Постанова

від 24.07.2014 по справі 809/2142/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2014 р. Справа № 809/2142/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача Ольвач М.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області

до Автотранспортного підприємства Рогатинського райспоживтовариства

про стягнення заборгованості в сумі 4317,65 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02.07.2014 року Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Автотранспортного підприємства Рогатинського райспоживтовариства (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4317,65 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплаченої позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України за квітень-травень 2014 року в сумі 4317,65 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.29, 37).

На адресу суду 14.07.2014 року надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи для надання додаткового часу на ознайомлення із матеріалами справи та залучення до участі в справі для представництва його інтересів в суді адвоката. Судом з метою забезпечення змагальності, рівності сторін в судовому процесі, 15.07.2014 року було відкладено розгляд справи на 24.07.2014 року. Однак, відповідач явку представника в дане судове засідання не забезпечив. Жодних клопотання на адресу суду від відповідача не надходило.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин, виходячи з вищенаведених норм процесуального права, суд вважає, що відповідача повідомлено про час та місце судового розгляду, а, отже, забезпечено його право на судовий захист від поданого до нього адміністративного позову, і є можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач у справі 27.05.1997 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.06.2014 року. Відповідач взятий на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області.

Із наявних у матеріалах справи письмових доказів, а саме: копії протоколу № 34 від 14.03.2014 року, заяви про призначення (перерахунок) пенсії від 14.01.2014 року, розпорядження № 139570 від 20.03.2014 року, розрахунку стажу, довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 16.12.2011 року, від 13.01.2014 року № 115/14, рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 15 від 31.01.2014 року, актів зустрічних перевірок документів про стаж роботи за заробітну плату № 34 від 17.02.2014 року, від 12.02.2014 року, № 5 від 22.01.2014 року, ОСОБА_2, який відпрацював відповідний стаж роботи у відповідача на роботі із шкідливими і важкими умовами праці та досяг визначеного віку, з 10.12.2013 року по 10.12.2016 року призначено та виплачувалася пенсія за віком на пільгових умовах по списку № 2.

На час розгляду справи в суду були відсутні докази оскарження рішення Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про призначення ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керувався нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.п. 1 абз. 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі - Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно абзаців 1, 3 пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем та до 25-го числа щомісячно, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилалися відповідачу.

В судовому засідання з'ясовано, що позивач на адресу місцезнаходження відповідача надіслав рекомендованим листом з повідомленням про вручення розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 2014 року, в який включено відповідно до п. 6.8 Інструкції до відшкодування суму 3561,45 грн. за період з дати призначення пенсії - 10.12.2013 року по 01.04.2014 року, та з травня 2014 року - в який включено до відшкодування місячний платіж за травень 2014 року в сумі 756,20 грн., всього на суму 3561,45 грн. Факт надіслання вказаних розрахунків підтверджується копіями супровідних листів № 2264/04 від 10.06.2014 року, № 2466/04 від 26.06.2014 року, фіскальних чеків від 16.04.2014 року, від 19.05.2014 року про оплату відправлення рекомендованих листів № 7700101963729, № 7700101971942 та копіями реєстрів відділення зв'язку № 1 м.Рогатина про підтвердження їх вручення відповідачу.

Відповідач не подав суду доказів оплати заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав, а судом самостійно відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 КАС України таких доказів не виявлено.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Автотранспортного підприємства Рогатинського райспоживтовариства (ідентифікаційний код 01739227, що знаходиться за адресою: 77000, Івано-Франківська область, Рогатинський район, місто Рогатин, вулиця Галицька, будинок 4) на користь Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20550435, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, місто Рогатин, вулиця Галицька, будинок 14) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 4317 (чотири тисячі триста сімнадцять) гривень 65 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 24.07.2014 року о 17 год. 00 хв.