Постанова

від 21.07.2014 по справі 813/3308/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2014 року Справа № 876/4099/14 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Гудима Л.Я.,

Довгополова О.М.,

за участю секретаря судового засіданні Прокопенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу директора ПП «Гарант безпека комфорт сервіс» Занька А.І. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року по справі №813/3308/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до ПП «Гарант безпека комфорт сервіс» про припинення підприємницької діяльності юридичної особи ПП «Гарант безпека комфорт сервіс», -

В С Т А Н О В И В:

25.04.2013р. Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі-ДПІ) звернулася в суд із позовом до ПП «Гарант безпека комфорт сервіс», просила припинити підприємницьку діяльність юридичної особи - ПП «Гарант безпека комфорт сервіс».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року прийнятою в порядку скороченого провадження адміністративний позов задоволено: припинено юридичну особу - ПП «Гарант безпека комфорт сервіс». Постанову звернено до негайного виконання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції директор ПП «Гарант безпека комфорт сервіс» Занько А.І. оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує на те, що робота підприємства була тимчасово зупинена у зв'язку з його хворобою, про що повідомлялось ДПІ, проте на зазначені обставини позивач не відреагував, подавши позов до суду.

Апелянт в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити. Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про розгляд справи, що у відповідності до вимог ст.196 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Позовні вимоги про припинення підприємницької діяльності юридичної особи - ПП «Гарант безпека комфорт сервіс» ДПІ обґрунтовані тим, що протягом року ПП «Гарант безпека комфорт сервіс» ухилялось від подання до органів ДПІ передбачених законодавством документів податкової та бухгалтерської звітності, покликаючись на акт ДПІ від 28.03.2013р.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги підтверджуються актом від 28.03.2013 року.

Перевіряючи законність та обґрунтованість Постанови суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Так, 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким передбачено, що у межах здійснення контрольних функцій органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців абз. 2 п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи є, зокрема, неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи ПП «Гарант безпека комфорт сервіс» 02.02.2006р. зареєстроване за №21 Виконавчим комітетом Львівської міської ради та взяте на облік як платник податків.

Рішення суду першої інстанції мотивоване лише тим, що позовні вимоги підтверджуються актом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби від 28.03.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не зазначено, який саме звіт відповідно до закону відповідач був зобов'язаний подавати органам державної податкової служби та чи було застосовано до відповідача штрафні санкції за неподання податкової звітності, передбачені податковим законодавством.

Даючи аналіз акта ДПІ від 28.03.2013р., складеного на предмет порушення податкового законодавства вбачається, що ПП «Гарант безпека комфорт сервіс» не подає податкової звітності, проте не зазначено дати подачі останнього звіту; акт, що поданий позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтований позов, не оформлений належним чином, складений зацікавленою особою, а інших доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач не подає податкові декларації, документи фінансової звітності, або здійснює діяльність, безпосередньо спрямовану на ухилення від оподаткування, тощо на підтвердження доводів контролюючого органу матеріали справи не містять.

Слід зауважити, що задовольняючи позовні вимоги згідно заявленого ДПІ позову про припинення підприємницької діяльності юридичної особи - ПП «Гарант безпека комфорт сервіс» в спосіб припинення юридичної особи ПП «Гарант безпека комфорт сервіс», суд першої інстанції фактично вийшов за межі позовних вимог, що є порушенням ст.11 КАС України.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права, суд апеляційної інстанції вийшовши за межі доводів апеляційної скарги прийшов до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Щодо судових витрат, то з врахуванням вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати зі сторін спору.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу директора ПП «Гарант безпека комфорт сервіс» Занька А.І. задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі №813/3308/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Повний текст Постанови виготовлено 24.07.2014р.