Постанова

від 23.07.2014 по справі 925/787/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2014 р. Справа№ 925/787/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Рудченка С.Г.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Іванові О.В.,

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзвод «Золотоніський»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року

у справі №925/787/14 (суддя В.А. Швидкий)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Прогрес»,м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзвод «Золотоніський», Черкаська обл., Золотоніський район, с. Піщане

про стягнення 17 701,55 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Прогрес» (надалі - ТОВ «Техно-Прогрес», позивач у справі) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзвод «Золотоніський» (надалі - ТОВ «СП «Золотоніський», відповідач у справі) про стягнення 17 701,55 грн. з яких: 2 764,80 грн. борг за поставлені агрегати, 14 150,10 грн. борг за поставлені запчастини, 96,77 грн. інфляційне збільшення суми боргу за агрегати, 495,25 грн. інфляційне збільшення суми боргу за запчастини, 31,81 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за агрегати та 162,82 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за запчастини.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року у справі №925/787/14 позовні вимоги ТОВ «Техно-Прогрес» задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з ТОВ «СП «Золотоніський» на користь ТОВ «Техно-Прогрес» 16 914,90 грн., основного боргу, 592,02 грн. інфляційні втрати, 194,63 грн. 3 % річних та 1 827,00 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано неналежне виконання останнім своїх зобов'язань за договором поставки продукції у спрощений спосіб, за таких обставин суд першої інстанції вирішив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «СП «Золотоніський» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року у справі №925/787/14 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує на те, що судом першої інстанції неправомірно розглядалася справа за відсутності представника відповідача, також заперечує проти швидкого розгляду справи судом першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2011 року у справі №925/787/14 апеляційну скаргу ТОВ «СП «Золотоніський» на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 у справі №925/787/14, прийнято до провадження та призначено її розгляд на 23.07.2014 року.

До початку судового засідання 21.07.2014 року, через канцелярію Київського апеляційного господарського суду, від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року, у зв'язку із перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Агрикова О.В., судді: Рудченко С.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року апеляційну скаргу ТОВ «СП «Золотоніський» на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 у справі №925/787/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Агрикова О.В., судді: Рудченко С.Г., Мальченко А.О.

Сторони в судове засідання 23.07.2014 року не з'явились. Відповідач причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подавав, хоча 16.07.2014 року належним чином був повідомленні про дату час судового засідання, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення №04116 1129993 1 від 10.07.2014 року.

У зв'язку зі належним повідомлення відповідача та заявленим клопотання позивача, колегія суддів вирішила розглядати справу за наявними матеріалами.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі усної домовленості ТОВ «СП «Золотоніський» відповідно до виставленого ТОВ «Техно-Прогрес» рахунку зобов'язалось здійснити оплату товару, а ТОВ «Техно-Прогрес» зобов'язалось поставити товар на всю суму перерахованих ТОВ «СП «Золотоніський» коштів.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Техно-Прогрес» на підставі рахунку на оплату по замовленню №138 від 05.07.2013 року (а.с. 8) поставило ТОВ «СП «Золотоніський» запчастини на загальну суму 14 150,10 грн., що підтверджується видатковою накладною №289 від 03.12.2013 року (а.с. 13). Також, ТОВ «Техно-Прогрес» на підставі рахунку на оплату по замовленню №154 від 11.07.2013 року (а.с. 12) поставило агрегати на загальну суму 2 764,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №290 від 2013 року. Вищевказані видаткові накладні підписані представником відповідача Супрун Іваном Михайловичем за довіреностями №966 від 27.11.2013 року (а.с. 14) та №967 від 27.11.2013 року (а.с. 15).

У зв'язку із невиконанням відповідачем свого зобов'язання щодо сплати за поставлений товар, позивач 27.03.2014 року направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості №1 (а.с. 16), з якої вбачається, що позивач просить сплатити 16 914,90 грн. боргу.

Відповідачем визнано заборгованість, про що сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.01.2013 року по 02.04.2014 року (а.с. 17). В казаний акт звірки підписаний головним бухгалтером відповідача та скріплений печаткою.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду спору є вимога позивача про стягнення 16 914,90 грн. боргу за поставлений товар. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 96,77 грн. інфляційних збитків за агрегати, 495,25 грн. інфляційних збитків за запчастини, 31,81 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за агрегати та 162,82 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за запчастини.

З матеріалів справи вбачається, що договір поставки у формі єдиного документу не складався.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до інформаційного листа №01-06/928/2012 від 17.07.2012 року «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Листом Вищого господарського суду від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» визначено, що якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

За таких обставин, враховуючи вимоги статті 692 Цивільного кодексу України, у відповідача виник обов'язок оплатити за поставлений товар з моменту підписання видаткової накладної, тобто з 03.12.2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів, які би свідчили про оплату за поставлений позивачем товар судом не встановлено і відповідачем не надано.

Враховуючи, що позивачем виконано обов'язок щодо поставки товару, про що свідчать накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, проте відповідачем обов'язок щодо сплати за поставлений товар не виконано, місцевий господарський дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу у розмірі 16 914,90 грн.

Крім того, позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 96,77 грн. інфляційних збитків за агрегати, 495,25 грн. інфляційних збитків за запчастини, 31,81 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за агрегати та 162,82 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за запчастини.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних збитків колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умов наведених вище, з огляду на те, що відповідач прострочив виконання зобов'язань, а також здійснивши перевірку наданого позивачем та прийнятого місцевим господарським судом розгорнутого розрахунку 3 % річних та інфляційних збитків, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені суми 3% річних та інфляційних збитків є обґрунтованими та арифметично правильними.

Доводи відповідача, які викладені у апеляційній скарзі, з приводу того що судом першої інстанції не правомірно розглянуто справу за відсутності представника відповідача, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно із ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.05.2014 року було порушено провадження у справі №925/787/14, розгляд справи призначений на 27.05.2014 року (а.с. 1).

Згідно із відміткою на звороті ухвали Господарського суду Черкаської області від 14.05.2014 року у справі № 925/787/14, вказана ухвала була направлена сторонам 14.05.2014 року, тобто без порушення вимог ст. 64 Господарського процесуального кодексу України.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №18005 0680668 2 від 14.05.2014 року (а.с. 29), яке підтверджує, що 15.05.2014 року за адресою: 19723, Черкаська обл., Золотоніський район,с. Піщане, вул. Шевченка, 61, ТОВ «СП «Золотоніський» було отримало ухвалу про порушення провадження у справі від 14.05.2014 року у справі №925/787/14, тобто за 12 днів до судового засідання.

Згідно із ч. 1,2,3,5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати: 1) господарському суду - відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в судовому процесі, - копію відзиву.

Таким чино, колегія суддів зазначає, що відповідач маючи достатньо часу, а саме 12 днів, не скористався своїм правом та не надіслав до Господарського суду Черкаської області своїх заперечень.

В судовому засіданні 27.05.2014 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подавав.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача 27.05.2014 року, ухвалою Господарського суду Черкаської області (а.с. 38-39), на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи на 12.06.2014 року.

Згідно із відміткою на звороті ухвали Господарського суду Черкаської області від 27.05.2014 року у справі № 925/787/14, вказана ухвала була направлена сторонам 28.05.2014 року.

Відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації від 28.02.2013 року № 28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим працівником адресата.

Отже, зазначені відмітки є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Аналогічна позиція, також викладена в п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009 року Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

В судове засідання 12.06.2014 року представник відповідача вдруге не з'явився, заяв та клопотань також не подавав.

Оскільки суд першої інстанції вже відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд першої інстанції враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, правомірно не знайшов підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Також, колегією суддів враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25.01.2006 року №1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей ст. 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на вище викладене, колегія суддів зазначає, оскільки відповідач був повідомлений належним чином та зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджала всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд першої інстанції правомірно розглянув справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а не його обов'язком. Тому, оскільки відповідач був повідомлений належним чином, а в матеріалах справи було достатньо документів для розгляду справи по суті, суд першої інстанції не був зобов'язаний повторно відкладати розгляд справи №925/787/14 на іншу дату.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року у справі №925/787/14.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзвод «Золотоніський» на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року у справі №925/787/14 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 року у справі №925/787/14 залишити без змін.

3. Справу №925/787/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді С.Г. Рудченко

А.О. Мальченко