Постанова

від 17.07.2014 по справі 810/3517/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2014 року 10 год. 22 хв. 810/3517/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

представника позивача: Хіміч А.В.,

представника відповідача: Литвина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтєвробуд» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтєвробуд» (далі - ТОВ «Альтєвробуд» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Броварська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2014 № 0000602202 та № 0000592202.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо виконання будівельних та електромонтажних робіт між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альта-Ком» (далі - ТОВ «Альта-Ком») мали реальний характер - роботи виконано, прийнято й оплачено позивачем. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону. Представник позивача у судовому засіданні 17.07.2014 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.07.2014 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Альтєвробуд», ідентифікаційний код 37495163, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Красовського, буд. 26, зареєстроване як юридична особа 12.03.2011. Як платник податків позивач узятий на податковий облік з 14.03.2011 за № 4234.

Позивач з 10.05.2011 зареєстрований платником податку на додану вартість, про що Броварською ОДПІ видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100336014 (том І а.с.57).

Основними видами діяльності ТОВ «Альтєвробуд» є будівництво житлових і нежитлових будівель; електромонтажні роботи; штукатурні роботи; покриття підлоги й оброблення стін; малярні роботи; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

Відповідно до ліцензії, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, ТОВ «Альтєвробуд» має право здійснювати будівельні та монтажні роботи, монтаж інженерних мереж (термін дії з 27.04.2011 по 27.04.2014 том І а.с.58).

У період з 20.12.2013 по 26.12.2013 на підставі наказу Броварської ОДПІ від 20.12.2013 № 593, направлення на проведення перевірки від 20.12.2013 № 535, посадовою особою Броварської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альтєвробуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Альта-Ком» (код за ЄДРПОУ 37633734) за період 01.01.2012 по 30.09.2013.

За результатами перевірки складений акт від 09.01.2014 № 3/22-1/37495163 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення позивачем при взаємовідносинах з ТОВ «Альта-Ком»:

- частин першої, п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України;

- вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 93699,00 грн., в тому числі за листопад 2012 року на суму 35421,00 грн., за грудень 2012 року на суму 34680,00 грн., за січень 2013 року на суму 13498,00 грн. та за лютий 2013 року на суму 10100,00 грн.;

- вимог підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 96024,00 грн., в тому числі за ІV квартал 2012 року на суму 73606,00 грн. та за І квартал 2013 року на суму 22418,00 грн.;

- вимог підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704;

- вимог пункту 8 розділу 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935.

В обґрунтування правомірності спірних рішень відповідач зазначив, що відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 02.09.2013 по справі № 761/19615/13-к (провадження № 1-кп/761/684/2013), засновника та директора ТОВ «Альта-Ком» ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, оскільки ОСОБА_3 здійснив реєстрацію ТОВ «Альта-Ком» за винагороду на прохання невстановленої особи, без мети здійснення господарської діяльності та господарською діяльністю, від імені створеної юридичної особи, не займався.

У зв'язку із зазначеним, посадова особа Броварської ОДПІ дійшла висновку про безпідставне віднесення ТОВ «Альтєвробуд» суми податку на додану вартість до податкового кредиту та до складу витрат витрати на придбання робіт за господарськими операціями з ТОВ «Альта-Ком», оскільки, на думку податкового органу, роботи не виконувались, а учасниками правочинів переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань.

На підставі Акта перевірки Броварською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 25.01.2014: № 0000602202, згідно з яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 140549,00 грн. у тому числі, за основним платежем - 93699,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 46850,00 грн. та № 0000592202, згідно з яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств на суму 144036,00 грн. у тому числі, за основним платежем - 96024,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 48012,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався своїм правом оскаржити їх в судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

З метою забезпечення всебічного і повного з'ясування обставин справи, суд витребував у позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт виконання ТОВ «Альта-Ком» будівельних робіт, оплати позивачем їх вартості та сплати сум податку на додану вартість, а у відповідача всі документи, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Так, з наданих позивачем суду документів вбачається, що між замовником - ТОВ «Альтєвробуд» та субпідрядником - ТОВ «Альта-Ком» укладено ряд договорів будівельного субпідряду, а саме:

- від 08.10.2012 № 08/10 (ремонт покрівлі в магазині «Технополіс» м. Київ, вул. В.Окружна, 4);

- від 01.11.2012 № 01/11 (ремонтно-оздоблювальні роботи в магазині «Технополіс» м. Київ, вул. В.Окружна, 4);

- від 09.11.2012 № 9/11 (електромонтажні роботи з підключення торгового обладнання в магазині «Технополіс-1» м. Київ, вул. В.Окружна, 4);

- від 20.12.2012 № 20/12 (електромонтажні роботи з улаштування освітлення магазину «Технополіс-1» м. Чернігів, вул. Примакова, 10);

- від 14.01.2013 № 14/01 (улаштування жорсткого гідроізоляційного покриття в приміщеннях КПП на будівництві промтоварних та розподільчих складів з окремо розташованою будівлею холодильнику та благоустроєм прилеглої території Калинівської сільської ради Броварського району, Київської області);

- від 05.02.2013 № 05/02 (виготовлення стяжки армованої для підлоги на будівництві промтоварних та розподільчих складів з окремо розташованою будівлею холодильнику та благоустроєм прилеглої території Калинівської сільської ради Броварського району, Київської області);

- від 08.02.2013 № 08/12 (оздоблювальні роботи в приміщеннях акумуляторної К-1/Л-1 в приміщеннях КПП, в приміщеннях заряджання акумуляторної на будівництві промтоварних та розподільчих складів з окремо розташованою будівлею холодильнику та благоустроєм прилеглої території Калинівської сільської ради Броварського району, Київської області) (том І а.с.130-132, 143, 144, 174, 175, 191-193, 237, 238, том ІІ а.с.1, 2, 11, 12).

Відповідно до умов вказаних договорів субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати із матеріалів замовника будівельні та електромонтажні роботи і здати їх замовникові робіт.

Як вбачається із змісту вказаних договорів, всі вони містять ідентичні умови щодо порядку виконання та документального оформлення будівельних робіт.

Так, субпідрядник до початку виконання робіт зобов'язаний погодити із замовником графіки їх виконання.

Також, договорами передбачено складання та підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Роботи виконуються із матеріалів замовника. У разі придбання матеріалів субпідрядником, останній надає замовникові документи про придбані матеріали.

Суд звертає увагу, що вказані договори не містять усіх істотних умов договору, встановлених для даного виду договорів (будівельний підряд) главою 61 «Підряд» розділу ІІІ Цивільного кодексу України, зокрема, таких як ціна договору, спосіб її визначення та строки виконання робіт, що є порушенням вимог статті 843 та статті 846 Цивільного кодексу України.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, залучення ТОВ «Альта-Ком» до виконання будівельних робіт було обумовлено наявністю укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Техенерготрейд» відповідних угод для їх виконання.

Як вбачається із змісту пункту 3.2 договорів підряду, укладених між замовником - ТОВ «Технополіс-1» та підрядником - ТОВ «Альтєвробуд» від 03.10.2012 № 03/1012-2, від 23.10.2012 № 23/1012-1, від 06.10.2012 № 06/1112-2, від 17.12.2012 № 17/1212-1, підрядник має право залучати сторонні підприємства для виконання робіт тільки за згодою замовника (том І а.с.62-64, 72-74, 95-97, 108-110).

Умову аналогічного змісту містить і пункт 7.1 договору на виконання будівельних робіт від 14.02.2012 № 14-02, укладеного між замовником - ТОВ «Техенерготрейд» та підрядником - ТОВ «Альлєвробуд», відповідно до якого підрядник має право залучати до виконання робіт, передбачених даним договором третіх осіб (субпідрядників) тільки за попередньою письмовою згодою замовника (том І а.с.204-213).

Разом з цим, позивачем не надано суду жодних доказів погодження замовниками будівництва залучення до виконання будівельних робіт субпідрядника - ТОВ «Альта-Ком».

На підтвердження факту виконання ТОВ «Альта-Ком» на користь позивача будівельних робіт позивачем до перевірки та матеріалів справи надані:

- акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад, грудень місяці 2012 року, січень, лютий місяці 2013 року (том І а.с.138-141, 145, 146, 149, 150, 152, 153, 155-161, 163-165, 167, 168, 177, 178, 181, 182, 195-198, 240, 241, том ІІ а.с.4-8, 14-21);

- податкові накладні від 30.11.2012 № 815, № 816, від 29.11.2012 № 731, № 730, від 28.11.2012 № 697, від 10.11.2012 № 304, від 12.12.2012 № 368, від 13.12.2012 № 382, від 21.12.2012 № 652, від 15.12.2012 № 871, від 26.12.2012 № 926, від 16.01.2013 № 491, від 15.01.2013 № 461, від 22.02.2013 № 607, від 25.02.2013 № 696, від 26.02.2013 № 727, від 27.02.2013 № 768, від 28.02.2013 № 848, № 850, № 851 (том І а.с.142, 147, 148, 151, 154, 162, 166, 169, 179, 180, 183, 199, 200, 242, том ІІ а.с.9, 10, 22-25);

- виписки по банківському рахунку позивача (том ІІ а.с.26-37).

Разом з цим, позивачем не надано графіків виконання робіт, довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3, доказів передачі позивачем субпідряднику будівельних матеріалів, або доказів їх придбання самостійно субпідрядником та не повідомлено про причини відсутності вказаних документів, у той час як обов'язковість складання таких документів передбачена умовами договорів будівельного субпідряду.

Позивачем до матеріалів справи також не приєднано податкових накладних, виписаних ТОВ «Альта-Ком» на користь позивача за результатами виконання: ремонту покрівлі в магазині «Технополіс» м. Київ, вул. В.Окружна, 4 за договором від 08.10.2012 № 08/10; ремонтно-оздоблювальних робіт в магазині «Технополіс» м. Київ, вул. В.Окружна, 4 за договором від 01.11.2012 № 01/11; електромонтажних робіт з улаштування освітлення магазину ТП 57 за договором від 20.12.2012 № 20/12 та улаштування жорсткого гідроізоляційного покриття в приміщеннях КПП за договором від 14.01.2013 № 14/01.

Крім цього, при дослідженні представлених документів судом встановлено їх неузгодженість між собою.

Так, відповідно до умов договору від 01.11.2012 № 01/11 субпідрядник зобов'язується виконати ремонтно-оздоблювальні роботи в магазині «Технополіс» м. Київ, вул. В.Окружна, 4.

Разом з цим, як вбачається із змісту податкових накладних №№ 816, 697, 304, 368, 652, 730, 731 (том І а.с.147.148,151,154,162), виписаних ТОВ «Альта-Ком» на користь позивача за результатами виконання робіт за договором від 01.11.2012 № 01/11 та акта приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (том І а.с.163) складеного за результатами виконання договору від 01.11.2012 № 01/11 субпідрядником здійснювалось підключення торгового обладнання в магазині «Технополіс - 1».

Однак, даний вид робіт не передбачений умовами зазначеного договору. Крім цього, і об'єкт на якому здійснювалось будівництво також є іншим.

Відповідно до умов договору від 09.11.2012 № 09/11 субпідрядник зобов'язується виконати електромонтажні роботи з підключення торгового обладнання в магазині «Технополіс-1» м. Київ, вул. В.Окружна, 4.

Разом з цим, як вбачається із змісту податкових накладних, виписаних ТОВ «Альта-Ком» на користь позивача на виконання договору від 09.11.2012 № 09/11 та актів приймання виконаних будівельних робіт, субпідрядником виконувались як електромонтажні роботи з підключення торгового обладнання так і ремонтно-будівельні роботи в магазині «Технополіс» м. Київ, вул. В.Окружна, 4. Однак, виконання останніх не передбачено умовами договору від 09.11.2012 № 09/11.

У ході розгляду справи, суду не надано жодних доказів щодо відсутності у позивача необхідного кваліфікованого персоналу для виконання замовлених у ТОВ «Альта-Ком» робіт.

Враховуючи ненадання позивачем доказів погодження замовниками будівництва залучення до виконання будівельних робіт субпідрядника ТОВ «Альта-Ком», не надання документів, обов'язковість складання яких передбачена договорами субпідряду, укладених між позивачем та ТОВ «Альта-Ком» (графіків виконання робіт, довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3, доказів передачі позивачем субпідряднику будівельних матеріалів, або доказів їх придбання самостійно субпідрядником, доказів їх оприбуткування на складах позивача) та беручи до увагу наведену вище неузгодженість між собою даних щодо виду та обсягу будівельних робіт, які містяться у договорах субпідряду та складених на їх виконання актів прийняття виконаних будівельних робіт та податкових накладних, суд дійшов висновку про відсутність у позивача належного документального оформлення господарських відносин з ТОВ «Альта-Ком» з приводу виконання останнім будівельних робіт на підставі представлених документів.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податку на додану вартість.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзац другий).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Крім цього, в силу положень пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Згідно підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не належать до складу витрат будь-які витрати не пов'язані з провадженням господарської діяльності, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом положень Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та витрат, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Суд звертає увагу на те, що первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV. Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною першою статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункт 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10 вказаної статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 01.11.2011 № 1379, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, чинного на день складання податкових накладних, усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Дослідивши додані до позовної заяви документи суд встановив, що директором ТОВ «Альта-Ком» є ОСОБА_3.

Саме від імені ОСОБА_3 підписано всі додані до позовної заяви договори субпідряду, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та податкові накладні.

Разом з цим, відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 02.09.2013 по справі № 761/19615/13-к (провадження № 1-кп/761/684/2013), засновника та директора ТОВ «Альта-Ком» ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

Із вказаного рішення суду вбачається, що ОСОБА_3 здійснив реєстрацію ТОВ «Альта-Ком» за винагороду на прохання невстановленої особи, без мети здійснення господарської діяльності та господарською діяльністю, від імені створеної юридичної особи не займався.

Зазначені обставини вказують на те, що податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності підписані не директором ТОВ «Альта-Ком», а невідомими особами, а, отже, оформленні з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тому не можуть доводити реальність виконання господарських операцій та використовуватись для формування податкового кредиту та витрат.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року № 21-421а11.

Крім цього, позивачем не надано жодного доказу щодо наявності у його контрагента необхідного обсягу матеріальних ресурсів, необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, наявності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, тощо. Не повідомлено суд щодо причин залучення субпідрядних організацій, не надано табелю обліку робочого часу, журналу інструктажу персоналу з техніки безпеки.

Суду не надано жодних доказів щодо схвалення ОСОБА_3 правочинів, які укладались невідомими особами від його імені, як то передбачено положеннями статей 241 та 1158 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх рішень не звільняє позивача від обов`язку доказування власних тверджень чи заперечень.

У ході розгляду справи позивачем не доведено факту реальності господарських операцій по взаємовідносинам із ТОВ «Альта-Ком».

Водночас, за відсутності факту придбання робіт (послуг) або у разі якщо придбані роботи (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту та до витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи заперечення посадовою особою контрагента позивача своєї участі у діяльності юридичної особи, що підтверджується вироком суду, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (частина друга статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Із матеріалів справи вбачається, що розмір майнових вимог, заявлених позивачем, становить 284585,00 грн., та, відповідно, 2 відсотки від них дорівнюють сумі у розмірі 5691,70 грн. А відтак, у даному випадку, розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем, обмежується 4 розмірами мінімальної заробітної плати, що станом на 1 січня становить суму 4872,00 грн.

Враховуючи наведене та ту обставину, що відповідно до платіжного доручення від 14.05.2014 № 1555 позивачем сплачено частину судового збору у розмірі 487,20 грн., суд дійшов висновку, що решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтєвробуд» (ідентифікаційний код 37495163) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 липня 2014 р.