а.с. 148). На підставі вказаного контракту, Компанія перерахувала грошові кошти за товар на рахунок ПП «Магістр Плюс», що підтверджується Свифтом (випискою з банку) від 21.11.2013 року та заявою на продаж іноземної валюти № 31 від 21.11.2013 року.(т.1, а.с.160-162).

Після цього, ПП «Магістр Плюс» звернувся до одних із своїх вітчизняних постачальників з якими укладені договори (БПП «Бонус» - договір № 4/09/13 від 20 вересня 2013 року, ТОВ «АТН «Логістик» - договір № 23 від 05 вересня 2013 року, ТОВ «СП «Юкойл» - договір № 558/2013-ОС від 12 вересня 2013 року, ТОВ «Компания смазочных материалов «СИОЛ» - договір № 1317 від 03 січня 2011 року) із заявкою на поставку замовленого товару. Виконання зазначених договорів підтверджується наданими суду: рахунок-фактурою № 033121 від 22.11.2013 року на загальну суму 35750,00 грн. у т.ч. ПДВ 5958,33 грн., № 033275 від 26.11.2013 р. на загальну суму 3250,00 грн. у т.ч. ПДВ 541,67 грн., №288 від 29.11.2013 р. на загальну суму 124740,76 грн. у т.ч. ПДВ 20790,13 грн., видатковою накладною на товар №031732 від 26.11.2013 р. на загальну суму 35750,00 грн. у т.ч. ПДВ 5958,33 грн., № 031733 від 26.11.2013 р. на загальну суму 3250,00 грн. у т.ч. ПДВ 541,67 грн., №46 від 29.11.2013 р. на загальну суму 124740,76 грн. у т.ч. ПДВ 20790,13 грн., податковою накладною № 1014 від 26..11.2013 р. на загальну суму 35750,00 грн. у т.ч. ПДВ 5958,33 грн., №1015 від 26.11.2013 р. на загальну суму 3250,00 грн. у т.ч. ПДВ 541,67 грн., №45 від 29.11.2013 р. на загальну суму 124740,76 грн. у т.ч. ПДВ 20790,13 грн.; банківськими виписками по особовому рахунку позивача за 02.12.2013 р., 04.12.2013 р., 13.12.2013 р., 23.12.2013 р.,(т.1, а.с.167-183). Після оплати, на підставі укладеного договору позивач на умовах РСА - Франко-перевізник (склад продавця) само вивозом поставляє товар до пункту призначення - на судно Покупця. Поставка товару здійснювалась за рахунок позивача автомобільним транспортом Перевізника (Договір 1 на міські та міжміські перевезення вантажів автотранспортом від 02.01.2013 року укладений з ПП ОСОБА_5 - свідоцтво платника єдиного податку НОМЕР_1, ліцензія Серії НОМЕР_2 та Договір №13 про надання транспортних послуг від 01 січня 2013 року, укладений з ПП ОСОБА_6 Свідоцтво Серії НОМЕР_3, Ліцензія Серії НОМЕР_4). Після оплати транспортних послуг ( рахунок №383 від 29.11.2013 р. ) перевізник поставив товар до пункту призначення, після чого підписано акт прийому-передачі №383 від 29.11.2013 р. та заповнено ТТН № 39/1 від 27.11.2013 р. та ТТН №39 від 27.11.2013 р., яка підписана представниками сторін та скріплена печатками. (т.1, а.с. 158-159, 184-185).

По поставці товару на борт судна, були складені бункерні розписки від 27.11.2013 року, якими підтверджується, що дизельне паливо доставлено та залито в бункерні танки машинного відділення. Паливо залито у присутності брокера ТОВ «Брокерсько-юридичне Агентство «Іва», (договір-доручення про надання послуг по декларуванню товарів та транспортних засобів № 157 від 24.01.2013 року), по результату чого брокером складена митна ГТД, в якій поставлена відмітка, що задекларований в цій митній декларації товар покинув територію України.(т.1, а.с. 152-155).

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі товару та подальшої його реалізації.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його котрагентами безпідставним.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, п.200.3 ст.200, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, внаслідок чого ПП ВТФ «Магістр - Плюс» (33824075) завищено суму податкового кредиту за листопад 2013 року на 54007,00 грн. що з урахуванням результатів перевірки за жовтень, листопад 2013 року (акт від 15.01.2014 року № 27/21-03-15-02/33824075) призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2014 року на суму 89537,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2014 року на 60061,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень податкового законодавства п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, п.200.3 ст.200, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, безпідставним.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 15 квітня 2014 року № 0000391502 та № 0000381502 прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0000391502 від 15.04.2014 року, яким Приватному підприємству "Виробничо-торговельна Фірма "Магістр Плюс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 32090,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0000381502 від 15.04.2014 року, яким Приватному підприємству "Виробничо-торговельна Фірма "Магістр Плюс" зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменешення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 89537,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 44768,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Виробничо-торговельна Фірма "Магістр Плюс" ( код ЄДРПОУ 33824075) судовий збір в сумі 819,99 грн. (Вісімсот дев'ятнадцять гривень 99 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 липня 2014 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.3