Постанова

від 21.07.2014 по справі 803/1394/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2014 року    Справа № 803/1394/14 Волинський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Волдінера Ф.А., при секретарі судового засідання Ковальчук М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління  Міндоходів у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» про стягнення податкового боргу в сумі 339 583 грн. 75 коп. з рахунків платника у банках. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач як платник податків в порушення вимог статті 16 Податкового кодексу України протягом 2014 року не вживає заходів щодо погашення податкового боргу перед бюджетом, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24.03.2011 року № 0000022301/0/4127 яким відповідачу визначено суму податку на додану вартість на загальну суму 339 583 грн. 75 коп. Володимир-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області вживались заходи щодо стягнення податкового боргу в порядку, визначеному статтею 59 Податкового кодексу України, шляхом надіслання відповідачу податкової вимоги форми «Ю» № 2 від 15.03.2012 року, однак, зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» до держаного бюджету Локачинського району податковий борг у сумі 339 583 грн. 75 коп. Представник позивача в судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання на виклик суду для участі в розгляді справи не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4550000979486 від 18.07.2014 року. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та заперечень на позов не подавав. Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу можу бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Як передбачено частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких мотивів та підстав. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» 25.10.2001 року зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа Локачинською районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 399317. З листа Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області № 5116/18-011 від 08.07.2014 року вбачається, що відповідач перебуває на обліку як платник окремих податків і зборів з 02.11.2001 року, станом на 08.07.2014 року має відкриті рахунки у банківських установах. Як слідує із матеріалів справи, зокрема, з довідки про податковий борг перед бюджетом № 5114/25-025 від 08.07.2014 року, у відповідача існує податковий борг з податку на додану вартість у сумі 339 583 грн. 75 коп. Підпунктами 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. З матеріалів справи вбачається, що Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція на підставі акту перевірки № 206/23-31602999 від 11.03.2011 року 24.03.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022301/0/4127, яким відповідачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 3 365 383 грн. 75 коп. Судом встановлено, що відповідачем дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено до суду. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 року в адміністративній справі № 2а/0370/1010/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокорміндустрія” до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 24 березня 2011 року №  0000022301/0/4127, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року, адміністративний позов  задоволено частково та скасовано зазначене податкове повідомлення-рішення на суму 3 025 800 грн. Таким чином, постанова суду першої інстанції набрала законної сили 29.04.2014 року. Відтак, податкове зобов'язання визначене відповідачу податковим повідомленням-рішенням № 0000022301/0/4127 від 24.03.2011 року в сумі 339 583 грн. 75 коп. набуло статусу узгодженого. Відповідно до частин 1 та 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності  цих обставин та добровільності їх визнання. Отже, оскільки правомірність збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 24.03.2011 року № 0000022301/0/4127 встановлено постановою Волинського окружного адміністративного суду, що набрала законної сили, а тому дані обставини не потребують доказуванню при розгляді цієї справи, а узгоджені податкові зобов'язання, які виникли на підставі даних податкових повідомлень-рішень, набули статусу податкового боргу платника податків. Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим кодексом. Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. З матеріалів справи слідує, що Володимир-Волинською ОДПІ в зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу вживались заходи щодо його стягнення в порядку, визначеному статтею 59 Податкового кодексу України, шляхом надіслання податкової вимоги форми «Ю» № 2 від 15.03.2012 року, проте, вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної  заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області підлягають до задоволення. Відповідно до підпунктів 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток приватних підприємств та податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків і зборів, отже, податковий борг підлягає стягненню в дохід  Державного бюджету України. Керуючись статтями 11, 17, 72, 128, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» (45500, Волинська область, Локачинський район, селище міського типу Локачі, вулиця Шевченка, 14, код ЄДРПОУ 31602999) до Державного бюджету України податковий борг в сумі 339 583 (триста тридцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят три) гривні 75 копійок. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Суддя                                                                                                            Ф.А. Волдінер