Рішення

від 24.06.2014 по справі 921/390/14-г/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2014 р.Справа № 921/390/14-г/7

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Леон-Фарм", вул.Залізнична, 9-А, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000

до відповідача: Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №159", вул. Волинська, 40, м. Тернопіль, 46027

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Леон-Фарм" звернулось з позовом про стягнення з Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №159" 3814,45грн., з яких: 2457,56грн. - борг, 166,63грн. - пеня, 58,14грн. - 3% річних, 83,28грн. - інфляційні втрати, 1048,84грн. - курсова різниця..

Позивач, на виконання вимог ухвали суду, надав витребувані матеріали та подав клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника.

Відповідач, витребувані ухвалами суду від 29.04.2014р., від 13.05.2014р., та від 27.05.2014р. матеріали не надав, участь повноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Леон-Фарм" в особі директора Буртика Р.М., який діяв на підставі статуту (далі - Постачальник) та Комунальним підприємством Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №159" в особі директора Боднар В.А., що діяла на підставі статуту (далі - Покупець) укладено 23.05.2012р. договір поставки №79, згідно якого сторони взяли на себе зобов'язання:

- Постачальник зобов'язався згідно замовлення Покупця, не пізніше трьох днів з моменту його погодження, поставляти партіями медичний товар відповідної якості, що упакований в упаковку, яка відповідає вимогам стандартів і забезпечує схоронність товару при перевезені та схову, за асортиментом та кількістю зазначеною у видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною договору (п.п. 1.1, 2.6.1, 4.2 умов договору);

- поставка здійснюється на умовах FCA відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "ІНКОТЕРМС" 2000, перехід до Покупця права власності на товар, а також ризиків випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, що поставляється за договором, відбувається в момент його поставки (п.п. 4.1, 5.1 умов договору);

- Покупець зобов'язався оплатити товар шляхом перерахування грошей на рахунок Постачальника протягом 3 днів з моменту виставлення рахунку на відповідну партію товару або з моменту отримання відповідної партії товару (п. 7.1 умов договору);

- у випадку збільшення курсу долару США встановленого Національним банком України, більш ніж на 3% за період з моменту передавання товару до моменту його оплати, Постачальник має право пропорційно збільшити ціну товару та вимагати його оплати Покупцем згідно здійсненого перерахунку в повному обсязі (п. 7.3 умов договору);

- за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу (п.9.2 умов договору).

Договірні відносини, що склалися між сторонами, за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору поставки до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, порядок укладення та виконання яких регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Господарського кодексу України(далі ГК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України та ст.193 ГК України сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов'язання, і кожна сторона, повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Позивач, на виконання умов договору, поставив медичний товар на загальну суму 2481,95грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковими накладними: №ЗЛ-0007221 від 27.05.2013р. на суму 566,94 грн., №ЗЛ-0008249 від 20.06.2013р. на суму 514,30 грн. та №ЗЛ-0010365 від 02.08.2013р. на суму 1400,71 грн., які підписані представниками сторін без заперечень та податковими накладними №878 від 27.05.2013р. ,№653 від 20.06.2013р. та №36 від 02.08.2013р.

Відповідач вартість отриманого товару оплатив частково на суму 24,39 грн., що підтверджується довідкою позивача №36 від 08.05.2014р., і станом на дату розгляду спору, за ним рахується заборгованість в сумі 2457,56 грн., які підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені відповідно до ст.ст. 655, 712 ЦК України, які передбачають обов'язок покупця оплатити вартість отриманого товару.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом.

Згідно ст.258 ЦК України та п.6 ст.231, п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік.

Матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем розрахунків за отриманий товар у встановлений договором строк, а тому позовні вимоги в частині стягнення 163,77 грн. пені, нараховані згідно п. 9.2 умов договору за період з 31.05.2013р. по 06.02.2014р., в межах 6-ти місяців по кожній поставці, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

В частині стягнення 2,86 грн. пені в позові відмовляється, як надмірно заявлені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ст. 625 ЦК України, втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником.

Щодо курсової різниці, то згідно п.4 наказу Міністерства фінансів України №193 від 10.08.2000р. "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Вплив змін валютних курсів" курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах, а саме встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Отже, курсова різниця є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах, що виникає у зв'язку із знеціненням грошових коштів, а тому сума розрахована у зв'язку з курсовою різницею, і є інфляційними втратами.

Слід зазначити, що положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти (аналогічна правова позиція викладена у постановах ВСУ №12/149 від 04.07.2011р. та №55/440 від 27.03.2012р.).

Оскільки сторони при укладанні договору передбачили відшкодування курсової різниці (п. 7.3 умов договору), який є способом захисту майнового права та інтересу, і полягає відшкодуванню матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, суд перевіривши правильність нарахування останніх задовольняє їх в розмірі 1048,84 грн. та відмовляє у стягнення інфляційних втрат в розмірі 83,28 грн., як безпідставно заявлені.

Також підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та неоспорені відповідачем позовні вимоги в частині стягнення 58,14 грн. трьох процентів річних нарахованих за період з 31.05.2013р. по 24.04.2014р.

Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №159" (вул. Волинська, 40, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 21140828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Леон-Фарм" (вул. Залізнична, 9, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 36733143) - 2457 (дві тисячі чотириста п'ятдесят сім) грн. 56 коп. боргу, 1048 (одну тисячу сорок вісім) грн. 84 коп. курсової різниці, 163 (сто шістдесят три) грн. 77 коп. пені, 58 (п'ятдесят вісім) грн. 14 коп. три проценти річних та 1785 (одна тисяча сімсот вісімдяст п'ять) грн. 75 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 86,14 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено "04" липня 2014р.

Суддя М.С. Стадник