Постанова

від 22.07.2014 по справі 825/1755/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1755/14 Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гідромакс-Інжиніринг» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідромакс-Інжиніринг» ( далі - позивач ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернігівській області ( далі - відповідач ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2014 року № 0000702200.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 13 червня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Гідромакс-Інжиніринг» ( далі - ТОВ «Гідромакс-Інжиніринг» ) є юридичною особою, яка перебуває на обліку Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернігівській області як платник податку на додану вартість ( далі - ПДВ ).

Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернігівській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гідромакс-Інжиніринг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» у березні та липні 2012 року і ТОВ «Авеста Трейд» у липня 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19.03.2014 року № 1283/22/34596872.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження ПДВ на суму 23 447,16 грн.

На підставі та на виконання акту перевірки від 19.03.2014 року № 1283/22/34596872 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2014 року № 0000702200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 23 447,16,00 - за основним платежем та 11 723,58 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що товарність операцій між позивачем і ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», ТОВ «Авеста Трейд» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що, на думку, суду першої інстанції, є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2014 року № 0000702200.

Однак, судова колегія не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення № 88).

Так, Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п. 198.2. ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.

Відповідно до п. 201.1. ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Згідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналогічна правова норма закріплена у пункті 2.2 Положенні № 88.

Отже, з наведених законодавчих положень вбачається, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які для надання їм юридичної сили, крім іншого, повинні бути складені за результатами фактично вчиненої операції, мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про відповідну господарську операцію, її зміст та обсяг, а також бути підписаними уповноваженими особами.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: 1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; 2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; 3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; 4) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, недоведеність реальності здійснення юридичною особою господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі, що у свою чергу, позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту.

Тож, лише наявність сукупності передбачених законодавством обставин є єдиною та достатньою правовою підставою для надання первинному документу юридичної значимості для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Разом з тим, на підтвердження господарських правовідносин з ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», ТОВ «Авеста Трейд» за договорами поставки позивачем до суду були надані видаткові та податкові накладені, специфікації, рахунки-фактури, виписки по рахункам.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що більшість із зазначених документів складена з порушенням вимог ст. 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положенні № 88. Так, зокрема, специфікації і рахунки-фактури не містять прізвищ та ініціалів осіб, які їх підписали, а з наданих позивачем виписках по рахункам не можливо встановити реальність руху коштів між сторонами.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані специфікації, рахунки-фактури та виписки по рахункам не можна вважати належними і допустимими доказами в розумінні ст. 70 КАС України, які б підтверджували товарність господарських операцій між ТОВ «Гідромакс-Інжиніринг» і ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», ТОВ «Авеста Трейд» на підставі договорів поставки у періоди, за які контролюючим органом проводилася перевірка податкової звітності позивача.

Крім того, позивачем в ході апеляційного провадження не було надано суду жодних інших доказів, які б підтверджували рух товарів і коштів за спірними договорами поставки, зокрема, у матеріалах справи відсутні акти прийому-передачі товарів, а також не вбачається, яким чином здійснювалося їх перевезення, зберігання та використання у господарській діяльності позивача та/або подальша реалізація.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що первинну документацію, надану позивачем на підтвердження реальності здійснення між ним і ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», ТОВ «Авеста Трейд» господарських операцій за договорами поставки, не можна вважати достатньою у розумінні податкового законодавства, оскільки зазначені документи не посвідчують товарність таких операцій, а отже є формально складеними.

Водночас, апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у відповідності до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, довів правомірність винесеного ним податкового повідомлення-рішення від 07.04.2014 року № 0000702200 та переконав суд апеляційної інстанції у своїй правоті.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні достані та необхідні правові підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2014 року № 0000702200 і приходить до висновку про те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання .

З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернігівській області - задовольнити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 159, 160 , 195 , 196 , 198 , 202, 205 , 207 , 212 , 254 КАС України , суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернігівській області - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Гідромакс-Інжиніринг» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст рішення виготовлено 23.07.2014 року.

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.