Рішення

від 23.07.2014 по справі 910/9878/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9878/14 23.07.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Валентина-Рент» доКолективного підприємства «Фірма «А-Скрин» провиділ майна в натурі та припинення права спільної часткової власності

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Глушков В.О. (представник за довіреністю); від відповідача - не з'явився. СУТЬ СПОРУ:

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина-Рент» (далі - позивач або Товариство) звернулося до господарського суду з позовом до Колективного підприємства «Фірма «А-Скрин» (далі - відповідач або Фірма) про виділ належних позивачу нежилих приміщень (група приміщень № 91) (в літ. А), загальною площею 59,40 кв.м., які складають 5/100 частин від нежилих приміщень в будинку АДРЕСА_1, у натурі та припинення права спільної часткової власності на це майно.

Позовні вимоги мотивовані відмовою відповідача від укладання договору поділу нежилих приміщень, що і змушує позивача на підставі статті 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) звернутися з даним позовом до суду.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.

Розгляд справи у зв'язку із неявкою представника відповідача відкладався.

У судове засідання 23.07.2014 представник відповідача повторно не з'явився, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також про відкладення розгляду справи були надіслані на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, враховуючи приписи статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідач був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

При цьому, судом враховано, що відповідачу було відомо про судове засідання ще з 02.07.2014, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення органом поштового зв'язку (вих. № 01030 3031627 8). Отже, у відповідача було достатньо часу для забезпечення його представництва в суді, для подачі відзиву, письмових пояснень, додаткових доказів.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Судом взято до уваги, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2011 року між Товариством та ОСОБА_3 було укладено договір міни (далі - Договір міни), який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1640.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного Договору міни у власність позивача перейшло майно, а саме: нежилі приміщення (групи приміщень №91), загальною площею 59,40 кв.м. (в літері А), які складають 5/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 1148,70 кв.м., що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 (далі - Приміщення).

Вказане Приміщення на підставі акта прийому-передачі від 13.03.2010 було передано від ОСОБА_3 до Товариства.

29 квітня 2011 року Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» (далі - КП «КМБТІ») видано на ім'я Товариства витяг про державну реєстрацію прав №29827958. Даним витягом підтверджується факт здійснення державної реєстрації за позивачем права власності на Приміщення. Реєстрацію здійснено під реєстраційним №33226846 та зроблено запис №2419-П в книзі 17п-74.

Дані обставини підтверджуються залученими до матеріалів справи копіями Договору міни, акта прийому-передачі, витягу про державну реєстрацію прав, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до частини 4 статті 334 ЦК України та частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації.

Отже, з 29.04.2011 позивач є власником Приміщення.

Згідно з даними БТІ, нежилі приміщення (в літ. А) у АДРЕСА_1 зареєстровані на праві спільної часткової власності також за відповідачем (Фірмі належить 4/100 частини від нежилих приміщень, приміщення прощею 50,30 кв.м.).

Дана обставина підтверджується залученою до матеріалів справи копією інформаційної довідки КП «КМБТІ» НЖ-2013 № 4758 від 12.12.2013.

Позивач зазначає, що інші фізичні та юридичні особи, яким на праві власності належать приміщення в вищевказаному будинку здійснили процедуру виділення та володіють окремими об'єктами нерухомості, а тому не є співвласниками позивача.

З матеріалів справи вбачається, що нежилі приміщення (групи приміщень № 91) (в літ. А), які належать позивачу, є відокремленими та ізольованим від інших приміщень, мають окремий вхід та можуть бути виділеними в натурі. Даний факт підтверджується підготовленим КП «КМБТІ» висновком щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна від 16.12.2013.

З пояснень представника позивача слідує, що наявність спільної часткової власності значною мірою ускладнює користування Приміщенням, оскільки кожну значущу дію позивач вправі робити лише за умови досягнення згоди із відповідачем. З метою проведення поділу нежилих приміщень та припинення спільної часткової власності на них, 13.03.2014 позивачем було передано відповідачу лист, в якому висловлено пропозицію щодо укладення договору поділу належних їм нежилих приміщень.

Однак, 19.03.2014 відповідач надав позивачу письмову відповідь на отриманий лист, в якій повідомив, що на даний час не вбачає за необхідне витрачати час та кошти па укладення даного договору, а тому вважає направлену Товариством пропозицію несвоєчасною.

Таким чином, оскільки відповідач відмовився від укладення договору поділу нежилих приміщень, то позивач звернувся з даним позовом до суду.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 361 ЦК України передбачено, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до частини 1 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Визначальним для виділу частки в натурі в будинку, який перебуває у спільній частковій власності, є технічна можливість виділу такої частки.

Як було встановлено вище судом, наявність технічної можливості в проведенні виділу в натурі належної позивачу частки, підтверджується висновком від 16.12.2013, підготовленим Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

Частиною 3 статті 364 ЦК України передбачено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відтак, суд вважає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Виділити Товариству обмеженою відповідальністю «Валентина-Рент» (ідентифікаційний код 34717617) у натурі, як окремий об'єкт права власності, нежилі приміщення (група приміщень № 91) (в літ. А), загальною площею 59,40 кв.м., що знаходяться в будинку АДРЕСА_1.

Припинити право спільної часткової власності на це майно.

Стягнути з Колективного підприємства «Фірма «А-Скрин» (08150, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Карла Маркса, буд. 50-В, ідентифікаційний код 23585658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина-Рент» (м. Київ, вул. Михайлівська, 20-А, ідентифікаційний код 34717617) 11400 грн. (одинадцять тисяч чотириста гривень) судового збору. Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.2014

Суддя Сташків Р.Б.