Постанова

від 22.07.2014 по справі 804/7427/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 р. Справа № 804/7427/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю промислово торгівельне підприємство "ЮНІЛАЙФ.ПВ" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

ВСТАНОВИВ :

Територіальне управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю промислово торгівельне підприємство "ЮНІЛАЙФ.ПВ", а саме:

- заборонити виконання робіт працівникам, у тому числі посадовим особам, які не пройшли навчання, інструктажі і перевірку знань з охорони праці (16 осіб);

- припинити виконання робіт з розвантаження та розтарювання сипкої сировини в приймальні витратні бункери та робіт із фасування готової продукції без систем аспірації;

- припинити експлуатацію машин, механізмів, устаткування, які придбані за кордоном та яким не проведена експертиза на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України;

- припинити експлуатацію навантажувача (Nissan) у наслідок не проведення технічного огляду.

Ухвалою суду від 30 травня 2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 804/7427/14.

Ухвалою від 16 червня 2014 року дану справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до наказу Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області від 18 квітня 2014 року № 59, повідомлення про проведення перевірки виробничих об'єктів від 22 квітня 2014 року та направлення на проведення перевірки від 22 квітня 2014 р. № 227/9-Н, проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІЛАЙФ.ПВ" з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. За результатами проведеної перевірки складено Акт від 16.05.2014 р. № 42/9-6, в якому зафіксовано ряд порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих. У зв'язку з цим, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю працюючих, позивач просить застосувати до відповідача заходи реагування, а саме: заборонити виконання робіт працівникам, у тому числі посадовим особам, які не пройшли навчання, інструктажі і перевірку знань з охорони праці (16 осіб); припинити виконання робіт з розвантаження та розтарювання сипкої сировини в приймальні витратні бункери та робіт із фасування готової продукції без систем аспірації; припинити експлуатацію машин, механізмів, устаткування, які придбані за кордоном та яким не проведена експертиза на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України; припинити експлуатацію навантажувача (Nissan) у наслідок не проведення технічного огляду.

Представником позивача заявлене клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заявивши клопотання про відкладення розгляду справи, однак доказів поважності причин неприбуття у судове засідання не надав. Представником відповідача подані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що порушення, зазначені у акті перевірки та приписі, відповідачем усуваються. Також зазначено, що подання адміністративного позову про застосування заходів реагування і одночасне винесення припису, без зазначення строків усунення порушень, є протиправним. Таким чином, просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку про розгляд справи в письмовому провадженні.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області від 18 квітня 2014 року № 59, повідомлення про проведення перевірки виробничих об'єктів від 22 квітня 2014 року та направлення на проведення перевірки від 22 квітня 2014 р. № 227/9-Н, проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІЛАЙФ.ПВ" з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 16.05.2014 р. № 42/9-6.

Відповідно до висновків акту перевірки підприємством допущено ряд порушень нормативно-правових актів з охорони праці, які створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Так, згідно розділу V акту перевірки від 16.05.2014 р. № 42/9-6 зафіксовані наступні такі порушення:

1) не пройшли навчання і перевірку знань із питань охорони праці в обсязі виконуваної ними роботи, особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію машин, мханізмів, обладнання підвищеної небезпеки, та посадові особи, службові обовязки яких повязані з:

- керівництвом та контролем за виконанням робіт із підвищеною небезпекою;

- підготовкою персоналу для обслуговування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, а саме:

- НПАОП 24.5-1.22-13 Правила охорони праці на об'єктах з виробництва синтетичних мийних засобів;

- НПАОП 24.0-1.20-13-13 Правила охорони праці на об'єктах з виробництва товарів побутової хімії;

- НПАОП 0.00-1.22-08 Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів;

- НПАОП 0.00-1.27-09 Правила з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, що є порушенням п. 5.6 НПАОП 0.00-4.12-05 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого 26.01.2005 р. Наказ № 15 Держнаглядохоронпраці України;

2) допущені до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, чим порушено п. 3.17. НПАОП 0.00-4.12-05 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого 26.01.2005 р. Наказ № 15 Держнаглядохоронпраці України;

3) не забезпечені системами аспірації робочі місця розвантаження та розтарювання сипкої сировини в приймальні витратні бункери та робочі місця фасування готової продукції, чим порушено п. 1.6. глави V НПАОП 24.5-1.22-13 Правила охорони праці на об'єктах з виробництва синтетичних мийних засобів, затверджених 28.08.2013 р. Наказ № 599 Міненерговугілля України;

4) допущені до керування навантажувачем особи, які не мають посвідчення на право керування ним, чим порушено п. 7.4.6. НПАОП 0.00-1.22-08 Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів, затверджених 31.12.2008 р. Наказ № 308 Держгімпромнагляду України;

5) не проведено первинний та періодичні технічні огляди навантажувачу у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 687 «Про затвердження порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», чим порушено п. 7.3.1. НПАОП 0.00-1.22-08 Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів, затверджених 31.12.2008 р. Наказ № 308 Держгімпромнагляду України;

6) не припинена експлуатація у разі не проведення технічного огляду навантажувача, чим порушено п. 12. Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин», механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 687;

- допущене в експлуатацію без проведення експертизи на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України, технологічне устаткування, що придбане за кордоном (компресор, лінія для фасування прального порошку АСТМА, гідравлічний прес, навантажувач та інше), чим порушено ст. 21 Закону України «про охорону праці», затвердженого 14.10.1992 р. № 2696-ХІІ.

Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області винесено припис директору ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» від 19.05.2014 року № 42/9-6 щодо усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 16.05.2014 р. № 42/9-6.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 408/2011, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Згідно п. 6 цього Положення Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.

Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1996 р. № 2694-ХІІ (далі - Закон № 2694-ХІІ) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Відповідно до ст. 4 Закону № 2694-ХІІ, державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно до ст. 6 Закону № 2694-XII умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Відповідно до ст. 13 Закону № 2694-XII роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007 р. (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Право на звернення до суду Держгірпромнагляду України (його територіальних органів) визначено у Законі № 877-V. Ст. 4 цього Закону встановлено, що орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 7 ст. 7 Закону № 877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань: промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю; геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; безпечного проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; трубопровідного транспорту, функціонування ринку природного газу та діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об'єктами, встановлює Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, яке затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 року № 826, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1531/20269.

Пунктом 2.26 зазначеного Положення передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII, Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності; адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану; використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству; інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці; забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях; використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Відповідно до Наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 року № 826 загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Згідно до статті 13 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

У разі досягнення граничного строку експлуатації роботодавець припиняє подальшу експлуатацію устаткування до проведення експертного обстеження.

Граничний строк експлуатації устаткування обчислюється від дати введення в експлуатацію за умови його поставки виробником або постачальником спеціально законсервованим для довготривалого зберігання (більше ніж протягом місяця після виготовлення). У разі коли дата введення в експлуатацію невідома, граничний строк експлуатації устаткування обчислюється починаючи з дати його виготовлення. Якщо граничний строк експлуатації в експлуатаційних документах не зазначено, цей строк встановлюється за організаційно-методичними документами (п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687 "Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки").

В даному випадку позивачем 16 травня 2014 року при проведенні планової перевірки були встановлені порушення, які становлять загрозу життю та здоров'ю працівників, а отже суд приходить до висновку про необхідність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІЛАЙФ.ПВ», а саме, до усунення встановлених порушень: заборонити виконання робіт працівникам, у тому числі посадовим особам, які не пройшли навчання, інструктажі і перевірку знань з охорони праці (16 осіб); припинити виконання робіт з розвантаження та розтарювання сипкої сировини в приймальні витратні бункери та робіт із фасування готової продукції без систем аспірації; припинити експлуатацію машин, механізмів, устаткування, які придбані за кордоном та яким не проведена експертиза на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України; припинити експлуатацію навантажувача (Nissan) у наслідок не проведення технічного огляду.

Враховуючи встановлені обставини справи та відсутність самостійного усунення відповідачем виявлених порушень на час розгляду справи у суді, адміністративний позов Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 3 Законом України "Про судовий збір" передбачений обов'язок позивача сплатити судовий збір у належному розмірі під час подання адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а в статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 73,08 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 122, 128, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю промислово торгівельне підприємство "ЮНІЛАЙФ.ПВ" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю промислово торгівельне підприємство "ЮНІЛАЙФ.ПВ" (ЄДРПОУ 37252922) до усунення встановлених порушень, а саме:

- заборонити виконання робіт працівникам, у тому числі посадовим особам, які не пройшли навчання, інструктажі і перевірку знань з охорони праці;

- припинити виконання робіт з розвантаження та розтарювання сипкої сировини в приймальні витратні бункери та робіт із фасування готової продукції без систем аспірації;

- припинити експлуатацію машин, механізмів, устаткування, які придбані за кордоном та яким не проведена експертиза на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України;

- припинити експлуатацію навантажувача (Nissan) внаслідок не проведення технічного огляду.

Стягнути з Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 37988307) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.).

Згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 256 постанова суду підлягає негайному виконанню.

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 12 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України особа має право подати заяву про скасування цих заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Б. Ляшко